E24,807944

10. | котеджна

забудова | смт.Єзупіль | N49,042679

E24,775500

11. | с.Ямниця | N48,989657

E24,725308

12. | с.Колодіївка | N48,973288

E24,770308

13. | фон | «Вовчинецькі гори» | N48,965823

E24,689564

Сукупність всіх мікроділянок мали географічну прив’язку і були виділені на карті (додаток Г).

Стан повітряного басейну оцінювали на основі зміни морфометричних параметрів вегетативних органів деревних рослин показниками, які виявились представленими в достатній кількості насадженнями на досліджуваній території. Таким вимогам максимально відповідали:

· верба козяча (Salix fragilis) з родини Salicaceae, порядку Salicales ;

· липа серцелиста (Tilia cordata) з родини Tiliaceae, порядку Malvales;

· береза повисла (Betula pendula) з родини Betulaceae, порядку Betulales.

Правильність визначення видів перевіряли за [19, 26, 37].

Визначення достовірності (таблиця 4) обраних біоіндикаторів здійснювали за загальноприйнятою методикою [47]. Так, розрахований показник достовірності складає для:

· Salix fragilis – 1,0;

· Tilia cordata – 3,3;

· Betula pendula – 5,5.

Таблиця 4. Наявність видів-індикаторів в моніторингових точках.

№ | Назва моніторингової точки | Достовірність (наявність виду)

верба | липа | береза

1. | м-н Пасічна | + | + | +

2. | с.Тязів | +– | +

3. | с.Селець | +– | +

4. | с.Угринів | + | + | +

5. | с.Узин | + | + | +

6. | с.Побережжя | + | + | +

7. | с.Павлівка | +––

8. | ЦШК | + | + | +

9. | с.Ганусівка | + | + | +

10. | смт.Єзупіль | + | + | +

11. | с.Ямниця | + | +–

12. | с.Колодіївка | + | + | +

13. | «Вовчинецькі гори» | + | + | +

1 (надійний) | 3,3 (задовільний) | 5,5 (задовільний)

Листки кожного виду (20-25 листків з ко-жної деревної породи) відбирали на попередньо відмічених по карті місцях з висоти 1,5-2м (висота шару повітря, яке вдихає людина) в кілька-кратній повторності. Для цього використовували садовий секатор на збірній штанзі. Одночасно відбирали листки дерев, які проростають в чистій зоні (контроль). Листки поміс-тили в пакети і обережно доставили в лабораторію, уни-каючи струшування пилу. Також здійснювали фотографування піддослідного матеріалу (додатки Е-П).

Оцінку якості навколишнього природного середовища у польових умовах проводили за візуальним аналізом. При цьому оцінювали стан зелених насаджень за наступними показника-ми (в дослідження були включені не менше 5 екземплярів однієї деревної породи):

1. Наявність хлорозів, візуальна оцінка відсотку хлорозної тканини (зміна забарвлення тканини листка внаслідок руйнування хлорофілу) з використанням боніторувальних шкал .

2. Наявність і відсоток точкових або крайових змін пігментації листків (поява червоних, жовтих, синьо-фіолетових, синіх точок і плям), які викликані попаданням на листки крапель сірчаної і азотної кислот, солей тих чи інших важких мета-лів.

3. Наявність некрозів (відмерлої тканини), їх відсоток в порівнянні з загальною поверхнею листків. Типи некрозів: а) то-чковий; б) краєвий; в) міжжилковий; г) проходить променями від жилок листка. Часто найбільший відсоток пошко-джених тканини спостерігається безпосередньо у жилках листка, ближче до черешка [54].

3.3. Лабораторні методи дослідження

Аналіз стану навколишнього природного середовища у лабораторних умовах проводили за такими параметрами:

1. визначення лінійних розмірів однорічних пагонів окремих деревних порід;

2. відношення некротизованих (депігментованих) поверхонь листкових пластинок до загальної площі листків;

3. визначення фітотоксичності пилу з використанням модельної тест-системи Lepidium sativum.

Величину приросту пагонів та визначення площі листкової пластинки рослин-індикаторів здійснювали за загальноприйнятими методиками [28, 45].

Кількісно ступінь ураження листкових пластинок некротичними та дехромаційними патологіями визначали як відношення площі видимих уражень до загальної площі листка.

Фітотоксичність пилу, акумульованого на листкових пластинках, визначали з допомогою крес-салату (Lepidium sativum), який за даними літературних джерел є добрим індикатором стану [4] за модифікованою та адаптованою до даного виду досліджень методикою [45].

При цьому по 10 насінин крес-салату висівали в чашки Петрі та про-рощували на підготовленому фільтрувальному папері (з наявним пилом) (додаток Р). Модифікацією методу було те, що полив здійснювали за методом поливу проростків тест-рослин досліджуваною забрудненою водою, якою був інфільтрат (одержаний при фільтруванні пилу).

Для негативного контролю пророщували насінини на фільтрувальному папері з дистильованою водою. Спостереження здійснювали протягом 10 днів. Підрахували відсоток схожо-сті насіння, зняли виміри довжини пагонів і зародкових коре-нів у проростків.

3.4. Статистична обробка результатів

Математичну обробку отриманих даних проводили варіаційно-статистичним методом з використанням програми Excel.

Для кожної змінної визначали середнє арифметичне (М), стандартне відхилення (у), відхилення від середнього арифметичного (m), t-критерій Стьюдента [32].

Середнє арифметичне (М) – центр розподілу, навколо якого групуються всі варіанти цілої сукупності:

, (3)

де:

– середнє арифметичне;

– сума варіант досліджуваної сукупності;

– кількість об’єктів.

Стандартне відхилення (у) – показник, який характеризує варіювання сукупності об’єктів:

, (4)

де:

– стандартне відхилення;

– варіанта;–

середнє арифметичне;

– кількість об’єктів.

Відхилення від середнього арифметичного (m) – показник, що враховує характер зміни варіант:

, (5)

де:

– відхилення від середнього арифметичного;

– варіанта;

– середнє арифметичне;

– кількість об’єктів;

– стандартне відхилення.

t–критерій Стьюдента використовується при порівнянні між собою середніх вибіркових величин та для обчислення достовірності різних теоретичних сукупностей.

, (6)

де :

, (7)

де:

при >30, =, (8)

де:

m1 та m2 – стандартна помилка середніх арифметичних відповіно першої (контрольної) та другої (дослідної) груп.

При < 30

, (9)

де:

та – середні арифметичні досліджуваних сукупностей відповідно першої (контрольної) та другої (дослідної) груп;

та – варіанти досліджуваних сукупностей;

– об’єм сукупності;

Отримані дані по t-критерію Ст’юдента для встановлення достовірності порівнювали з табличними. Різницю вважали достовірною при p < 0,005.

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

4.1. Результати якісної оцінки ураження листків рослин-індикаторів викидами цементного виробництва на досліджуваній території

Якісні макроскопічні зміни листкових пластинок рослин-індикаторів є зручним методом неспецифічної оцінки впливу інгредієнтів забруднення довкілля на