11. | №10 смт.Єзупіль | 8,42 | 90 | 5,42 ± 0,11 | 5,2 ± 0,07

12. | №3 с.Селець | 5,76 | 90 | 4,5 ± 0,09 | 4,8 ± 0,05

13. | №13 Контроль | 3,98 | 100 | 6,2 ± 0,1 | 7,6 ± 0,014

* при Р<0,05

Таким чином, прослідковується підвищення фітотоксичності пилу, виходячи із значення схожості насіння Lepidium sativum, в ряді моніторингових точок: №3 с.Селець (90%) › №10 смт.Єзупіль (90%) › №12 с.Колодіївка (80%) › №5 с.Узин (70%) › №6 с.Побережжя (70%) › №1 м-н Пасічна (60%) › №2 с.Тязів (60%) › №7 с.Павлівка (50%) › №9 с.Ганусівка (40%) › №11 с.Ямниця (30%) › №4 с.Угринів (30%) › №8 ЦШК (20%).

Як видно з рисунка 4, спостерігається достовірне зменшення середньоарифметичних значень довжин коренів і пагонів Lepidium sativum у ряді: №12 с.Колодіївка › №5 с.Узин › №6 с.Побережжя › №1 м-н Пасічна › №2 с.Тязів › №7 с.Павлівка › №9 с.Ганусівка › №11 с.Ямниця › №4 с.Угринів › №8 ЦШК.

ВИСНОВКИ

Діяльність ВАТ «Івано-Франківськцемент» зумовлює надходження в атмосферу нелокалізованого неорганічного пилу, до складу якого входять токсичні сполуки та важкі метали. Техногенне перенесення важких металів з нелокалізованими пиловими викидами супроводжується нагромадженням їх в компонентах автотрофного блоку екосистем.

1. Виявлено різні типи ушкодження листкової поверхні досліджуваних деревних видів рослин з переважанням точкових і плямистих некрозів.

2. Аналіз кількісної характеристики показав, що найбільш чутливим видом є Salix fragilis (максимальне значення пошкодження – 19,3%), більш стійкішим виявився вид Tilia cordata (відповідно 9,34%), що пов’язано з різною біоекологією видів.

3. Ступінь кореляції ушкодження рослин-індикаторів з рівнем забруднення території характеризується прямопропорційною залежністю довжини однорічних пагонів Salix fragilis від відстані до джерела емісій, що свідчить про наявність специфічної стратегії, яка полягає у нарощуванні вегетативної маси.

4. Токсичність цементного пилу, що викидається в атмосферу на досліджуваній території і накопичується на листкових пластинках рослин-індикаторів, лінійно зменшується з віддаленістю від джерела емісій.

5. Прослідковується закономірна залежність територіального розподілу полютантів від напрямку переважаючих вітрів (північно-західний) в порядку зменшення кількості пилу по радіусу до 6-7 км. Виявлено присутність дії сторонніх забруднюючих факторів – викидів автотранспорту (за типом землекористування – придорожні ділянки) та підприємства хімічної промисловості (викиди газоподібних сполук сірки фірмою «Барва»).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко О.М., Коденко Я.В., Консевич Л.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. Основи екології: Підручник для вищих навчальних закладів. – Івано-Франківськ: Полум’я, 2000. – 250 с.

2. Адаменко О.М., Крижанівський Є.І., Нейко Є.М., Русанов Г.Г., Журавель О.М., Міщенко Л.В., Кольцова Н.І. Екологія міста Івано-Франківська. – Івано-Франківськ: «Сіверсія НВ», 2004. – 200 с.

3. Бессонова В.П. Малий практикум з фізіології рослин. – Запоріжжя, 1998, 146 с.

4. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем: пер. с нем. / под ред. Р.Шуберта. – М.: Мир, 1988. – 350 c.

5. Білецька Е.М., Головкова Г.А., Антонова О.В., Шматков В.М. Аналіз динаміки зовнішніх і внутрішніх експозицій організму людини важкими металами в умовах промислового міста // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. / Ін-т гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН. – К., 2003. – Вип. 41. – с. 368-374

6. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.

7. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: Либідь. 1995 — 368 с.

8. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн. — К.: Либідь, 1997.— 160с.

9. Бринчук М.М., Каверин А.М., Колбасов О.С. Законодательство об охране атмосферного воздуха. М., 1981.

10. Боголюбов С.А. Экологическое право: Учебник для вузов. – М., 2000.

11. Болбас М.М. Основы промышленной экологии. – Москва: Высшая школа, 1993.

12. Важкі метали: розповсюдження, міграції і екологічна небезпека / Ткачук К.С. // Сучасні наукові підходи до реєстрації пестицидів: екотоксикологія: Матеріали семінару. – К.: ЗАТ «ДКТ», 1998.

13. Волошин І.М. Ландшафно-екологічні основи моніторингу. – Л.: Простір М, 1998. – 365 с.

14. Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування. — Львів: ЛДУ, 1994. — 160 с.

15. Ворон В.П. Устойчивость лесных насаждений к воздействию загрязнения атмосфери выбросами цементного и калийного производства в условиях Прикарпатья: Автореф. дис. канд. с.-г. наук / Харк. укр. науч.-исслед. ин-т. – Х., 1983. – 19 с.

16. Гілецький Й.Р. Географія Івано-Франківської області. Посібник для 8-9 класів загальноосвітніх шкіл. – Л.: ВНТЛ, 2000. – 48 с.

17. Гуцуляк В. М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. – Видання 2-е, доповнене – Чернівці: Рута, 2001. – 248 с.

18. Дмитрук Ю.М. Еколого-геохімічний аналіз ґрунтового покриву агроекосистем. – Чернівці: Рута, 2006. – 328 с.

19. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Й.Н. и др. Определитель висшых растений Украини. – 2 изд. – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

20. Долина Л.Ф. Техноэкология для строителей. – Днепропетровск: Континент, 2006. – 257 с.

21. «Екологічний паспорт Івано-Франківської області» / Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, 2007.

22. Екологічний словник: Навч. посібник / В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с.

23. Экспериментальная экология. – М.: Наука, 1991. – 248 с.

24. Ерофеев Б.В. Экологическое право: Учебник для вузов. – М.: Новый Юрист, 1998. – 668с.

25. Захист довкілля в умовах зростаючого техногенного навантаження на природу: Навч. посібник /