повітря викидаються оксиди сірки SO2 та SO3, оксиди азоту NO та NO2, деякі фтористі сполуки, продукти неповного згорання палива СО та СО2, солі натрію та інші. Більшість цих продуктів токсичні і навіть у незначних концентраціях, шкідливо впливають на людину, тваринний і рослинний світ. Поряд з цишкідливий вплив ТЕЦ виявляється в шлейфах пилу й диму, які скорочують ультрафіолетову радіацію і видимість, спричинюють окислення опадів та ґрунтів. Шкідливий вплив SO2 на рослини різко зростає при наявності в атмосфері двоокису азоту і підвищення вологості повітря.Кінцеві продукти реакції в присутності SO2 розподіляються наступним чином: у вигляді опадів випадає на поверхню літосфери 43%, на поверхню гідросфери – 32%, поглинається рослинами – 12%.
Викид оксидів азоту в атмосферне повітря складає 6-8 % загального викиду всіх шкідливих речовин, поступаючись лише викидам оксидів вуглецю і сірки, а також твердих часток.Викиди в атмосферу від Калуської ТЕЦ складають в середньому 322,58 тон на добу. Концентрація пилу і сажі в атмосферному повітрі навколо електростанції по напряму переважаючих вітрів значно перевищує фон.Концентрація оксиду вуглецю (СО2) в повітрі становить 5-10 мг/м3 (чадний газ). Концентрація у 20 мг/м3 вже небезпечна для життя людини. В атмосфері населених пунктів міститься 0,0005% СО2. Надмірна кількість оксиду вуглецю в атмосфері спричинює проблеми з органами дихання.
Одним з найбільших підприємств міста Калуша є ЗАТ “Лукор” , яке є одним із лідерів виробництва таких хімічних речовин, як етилен ( С2Н4 ), пропілен ( С3Н6 ), каустичної соди ( NaOH ), хлору їдкого ( Cl2), гіпохлориту натрію технічного ( NaOCl ). Ці речовини є досить шкідливими для довкілля, зокрема, етилен негативно впливає на рослини, викликаючи симптоми їх раннього старіння, пригнічення росту, втрату квітів та плодів. ЗАТ “Лукор” викидає в атмосферу велику кількість шкідливих речовин. В основному це шкідливі гази, вуглеводні, аерозолі, які захаращують сотні гектарів землі шлаками. Саме наявність олефінових вуглеводнів у повітрі (близько 35% викидних вуглеводнів) є однією з причин утворення смогу .
Особливу увагу приділяється хімічному підприємству ВАТ “Оріана”, яке виробництво своєї продукції розпочало вже досить давно. ВАТ “Оріана”- одне з найбільших забруднювачів повітряного басейну Калущини. Якщо порівняти підзвітні дані підприємства за 2004-2005 роки, то отримаємо такі результати: за 2004 рік ВАТ “Оріана” викинуло в атмосферу близько 6452,0 тон сухих речовин, 2721,0 тон хлоридів, 608,0 тон сульфатів. За 2005 рік показник значно зріс: кількість сухих речовин становить 7933,0 тон, хлоридів- 3526,0 тон, сульфатів – 1307, 0 тон
Ще одним з найбільших підприємств хімічної галузі є Калуський калійний концерн, основна продукція якого є калімагнезія ( вміст К 20-9,5%), поліакриламід-гель технічний, який використовується для осадження багатьох домішок у хімічній, нафтогазовій галузях. Калуський калійний концерн викидає в повітря сірчаний ангідрид, оксиди азоту, вуглеводні та інші шкідливі речовини. Дуже забруднюється навколишнє середовище небезпечними токсикантами – фосгеном, вінілхлоридом, хлористим воднем, фенолом, аміаком.
Підсумовуючи вище сказане, можна стверджувати, що територія міста Калуш потребує особливого біоекологічного дослідження.
2.2. Матеріали та методи дослідження
Дослідження проводились в межах урбоекосистеми міста Калуш і П З «Горгани». Для зручності проведення роботи та підвищення її об’єктивності, досліджувана територія, виходячи із позицій ландшафтно-географічного, історичного та функціонального районування урбоекосистем була структуризована на окремі райони («Загір’я», «Підгірки», «Височанка», «Центрально-міський» та «Північно-Західний промисловий» райони ), в межах яких було виділено території, що слугували фітостаціонарами для проведення біоекологічних досліджень відповідно до мети та поставлених завдань.
Центрально-міський район охоплює центральну рівнинну частину міста, яка характеризується високим розвитком в соціо-культурній сфері. Головними дорожними артеріями є вулиці Лесі Українки, Долинська (Т1), М.Грушевського. Забудова є двох типів: багатоповерхова (Т2) і котеджна (Т4). Зелені насадження представлені невеликими парками і скверами (Т3). Промислових об’єктів немає.Північно-західний район охоплює північно-західну рівнинну територію міста. Ця частина міста майже не забудована. Головною вулицею є вулиця Б.Хмельницького. Цей район є найбільш промисловий і тому найбільш забруднений, оскільки тут розміщені такі основні підприємства хімічної галузі, як: ЗАТ ”Лукор”, Калуська ТЕЦ, ВАТ “Оріана”, Калуський калійний концерн, ВАТ “Синтра” та багато інших. (Т5 і Т6).
Визначення стану хвої сосни звичайної
У перебруднених лісах екосистем основна маса хвої сосни здорова , не має пошкоджень і kbit частина хвоїнок має світло- зелені пятна на некротичні точки мікроскопічних розмірів , рівномірно розсіяних по всій території . У забруднених атмосфери зявляється ушкодженны ы понижається тривалість життя хвої сосни.
Методика індукції чистої атмосфери за хвоєю сосни полягає в тому, з кількох бокових пагонів в середні частині крони 5-10 дерев сосни 15-20 віку відбирають 200-300 пар хвої 2-3 року життя.
Найвища частина міста – це район “Височанка”. Його назва походить від географічного положення входить до Войнилівської височини. Центральна вулиця –Височанка -– починається від повороту на вулиці С.Бандери, що біля парку імені Івана Франка, і тягнеться через весь район на північний схід до садово-городніх ділянок (Т9). Зелених насадження представлені в Парку Слави (Т7). Забудова в основному котеджна (Т8).
Район “Підгірки” лежить на шляху між Калушем та Івано-Франківськом. Назва району походить від місця розташування населеного пункту – “село під горою” .Через територію району проходить одна з головних вулиць міста – Івано-Франківська (Т11). Зелені насадження представлені у невеликих скверах (Т10). Забудова котеджна, багатоповерхівок немає (Т12).
Найпівденніше всіх географічних районів знаходиться район “Загір’я”. назва носить в собі територіальні ознаки – “село за горою”.Цей район включає приміську частину міста – Хотінь, а також найбільшу за