Слід відмітити просторову обумовленість ступеня некротичного ураження листків усіх досліджуваних видів. При цьому домінуючими чинниками, що визначають величину некротичних проявів, є віддаленість від джерела викиду та напрям переважаючих вітрів (додаток В) на аналізованій території.

Другорядний вплив на формування патологічних змін асиміляційних органів деревних порід має їх приуроченість до екотопів, відмінних за типом землекористування.

4.3. Результати морфометричного аналізу однорічних пагонів

Salix fragilis L.

Морфометрична індикація є одним із швидких і дешевих методів оцінки стану навколишнього середовища. Даний метод полягає в оцінці морфо-анатомічних змін організмів-біоіндикаторів.

При цьому під впливом стресорних чиниів навколишнього середовища спостерігається зниження фітомаси та сповільнення росту окремих органів чи рослинного організму вцілому, що має адаптивний характер і лежить в основі анабіотичної стійкості рослин до інгредієнтів техногенного забруднення довкілля.

З метою вивчення впливу емісій цементного виробництва на зміну морфометричних параметрів рослин-індикаторів в межах досліджуваної території визначали значення довжин однорічних пагонів Salix fragilis у обраних моніторингових точках. Результати проведених обрахунків представлені в таблиці 8.

Таблиця 8. Значення довжини однорічних пагонів Salix fragilis на досліджуваній території.

№ | Моніторингова точка | Довжина пагона, см | Коефіцієнт варіації Cv, %

1. | №8 ЦШК | 9,6 ± 0,42 * | 11,61

2. | №9 с.Ганусівка | 9,1 ± 1,34 * | 12,79

3. | №4 с.Угринів | 8,6 ± 0,45 * | 9,47

4. | №11 с.Ямниця | 7,8 ± 0,24 * | 6,76

5. | №5 с.Узин | 7,6 ± 0,22 * | 6,46

6. | №2 с.Тязів | 6,6 ± 0,19 * | 6,39

7. | №12 с.Колодіївка | 5,3 ± 0,22 * | 6,56

8. | №6 с.Побережжя | 5,1 ± 0,14 * | 6,35

9. | №1 м-н Пасічна | 5,0 ± 0,14 * | 4,05

10. | №7 с.Павлівка | 4,8 ± 0,09 * | 4,28

11. | №3 с.Селець | 4,6 ± 0,17 * | 4,08

12. | №10 смт.Єзупіль | 3,7 ± 0,5 | 4,39

13. | №13 Фон | 2,9 ± 0,1 | 5,05

* при Р<0,05

Проведені дослідження показали достовірне зростання лінійних розмірів довжини однорічних пагонів Salix fragilis в наступній послідовності: №3 с.Селець › №7 с.Павлівка › №1 м-н Пасічна › №6 с.Побережжя › №12 с.Колодіївка › №2 с.Тязів › №5 с.Узин › №11 с.Ямниця › №4 с.Угринів › №9 с.Ганусівка › №8 ЦШК відносно фонового значення (рисунок 2).

Максимальне значення довжини однорічного пагона становить 9,6±0,42 для №8 ЦШК, мінімальне 4,6±0,17 і 3,7±0,5 для №3 с.Селець і №10 смт.Єзупіль відповідно. Показники по моніторинговій точці №9 с.Ганусівка (9,1±1,34) випадають з ряду залежності, оскільки вона входить до території задимлення фірми «Барва» [42].

Рисунок 2. Значення довжин однорічних пагонів Salix fragilis на досліджуваних територіях.

Зростання коефіцієнту варіації на території, приуроченій до санітарно-захисної зони ЦШК, моніторингових точок №9 с.Ганусівка і №4 с.Угринів свідчить про зростання мінливості дослідних тест-параметрів, що може мати адаптивний характер у стресових умовах середовища і проявляється у нарощуванні вегетативної маси.

Для з’ясування просторових закономірностей зміни значень морфометричних параметрів Salix fragilis, проаналізовано співвідношення між лінійними розмірами довжини однорічних пагонів та віддаленності відповідної моніторингової точки від стаціонарного джерела викиду (додаток Г) (рисунок 3).

Рисунок 3. Співвідношення середньоарифметичних значень довжин однорічних пагонів та віддаленості відповідних їм моніторингових точок до джерела викиду.

Такий характер зміни величини приросту однорічного пагону Salix fragilis, можливо, пов’язано із формуванням даним видом деякої специфічної стратегії виживання в умовах середовища, відмінних від оптимальних. Приріст пагонів спостерігається у прямопропорційній залежності від рівня забруднення досліджуваної території.

4.4. Оцінка фітотоксичності пилу, акумульованого на листкових пластинках рослин-індикаторів

На територіях із значним техногенним пресингом одним з найважливіших забруднювачів повітря є пил, який переноситься на великі відстані і має яскраво виражений фітотоксичний ефект.

З метою визначення фітотоксичності використовували як тест-систему Lepidium sativum, що характеризується 100% схожістю насіння у стандартизованих умовах.

Таблиця 9. Співвідношення середньоарифметичних відсотку схожості, значень довжин пагонів і коренів Lepidium sativum та віддаленості відповідних їм моніторингових точок до джерела викиду.

№ | Номер і назва моніторингової точки | Відстань до моніторингової точки, км | % схожості крес-салату | Середня довжина кореня, см | Середня довжина пагона, см

1. | №8 ЦШК | 0,73 | 20 | 0,56 ± 0,21 * | 3,7 ± 0,19 *

2. | №4 с.Угринів | 1,48 | 30 | 1,49 ± 0,15 * | 2,7 ± 0,2 *

3. | №11 с.Ямниця | 1,36 | 30 | 1,11 ± 0,18 * | 3,96 ± 0,15 *

4. | №9 с.Ганусівка | 8,54 | 40 | 2,02 ± 0,12 * | 2,53 ± 0,11 *

5. | №7 с.Павлівка | 1,87 | 50 | 2,66 ± 0,07 * | 3,03 ± 0,13 *

6. | №2 с.Тязів | 3,43 | 60 | 2,82 ± 0,05 * | 2,68 ± 0,12 *

7. | №1 м-н Пасічна | 4,29 | 60 | 3,04 ± 0,08 * | 2,46 ± 0,06 *

8. | №6 с.Побережжя | 8,85 | 70 | 3,46 ± 0,08 * | 3,62 ± 0,14 *

9. | №5 с.Узин | 6,63 | 70 | 3,4 ± 0,09 * | 4,1 ± 0,09 *

10. | №12 с.Колодіївка