1,1 ГДКгп) у р. Ягорлик, с. Артирівка.
Середній вміст органічних речовин був підвищеним за ХСК (1,5 ГДКгп); максимальний рівень цього показника (5,1 ГДКгп, 7 категорія) відзначений у р. Ягорлик, с. Артирівка. Максимальний рівень БСК5 було відзначено у р. Давидівка (2,2 ГДКгп, 5 категорія). Спостерігалися підвищені середні концентрації сполук біогенних елементів: амонійного (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (5 ГДКгр, нижче ГДКгп) азоту. Максимальні рівні за цією групою показників були відзначені: за вмістом амонійного азоту (12,3 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами 3,5 ГДКгп, 7 категорія) у р. Саджава, м. Долина; за вмістом нітритного азоту (32 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) у р. Нічлава, нижче м. Копичинці; за вмістом нітратного азоту (3,0 ГДКрг, 2,7 ГДКгп, 7 категорія) у р. Опір.
Спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (2,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), кадмію (3,9 ГДКгп, нижче ГДКрг), нафтопродуктів (3,3 ГДКрг, нижче ГДКгп) і фенолів (1,5 ГДКрг та ГДКгп). Максимальні концентрації відзначені:
- заліза загального (14,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,7 ГДКгп, 6 категорія) у р. Саджава, м. Долина;
- цинку (3,6 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) та кадмію (1,8 ГДКрг, 9 ГДКгп, 5 категорія) у р. Серет, відповідно, вище та нижче м. Чортків;
- хрому загального (10 ГДКрг, на межі високого рівня забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4 категорія) та нікелю (3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія);
- нафтопродуктів (6 ГДКрг, на рівні ГДКгп, 6 категорія) у р. Яблунька, м. Турка;
- СПАР (7 ГДКрг, 7 категорія) у р. Гнила Липа;
- фенолів (10 ГДКрг та ГДКгп, на межі високого рівню забруднення, 6 категорія) у р. Яблунька, м. Турка.
Басейн р. Дністер
Отже, основними причинами забруднення поверхневих вод Дністровського басейну є:
- скиди неочищених та недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації;
- надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин з поверхневим стоком води з забудованих територій та сільгоспугідь;
- ерозія ґрунтів на водозабірній площі.
Тому на сьогодні залишається актуальною проблема екологічного стану водних об’єктів басейну Дністра. Системний аналіз сучасної екологічної ситуації в басейні Дністра та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв’язання, а саме:
› надмірне антропогенне навантаження на водні об’єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та виснаження водноресурсного потенціалу;
› стала тенденція до значного забруднення водних об’єктів внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об’єктів і сільськогосподарських угідь.
› використання відсталих технологій сільськогосподарського виробництва, низької ефективності комунальних очисних споруд, що призводять до забруднення води органічними та біогенними речовинами;
› погіршення якості питної води внаслідок незадовільного екологічного стану джерел питного водопостачання;
› недосконалість економічного механізму водокористування і реалізації водоохоронних заходів;
› недостатня ефективність існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості нормативно-правової бази і організаційної структури управління;
› відсутність автоматизованої постійно діючої системи моніторингу екологічного стану водних басейну Дністра, якості питної води і стічних вод у системах водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських об’єктів.
РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2. 1. Загальна характеристика об’єктів та матеріалів досліджень.
2. 1. Загальна характеристика об’єктів та матеріалів досліджень.
Місце відбору проб залежить від поставленого завдання. Проби води відбирають у маловодні і багатоводні періоди. Відбір проб може бути одноразовим (нерегулярним) або серійним (нерегулярним). Проба чи серія проб має бути характерною для місця відбору проб, а об’єм залежить від кількості компонентів, що визначаються, та обраної методики аналізу.
Прості проби одержують одноразовим відбором об’єму води, необхідного для аналізу; змішані – це суміш простих проб, відібраних одночасно з різних місць досліджуваного об’єкта чи в одному місці через певні проміжки часу (вони характеризують склад води в просторі і часі). В окремих випадках, якщо стічні води скидаються у водойму, в якій аналізують воду, нерегулярно і в різних кількостях, відбирають середню пропорційну пробу (суміш простих проб, об’єм яких пропорційний кількості скинутих стічних вод).
Проби води відбирають у склянку з поліетилену чи бор силікатного скла “пайрекс”. Посуд вимивають синтетичними миючими засобами, розчином хлоридної кислоти, скляний – хромовою сумішшю, після чого сполоскоють спочатку водопровідною, а потім дистильованою водою. Перед відбором проб посуд 2-3 рази миють водою, яку відбирають для досліджень (для достовірності результатів відбирають одночасно дві проби). Посудину вщерть заповнюють водою, щоб не залишилося повітря і закривають корком. Записують місце та час відбору проби.
2. 2. Daphnia magna Straus - класичний об’єкт для біотестування якості води.
Застосування методів біоіндикації для контролю за якістю природних вод дозволяє інтегрально оцінити якість води, як середовища життя водних організмів і в значній ступені доповнює результати хімічного аналізу вод.
На основі досвіду робіт багатьох вчених та даних літератури пропонують методи з використанням дафній в якості стандарту при біотестуванні стічних вод, окремих речовин та природньої води. Метод заснований на постановці гострих та хронічних дослідів в ряді партеногенетичних поколінь(на трьох, як мінімум).
В наш час дафнії, як обов’язковий тест-об’єкт включені в систему встановлення гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин у воді водойм. У багатьох країнах дафнії внесені в стандартні методи по визначенню токсичності речовин.
Дафнієвий тест має переваги перед іншими біотестами завдяки високій чутливості до забруднень різної природи, відмічається відмінною повторюваністю