Незалежно від хімізму, токсичності і локалізації токсичних речовин, що поглинаються рослиною з повітря, патологічний процес, спричинений їх впливом, протікає не ізольовано, а стосується всього організму.

Інтенсивність потрапляння фітотоксикантів в тканини листка значно збільшується при гідратації іонів, що стає можливим на зволоженій атмосферними опадами, туманом чи росою поверхні голчастоїї пластинки [15] .

Вплив на сосну токсичних газів за умов денного освітлення звично викликає ушкодження в першу чергу середньовікових листків, а в меншій мірі – старих, а молоді, наростаючі листки залишаються неушкодженими. Інший характер розподілу ушкодженості різновікових голок у темноті. За цих умов першими і таким, що зазнають найбільшого ушкодження є молоді голкі , які ще не сформували товстого шару захисних покривних тканин [7] .

Слід також зазначити, що молоді голкі , які мають ще несформовану кутикулу, легше ніж зрілі, ушкоджуються токсичними сполуками, що містяться у повітрі, безпосередньо через епідерміс. Це є причиною того, що для різновікових голок сосни характериними є різні типи некротичних

дехромаційних ушкоджень (Рис. 1)

1 - хвоїнки з чорними

Рис. 1. Відмінності некротичних ушкоджень різновікових голок сосни за дії SO2: а. – краєві некрози при ушкодженні молодих не повністю сформованихголок; б. – некрози типу «риб’ячого скелету» у розвинутих голок ; в. – плямисті і точкові некрози у старих голок.

Морфологічно взаємодія токсикантів, що містяться в атмосферному повітрі з асиміляційною тканиною листка може проявлятися через зміну забарвлення голчастої пластинки, невротизацію та дефоліацію [26] . Зміна забарвлення голок є неспецифічною реакцією на дію стресорів різної природи та способу впливу.

Розрізняють наступні типи зміни забарвлення голок:

· хлороз – бліде забарвлення листка між жилками, наприклад, у рослин, що проростають на відвалах, що залишаються після добування металів;

· пожовтіння країв листка чи інших його частин, наприклад, внаслідок

впливу на рослини хлоридів (Рис. 2.)

2 - хвоїнки без п’ятен

· почервоніння – наслідок накопичення антоціанів у вигляді плям на голках, наприклад, під дією сірчистого ангідриду;

· побуріння чи побронзовіння – початкова стадія важких некротичних ушкоджень у голок деревних порід;

· зміни забарвлення, при яких голкі справляють враження «просякнутих водою» або «обморожених» - часто перша стадії некротичних проявів;

· «посріблення» голок – неспецифічна зміна забарвлення під синергічним впливом токсичних інгредієнтів атмосферного повітря.

Некрози – відмирання деякої обмеженої частини голчастої пластинки, яке часто має доволі специфічний характер, через що вважається важливим симптомом при біологічній індикації довкілля. Слід розрізняти:

· точкові і плямисті некрози – відмирання частин голчастої пластинки у вигляді крапок чи плям. Так, в літературі детально описані характерні «срібні» плями на голках спеціально виведеного сорту Bel W3 під дією

озону (Рис. 3)

3- хвоїнки з засиханням та жовтими п’ятнами

міжжилкові некрози – відмирання голчастої пластинки між боковими жилками першого порядку внаслідок впливу сірчистого ангідриду;

· краєві некрози – відмирання голчастої ї пластинки по її периметру.

верхівкові некрози – характерні темно-бурі, різко відмежовані некрози кінчиків хвої після дії сірчистого ангідриду.

При розвитку некрозів спочатку спостерігається зміна в забарвленні. Так під дією сірчистого ангідриду найчастіше утворюються ділянки брудно-зеленого забарвлення, пероксиацетилнітрата – ефект просякнення водою, озону – «металічні» блискучі плями, хлоридів – хлорози. Після загибелі клітин уражені ділянки осідають, висихають .Некротичні плями часто мають темні краї, особливо у хвої.. Пізніше в місцях некрозів можуть з’являтися розриви, що нагадують погризи чи ушкодження градом.

Кількісну оцінку некротичних ушкоджень найчастіше здійснюють шляхом визначення процентної долі ушкодженої голчастої поверхні .

Морфологічним проявом впливу фітотоксикантів на рослини є також передчасне в’янення та дефоліація – опадання голок. Дефоліація найчастіше спостерігається після виникнення некрозів та дехромаційних проявів. Прикладом такого явища може бути зменшення тривалості життя хвої, її опадання у ялини, скидання вкорочених пагонів у сосни, під впливом кухонної солі, що використовується для пришвидшення процесу танення льоду на міських вулицях [9] . Дефоліація призводить до скорочення асимілюючої площі, і відповідно, приросту, а інколи до несвоєчасного розпущення бруньок та пролептичного утворення нових пагонів .

Часто під дією сумарного впливу забруднювачів довкілля відбувається зміна лінійних розмірів наземних органів рослин, що має неспецифічний характер. Так, на територіях підприємств по виготовленню добрив, у сосни під дією нітратів збільшується довжина хвої, а під дією сірчистого ангідриду – спостерігається її вкорочення. Як вже зазначалось вище, характерним наслідком дії аеротехногенних забруднювачів на рослини є тенденція до зменшення практично всіх лінійних розмірів та загальної фітомаси [4,13] .Також, внаслідок дії окремих фітотоксикантів у рослин спостерігається аномальна конфігурація листків. В результаті локальних некрозів може спостерігатися уродлива деформація, перетягування, вздування чи викривлення листкової пластинки, фасціація чи викривлення пагонів, зрощення чи розділення окремих органів, зміна числа частинквітки, зміна статі і інші аномалії розвитку [2,13].

На забруднення середовища найбільш сильно реагують хвойні деревні рослини. Характерними ознаками неблагополуччя навколишнього середовища і особливо газового складу атмосфери слугує поява різного роду хлорозів і некрозів, зменшення розмірів ряду органів (довжини хвої, пагонів поточного року і минулих років, їх товщини, розміру шишок, скорочення величини і числа закладених бруньок), зменшення галуження.