ПОРІВНЯЛЬНА БІОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА СТАНУ ДЕЯКИХ РАЙОНІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ PINOPSIDA
(Кваліфікаційна робота на здобуття кваліфікації бакалавр екології)
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………… 3
I. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………. 5
1.1. Аеротехногенне забруднення довкілля та еколого-біологічні аспекти газостійкості рослин ………………..…………………………………………… 5
1.2. Основні принципи біоіндикаційного методу екологічних досліджень. Морфометрична індикація довкілля… …………………………………………. 11
1.3. Морфологічні зміни наземних органів рослин в умовах урбо-техногенно трансформованого середовища існування……………………………………… 16
II.ОБ’ЄКТ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ …………………… 23
2.1. Характеристика території дослідження та основних підприємств забруднювачів довкілля в її межах …………………………………………….. 23
2.2. Матеріали та методи дослідження.………………………………………… 27
III. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ…………….. 31
3.1. Вивчення морфометричні змін вегетативних органів рослин-індикаторів на територіях з різним ступенем екологічної напруженості……………………… 31
3.2. Результати кількісної оцінки макроскопічних проявів ураження вегетативних органів рослин-індикаторів стану довкілля речовинами-фітотоксикантами………………………………………………………………… 43
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 44
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………. 45
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. 49
ВСТУП
Актуальність теми. Проблема взаємодії природи і суспільства була актуальною протягом усієї історії його розвитку, оскільки життєдіяльність людини завжди пов’язана з використанням природних ресурсів та впливом на навколишнє середовище. Проте в наш час, що ознаменувався бурхливим розвитком цивілізації та стрімким технічним прогресом, дана проблема набула нової форми і змісту та постала особливо гостро [1] . Відомо, що одними з основних джерел забруднення навколишнього природного середовища на Україні є підприємства енергетики (особливо теплових електростанцій) та хімічної промисловості, частка викидів яких становить є найбільшою з усіх стаціонарних джерел. Їх діяльність спричинює утворення середньорічних концентрацій, що значно перевищують гранично допустимі, зокрема таких сполук як сірчистий ангідрид, діоксид нітрогену, монооксид карбону, пари кислот, важкі метали та їх сполуки, токсичні органічні сполуки, тверді частки тощо, у багатьох містах та промислових центрах країни [4] .Виняток не становить і місто Калуш Івано-Франківської області, територія в межах якого вважається однією з найбільш критичних в екологічному відношенні на Прикарпатті. Причиною цього є, з одного боку, діяльність великих хімічних підприємств (ВАТ «Лукор», Калуський калійний концерн, ВАТ «Оріана»), а з іншого – функціонування потужної інфраструктури, що забезпечує їх роботу (зокрема, діяльність Калуської ТЕС) [25,36] .
Новизна роботи полягає у вивченні порівняльної характеристики ступеня некротичних змін вегетативних органів рослин біоіндикаторів різних територій Івано-Франківської області.
Мета роботи полягала в оцінці токсичного впливу основних інгредієнтів аеротехногенного забруднення довкілля, спричиненого діяльністю підприємств міста Калуш і природного заповідника «Горгани» з використання Pinopsida та встановлення можливості їх використання в подальших біоіндикаційних дослідженнях.
Для досягнення мети були визначні наступні завдання:
· вивчити морфометричну характеристику хвої рослин досіджуванних територій
· охарактеризувати якісні прояви макроскопічних патологічних змін хвої внаслідок ураження речовинами-фітотоксикантами;
· оцінити ступінь екологічної небезпеки різних ділянок міста Калуша
Об’єктом дослідження була сосна звичайна , що може слугувати індикаторами техногенного забруднення довкілля; предметом – зміна аналізованих тест-ознак рослин-індикаторів.
В роботі використані матеріали з П З « Горган»,наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, Калуської міської бібліотеки та дані експериментальних досліджень .
РОЗДІЛ I
1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Аеротехногенне забруднення довкілля та екологічні аспекти газостійкості рослин.
Зміна складу атмосферного повітря на Землі відбувалась протягом всього її розвитку. В абіогенний період атмосфера Землі містила цілий ряд токсичних для сучасних організмів сполук: метан, аміак, сірководень тощо. З появою життя на Землі, і, зокрема, автотрофних організмів, почалась зміна складу атмосферного повітря, звільнення його від токсичних газів. Вчені вважають, що власне, в цей період у рослин виникли специфічні механізми стійкості до токсичних атмосферних інгредієнтів . З появою та розвитком людського суспільства атмосфера знову почала забруднюватись різноманітними шкідливими для живих організмів речовинами. Спочатку це був дим від пожарів і опалювальних систем, згодом (в період Середньовіччя) – гази перших промислових підприємств – мануфактур, а також продукти гниття і переробки, сьогодні величезний комплекс хімічних речовин та їх сполук, природного та штучного походження, що викидаються в довкілля підприємствами різних галузей народного господарства та транспорту, до більшості яких організми еволюційно не є пристосованими і по відношенню до яких мають доволі вузьку екологічну толерантність [13] . Важко дати повну характеристику всіх шкідливих ексгалатів, оскільки їх кількість та фізико-хімічні властивості в забрудненому повітрі постійно змінюються внаслідок розвитку нових галузей народного господарства. І якщо, скажімо ще п’ятдесят років тому основним забруднювачем довкілля вважалась металургійна промисловість, то сьогодні такими є хімічна галузь, теплова енергетика та автотранспорт [40] .
Потужним забрудненим середовищем є автотранспорт . Понад 40% від загальної кількості його викидів припадає на оксиди вуглицю і вуглеводні , більш як 30% - оксиди азоту .
Відомо , що рівень забруднення атмосфери залежить від об’ємів неконтрольних промислових викидів у повітря .Це спричиняє концентрацію промислової підтримки у містах забрудненого повітря , спричиняє зміну термічного режиму .
Ступінь забруднення повітря залежить від технологічних процесів виробництва, потужності підприємства, налагодженості утилізації відходів, герметичності устаткування, наявності очисних споруд, характеру сировини та основних характеристик джерел викиду та фізико-географічних особливостей регіону. Так, підприємства металургійного комплексу викидають в повітря сірнистий газ, оксиди азоту та вуглецю, фтор та фтористий водень, хлор та пари цілого ряду кислот (сірчаної, азотної, хлорної тощо). Теплові електростанції забруднюють повітря сірнистим газом, окислами азоту, парами кислот, оксидами вуглецю, сажею та золою.
Хімічні комбінати забруднюють повітря аміаком, хлором, сірководнем, фенолами, амінами, фтором та фтористим воднем, парами кислот та іншими сполуками.Автотранспортом є джерелом потрапляння в повітря продуктів неповного згоряння палива: вуглеводнів і окислів свинцю [26] .
В залежності від висоти викиду та герметичності устаткування поблизу будь-якого підприємства виділяють дві зони максимального забруднення довкілля: на відстані
