Таким чином, морфологічні макроскопічні зміни окремих органів чи цілого рослинного організму є зручною наочною біоіндикаційної ознакою, яка з успіхом використовується в біомоніторингових дослідженнях.

РОЗДІЛ II

2. ОБ’ЄКТ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Характеристика території дослідження та основних підприємств забруднювачів довкілля в її межах.

Місто Калуш Івано-Франківської області – промисловий і культурний центр Західної України з населенням близько 70 тис. осіб, унікальний в біогеографічному відношенні куточок Передкарпаття [5] . Місто розташоване у північно-західній частині Івано-Франківської області, в зоні Передкарпатського передгір’я. Територія входить до складу Наддністрянського правобережного кліматичного підрайону і характеризується помірно-континентальним кліматом, м’якою, з частими відлигами і нестійким сніговим покриттям зимою та прохолодним літом.Середньорічна температура +17 градусів. Максимальна середньомісячна температура спостерігається в липні - +17,4 градусів, мінімальна в січні – 4 градуси. Абсолютний максимум температур буває в серпні - +35 С, а мінімум у січні - -21 С. Середня тривалість без морозного періоду 170 днів, вегетаційного – 210 днів.

За рік в середньому випадає 788 мм опадів, в тому числі в теплий період – 613 мм , в холодний – 175 мм. Середня вологість повітря найтеплішого місяця становить 62%, а холодного – 85%.Рельєф міста характеризується як горбиста рівнина, яка входить до Лімницько-Болохівської улоговини. Виділяють Калуську рівнину та Войнилівську височину. Абсолютна висота в межах 278-350 метрів.Головною артерією міста Калуша є річка Лімниця, правобережна притока Дністра. Не менш значну роль має річка Сівка, що перетинає територію міста.Грунти дерново-підзолисто-оглеєні. Надра міста Калуша багаті на калійні руди, торф, глини, суглинки, гіпс, пісок

Промисловий потенціал міста складають 23 великих і 705 малих підприємств.Калуська ТЕЦ – одна з великих теплових електростанцій у західному регіоні України. Калуська ТЕЦ потужністю 200 тис. кіловат входить в енергетичну систему ВАТ “ Західенерго ” Мінпаливенерго України, розташована за 5 км на північ від районного центру Калуш Івано-Франківської області, поблизу річки Сівки. Найближчими до електростанції населеними пунктами є села Мостище, Верхня, Копанки .

Організувати заповідник у Горганах площею 50 тис. га Рада Народних Комісарів УРСР ухвалила ще в 1940 році, однак цьому перешкодила друга світова війна. У 50-80-х роках минулого століття на території Надвірнянського лісокомбінату було створено низку заказників, пам'яток природи і заповідних урочищ, завдяки чому в районі Довбушанських Горган збереглося багато унікальних природних комплексів. У 1974 році тут було організовано Горганське заповідне лісництво. Ще тоді планувалося на основі цього лісництва створити заповідник. Проте лише 12 вересня 1996 року згідно з Указом Президента України

1931 було організовано природний заповідник "Горгани". До території заповідника увійшли ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Джурджі" (754 га) та "Садки" (995 га), заповідні урочища "Черник" (103 га), "Гниляк" (150 га), "Новобудова" (217 га), "Ельми" (86 га), "Довжинець" (284 га), "Столи" (161 га).

Природний заповідник створений для збереження у природному стані гірських ландшафтів центральної частини Українських Карпат, проведення наукових досліджень та еколого-освітньої діяльності. В установі працюють 49 чоловік, з них у науковому підрозділі - 7, у службі охорони - 22 особи.

Заповідник розташований у найнедоступнішій високогірній і кам'янистій частині Горган - Довбушанських Горганах. Його вершини та верхні частини схилів вкриті кам'янистими розсипами, що утворені ямненським пісковиком. Такі розсипи мають місцеву назву "горгани", на території заповідника вони займають 605 га, тобто більше 11% його площі. Для Довбушанського масиву характерні видовжені хребти з гострими вершинами і стрімко спадаючими північно-східними та більш пологими південно-західними схилами. Найвищі вершини - Довбушанка та Медвежик мають висоту відповідно 1754 та 1736 м над рівнем моря, а загалом заповідник розташований умежах висот від 750 до 1750 м н. р. м. Унікальність рослинного покриву заповідника полягає у тому, що на більшій частині його території він зберігся в природному, майже незайманому, стані, а своєрідність і різноманіття ландшафтних умов сприяли формуванню багатого видового складу рослин, серед яких значна частина рідкісних, реліктових та ендемічних. Панівним типом рослинності є ліси, які займають 84 % площі заповідника.

Івано-Франківська область в Україні є однією з найбільш енергонасичених. Щільність потужностей по виробництву електроенергії сягає 1,8 кВт на одну людину, або 182,1 кВт на кілометр квадратний. По цьому показнику область впевнено випереджає сусідні. Так, потужності по виробництву електроенергії в перерахунку на одну людину в 6 раз вищі відповідного показника Львівської області, в 120 разів – Тернопільської, в 320 раз – Чернівецької. Така висока щільність потужностей по виробництву електроенергії створює значний техногенний вплив на навколишнє середовище. Висока щільність електроенергуючих потужностей пов’язана з розташуванням на теренах Івано-Франківської області Калуської ТЕЦ. Даний об’єкт є одним з основних джерел забруднення в області не лише за рахунок шкідливих хімічних сполук, що входять до складу викиду, але і за потужною тепловою трансформацією довкілля.

Характерною особливістю дії Калуської ТЕЦ на природне середовище є багатоплановість (одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища) і багатомасштабність – прояв у локальному та регіональному масштабах.

Калуська ТЕЦ – одна з основних джерел забруднення атмосфери, бо, крім головних продуктів згорання вуглецю і водню, що не є токсичними, в