Особливо актуальний даний метод біоіндикаційних досліджень при визначенні еколого-токсикологічного впливу ексгалатів цементного виробництва. [45]

Тому, для з’ясуваня загального фітотоксичного ефекту викидів ВАТ «Івано-Франківськцемент» на стан зелених насаджень проведено якісний аналіз макроскопічних морфологічних змін листків обраних індикаторів, результати якого представлені в таблиці 5.

Таблиця 5. Результати візуальної якісної оцінки макроскопічних ушкоджень листків рослин-індикаторів.

Моніторингова точка |

Вид | Типи некрозів

краєві | точкові,

плямисті | верхівкові | міжжилкові

Salix fragilis | +

м-н Пасічна | Tilia cordata | +

Betula pendula | + | +

с.Тязів | Salix fragilis | +

Betula pendula | + | +

с.Селець | Salix fragilis | +

Betula pendula | + | +

с.Угринів | Salix fragilis | +

Tilia cordata | +

Betula pendula | +

с.Узин | Salix fragilis | + | +

Tilia cordata | +

Betula pendula | + | +

с.Побережжя | Salix fragilis | +

Tilia cordata | + | + | +

Betula pendula | + | + | +

с.Павлівка | Salix fragilis | + | + | +

ЦШК |

Salix fragilis | + | + | +

Tilia cordata | +

Betula pendula | + | +

с.Ганусівка |

Salix fragilis | +

Tilia cordata | + | +

Betula pendula | +

смт.Єзупіль |

Salix fragilis | +

Tilia cordata | +

Betula pendula | + | +

с.Ямниця | Salix fragilis | + | +

Tilia cordata | + | +

с.Колодіївка |

Salix fragilis | +

Tilia cordata | + | +

Betula pendula | + | +

«Вовчинецькі гори» | Salix fragilis | +

Tilia cordata | +

Betula pendula | + | +

За даними таблиці 5 листкові пластинки Tilia cordatа, Betula pendula і Salix fragilis характеризуються наявністю пошкоджень у вигляді точкових і плямистих некротичних ділянок. Краєвий і верхівковий типи некрозів властиві для Salix fragilis в більшій мірі та Tilia cordatа і Betula pendula в меншій. Виключно для Tilia cordatа і Betula pendula характерне міжжилкове розміщення пошкоджень.

Характер пошкодження залежить від видової специфічності, а поява значнішої площі некротизованої тканини (а саме – сукупності точкових некрозів, верхівковий тип некрозу) пояснюється підвищеним рівнем забруднення відповідних територій.

4.2. Результати кількісного аналізу ушкодження листкових пластинок рослин-індикаторів

Кількісний аналіз некротичних проявів патологічних змін асиміляційних органів рослин-індикаторів, спричинених аеротехногенним забрудненням довкілля, можна використовувати при проведенні біологічної індикації стану навколишнього природного середовища. Величина некротичної ураженості часто має специфічний характер по відношенню до окремих полютантів і добре корелює із ступенем екологічної напруженості територій.

Для оцінки еколого-токсичного впливу емісій цементного виробництва ВАТ «Івано-Франківськцемент» здійснено кількісне визначення пошкодження листків рослин-індикаторів некрозами різного типу.

Проведені підрахунки дозволяють стверджувати про наявність видової специфічності чутливості деревних порід до викидів цементного виробництва (рисунок 1).

№1

№2

№3

№4

№5

№6

№7

№8

№9

№10

№11

№12

№13

Рисунок 1. Ступінь ураження листкових пластинок деревних порід некротичними та дехромаційними патологіями (виражений у % від загальної площі листка).

Кількісний аналіз ушкодження листків рослин-індикаторів показав, що з віддаленістю від джерела емісій площа некрозів зменшується. Досліджувані види дерев у моніторингових точках, які територіально розміщені в напрямку переважаючих вітрів (додаток В), виявляють більші значення пошкоджень листкових поверхонь. Важливе значення має також приуроченість території моніторингової точки до типу землекористування, бо з отриманих даних випливає те, що точки №4 с.Угринів, №5 с.Узин і №6 с.Побережжя отримують додаткове забруднення з боку автотранспорту.

Крім цього, показники по моніторинговій точці №9 с.Ганусівка випадають з ряду залежності, що можна пояснити наявністю дії стороннього фактора середовища, зокрема впливом викидів фірми «Барва» – газоподібних сполук сірки тощо [42].

Таблиця 6. Залежність ступеня ураження листкових пластинок Salix fragilis від відстані до ВАТ «Івано-Франківськцемент».

№ | Номер і назва моніторингової точки | % пошкодженої площі листка Salix fragilis | % непошкодженої площі листка Salix fragilis | Відстань до моніторингової точки, км

1. | №8 ЦШК | 19,3 | 80,7 | 0,73

2. | №9 с.Ганусівка | 14,55 | 85,45 | 8,54

3. | №11 с.Ямниця | 13 | 87 | 1,36

4. | №4 с.Угринів | 10,2 | 89,8 | 1,48

5. | №2 с.Тязів | 9,73 | 90,27 | 3,43

6. | №5 с.Узин | 6,99 | 93,01 | 6,63

7. | №6 с.Побережжя | 5,1 | 94,9 | 8,85

8. | №7 с.Павлівка | 4,48 | 95,52 | 1,87

9. | №1 м-н Пасічна | 2,31 | 97,69 | 4,29

10. | №3 с.Селець | 2,11 | 97,89 | 5,76

11. | №12 с.Колодіївка | 1,77 | 98,23 | 4,28

12. | №10 смт.Єзупіль | 1,59 | 98,41 | 8,42

13. | №13 «Вовчинецькі гори» | 1 | 99 |

3,98

Таблиця 7. Залежність ступеня ураження листкових пластинок Tilia cordata від відстані до ВАТ «Івано-Франківськцемент».

№ | Номер і назва моніторингової точки | % пошкодженої площі листка Tilia cordata | % непошкодженої площі листка Tilia cordata | Відстань до моніторингової точки, км

1. | №8 ЦШК | 9,34 | 90,66 | 0,73

2. | №9 с.Ганусівка | 6,58 | 93,42 | 8,54

3. | №11 с.Ямниця | 3,13 | 96,87 | 1,36

4. | №6 с.Побережжя | 2,83 | 97,17 | 8,85

5. | №5 с.Узин | 2,21 | 97,79 | 6,63

6. | №4 с.Угринів | 2,18 | 97,82 | 1,48

7. | №12 с.Колодіївка | 1,74 | 98,26 | 4,28

8. | №10 смт.Єзупіль | 1,5 | 98,5 | 8,42

9. | №1 м-н Пасічна | 0,95 | 99,05 | 4,29

10. | №13 «Вовчинецькі гори» | 0,7 | 99,3 |

3,98

Так, виходячи із відсотку ушкодження листкової пластинки, можна виділити Salix fragilis як найбільш уразливий