У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Пагони блискучі, голі, оливково-зелені. Бруньки блискучі, чорні, голі. Листки ланцетні, розміром 5-14x2-3,5см, вершина загострена, коса, краї грубопилчасті, щільні, зверху темно-зелені, знизу світло-сизі. Прилистки яйцеподібні, великі, зубчасті. Весною розпускає листки першою з верб. Закінчує вегетацію одна з останніх.

Квітки роздільностатеві, медоносні. Цвіте одночасно з розпусканням листків, раніше верби білої, в квітні-травні. Плоди – двостулкові коробочки, зібрані в повислих колосоподібних супліддях, дозрівають в червні.

Природно росте в Малій Азії. Медоносна, швидкоросла, доживає до 60-80 років, морозостійка, середньовибаглива до родючості ґрунту, вимоглива до вологи. Розмножується насінням, порослю від пня, кілками. В корі міститься до 12% танінів. Деревина недуже цінна. Використовують як лісомеліоративну породу, для закріплення берегів.

Липа дрібнолиста (л. серцелиста) – Tilia cordata Mill. – дерево до 30м висотою. Крона яйцеподібна, густа. Верхні гілки направлені вгору, середні –горизонтально, нижні – вниз, з піднятими кінцівками пагонів. Кора в молодому віці гладка, в старому – дрібно-тріщинувата, темно-сіра. Молоді пагони тонкі, голі, сіро-зелені, з дрібними сочевичками. Бруньки косояйцеподібні, жовто-бурі. Листки округлі, злегка продовгуваті, розміром 5-9x5-8см, з серцеподібною, рідше несиметричною основою, гострою вершиною, краї дрібнозубчасті. Листки зверху темно-зелені, блискучі, знизу сизуваті, з пучками рижих волосків в кутах жилок. Черешок за довжиною рівний половині листка.

Квітки двостатеві, жовто-білі, духмяні, медоносні, з крилоподібним приквітковим листом, зібрані в пучках по 5-10шт., в повислих щиткоподібних суцвіттях, розпускаються в червні-липні. Початок цвітіння липи дрібнолистої служить індикатором середини фенологічного літа. Плоди – кулясті чи овальні, гладкі (без ребер), бурі горішки, діаметром 5-7мм, з тонким повстистим опушенням, дозрівають в серпні-вересні. Вага 1000шт. насінин сягає 26-37 г. Для проростання їм потрібна стратифікація. Проростки утворюються з 5-7 пальчасто-лопатевими сім'ядолями.

Ареал липи дрібнолистої – Європа, Сибір. Це тіневитривала, морозо-, зимостійка, вимоглива до родючості ґрунту, дамо-, газостійка, декоративна рослина. Деревина безядрова, легка, м'яка. Розмножується насінням і вегетативно [26].

Береза бородавчаста (повисла) – Betula verrucosa (B. pendula) – однодомне дерево родини березових, 10-20м заввишки. Кора гладенька, біла, у старих дерев при основі стовбура – чорно-сіра, глибоко-тріщинувата. Крона ажурна, з пониклими гілками. Молоді пагони голі, з полиском, червоно-бурі, густо вкриті смолистими бородавочками. Листки чергові, довгочерешкові, трикутно-ромбічні, двопилчасті, з клиновидною основою, голі.

Квітки – в одностатевих сережках: тичинкові – на кінцях гілок, довгі, зібрані по 2-3; маточкові – на вкорочених бічних гілочках, 2-3см завдовжки, зелені, спрямовані вгору. Плід – горішок. Цвіте у квітні-травні.

Береза – світлолюбна, зимо-, заморозкостійка, середньовибаглива до родючості і вологості ґрунту [19, 26, 33].

Таблиця 2. Екологічна характеристика деревних видів.

Назва виду | газостійкість | вибагливість

до родючості ґрунту

Липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) |

3 * |

1

Береза повисла (Betula pendula Roth.) |

2 |

1

Верба ламка (Salix fragilis L.) |

2 |

3

* Газостійкість: 1 – газостійка, 2 – середньогазостійка, 3 – негазостійка.

Вибагливість до родючості ґрунту: 1 – оліготроф (невибаглива), 2 – мезотроф (середньовибаглива), 3 – мегатроф (вибаглива) [26].

Оцінку токсичності цементного пилу здійснювали за тестом на загальну фітотоксичність з використанням в якості модельної тест-системи Lеpidium sativum L.

Крес-салат (хрінниця посівна) – Lеpidium sativum L. – однорічна трав'яниста гола рослина з родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, 20-40 см заввишки, у верхній частині розгалужене. Прикореневі листки перистороздільні, з оберненояйцевидними суцільними або надрізаними гострими сегментами. Стеблові листки чергові, черешкові або сидячі (верхні), при основі звужені або закруглені; нижні листки перисті або двічіперисті, з зубчастими сегментами, серединні – трироздільні, верхні – лінійні, гострі. Квітки правильні, двостатеві, 4-пелюсткові, зібрані у прості видовжені грона; віночок білий або червонуватий. Плід – округло-овальний стручечок. Цвіте з травня до липня.

Цінною особливістю крес-салату є висока стійкість проти недостатньої освітленості. У поєднанні з скоростиглістю та холодостійкістю це дає змогу мати продукцію цілорічно з відкритого, закритого грунту і навіть у кімнатних умовах. Насіння крес-салату проростає при температурі 2-3°С, сходи витримують заморозки до мінус 1°С, а дорослі рослини здатні відновлювати життєві функції після короткочасної дії температури мінус 4-7°С. Рослини ростуть і формують урожай при температурі 3-7°С, але оптимальною для розвитку є температура 12-15°С. При вищій температурі рослини швидко переходять до стадії цвітіння і втрачають харчові якості.

Крес-салат не вимогливий до умов вирощування, помірно вимогливий до вологості. Вирощують його на різних грунтах [4].

3.2. Польові методи дослідження

Для здійснення біоіндикаційної оцінки впливу діяльності ВАТ «Івано-Франківськцемент» на окремі компоненти довкілля використано моніторингову мережу, розроблену за принципом функціонального призначення територій. Такий підхід дозволяє врахувати і оцінити окрім техногенного впливу з боку основного забруднювача і загальний урбогенний вплив, що має місце на досліджуваній території. Таким чином, виділено моніторингові точки – мікроділянки на різних екотопах, репрезентативних для території дослідження – за типом господарського використання (таблиця 3):

1. луки і пасовища;

2. зелені насадження (сад, ліс);

3. лісосмуги (біля доріг);

4. житлова забудова – зразки також відбиралися на території населених пунктів.

В якості фонової обрано умовно чисту територію, близьку за природно-кліматичними умовами, але таку, що знаходиться поза зоною впливу ВАТ «Івано-Франківськцемент», а саме – територію комплексної пам'ятки природи місцевого значення «Вовчинецькі гори», розташовану в межах Тисменицького району.

Таблиця 3. Розподіл моніторингових точок за типом землекористування.

№ моніторингової точки | Тип землекористування | Назва моніторингової точки | Координати точки

1. | с/г угіддя,

пасовище | м-н Пасічна | N48,943052

E24,689584

2. | с.Тязів | N49,008319

E24,690228

3. | с.Селець | N49,030553

E24,714174

4. | біля дороги | с.Угринів | N48,966076

E24,705677

5. | с.Узин | N48,973767

E24,800777

6. | с.Побережжя | N49,032044

E24,798889

7. | лісове угіддя,

зелене насадження |

с.Павлівка | N48,980330

E24,682159

8. | ЦШК | N48,980132

E24,718809

9. | с.Ганусівка


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12