площею зону зелених насаджень – Парк культури імені Івана Франка (Т13). Головною автомагістраллю району є вулиця Львівська (Т14). Житлозабудова мішаного типу (Т15).
В якості фонової території було обрано ділянку в зоні зелених приміських насаджень, близьку до території дослідження
за фізико-географічними та кліматичними умовами, яка не знаходиться в зоні організованих викидів підприємств міста Калуш (Т16)
Об’єктом досліджень обрано сосну звичайну, якавиявились представленими в достатній кількості насадженнями близькими за віком та санітарним станом на досліджуваній території.
Визначення достовірності обраних біоіндикаторів здійснювали за загальноприйнятою методикою .
Для дослідження реакції деревних рослин на стресові фактори середовища існування та визначення ступеня чутливості окремих видів до комплексу чинників урбо-техногенної природи було використано комплекс морфометричних методів та якісну оцінку паталогічних макроскопічних морфологічних змін вегетативних органів аналізованих рослин [34,37].
В кожному районі дослідження у трьохкратній повторності та в межах фонової території у внутрішньоквартальних насадженнях відбирали по п’ять типових особин кожного виду однієї вікової групи у задовільному санітарному стані у відповідності до методик.
При відборі рослинного матеріалу враховували:
· напрямок вулиці за сторонами світу ;
· визначення сторони вулиці (сонячна, затемнена);
· тип транспорту;
· наявність високих будинків з обох боків вулиці;
· наявність продувів між будинками ( останні дваположення особливо важливі, так як при щільній забудові і сильному завантаженні вулиць автотранспортом потік газів і пилу буде вдарятись об стіни будинків і вертатися назад на зелені насадження, викликаючи цим їх підвищене пошкодження);
· наявність стоянок автобусів, автотранспорту, світлофорів на перетинах (особливо на вузьких вулицях, так як при припиненні руху автотранспорту, на холостих обертах проходить неповне згорання палива – сильний викид токсичних речовин);
· близькість зелених насаджень до дороги;
· вид насаджень (вулична посадка, сквер, парк, двір тощо);
· ступінь чутливості деревних порід до чинників аеротехногенного забруднення .
РОЗДІЛ III
3. Результати досліджень та їх обговорень
3.1. Морфометричні зміни вегетативних органів рослин-індикаторів на територіях з різним ступенем екологічної напруженості.
Зміна морфометричних параметрів вегетативних органів рослин є інформативною неспецифічною індикаційною ознакою для визначення ступеня урбо-техногенного пресингу на досліджуваних територіях.
Таблиця 1. Довжина однорічного пагона сосни досліджуваних територій
Номер досліджувальних ділянок | Лінійний приріст пагона
1 | 31,80± 4,85
2 | 30,75 ± 4,65
3 | 32,71 ± 5,14
4 | 31,75 ± 4,80
5 | 22,45± 2,55
6 | 23,75 ± 3,64
Номер досліджуємо ділянки :
1- Контроль ( Горгани ) 2- («Загіря» , 3- «Підгірки» , 4- «Височанка » , 5- «Центрально-міський» , 6- «Північно-Західний промисловий»
Графік . Порівняльна характеристика довжини однорічного пагона з досліджуваних територій
1- Контроль ( Горгани ) 2- («Загіря» , 3- «Підгірки» , 4- «Височанка » , 5- «Центрально-міський» , 6- «Північно-Західний промисловий»
Таблиця 2. Морфо-анатомічні показники хвої сосни звичайної з різних місць Івано-Франківської області |
Номер ділянки
Показники хвої | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Довжина,мм | 60 | 61 | 62 | 65 | 51 | 49
Ширина,мм | 17,4 | 17,6 | 18,0 | 17,9 | 15 | 16
Товщина,мм | 0,80 | 0,82 | 0,85 | 0,90 | 0,60 | 0,70
Маса 100 пар хвоїнок,гр. | 4,84 | 4,86 | 4,90 | 4,89 | 3,50 | 3,43
Номер досліджуємо ділянки :
1- Контроль ( Горгани ) 2- («Загіря» , 3- «Підгірки» , 4- «Височанка » , 5- «Центрально-міський» , 6- «Північно-Західний промисловий»
Таблиця 4.Якісна характеристика стану хвоїнок сосни досліджуваної території « Контроль ( Горгани ) »
Пошкодження й засихання хвоїнок | Номери ділянок
Загальне число дослідження хвоїнок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100
Кількість хвоїнок з плямами | 1 | 2 | 4 | 3 | 5
Процент хвоїнок з плямами | 0.1 | 0.2 | 0.4 | 0.3 | 0.5
Кількість хвоїнок із засиханням | 5 | 6 | 4 | 3 | 1
Процент хвоїнок із засиханням | 0.5 | 0.6 | 0.4 | 0.3 | 0.1
Дата відбору проб | 12.02.2008р. | 15.03.2008р. | 20.03.2008р. | 03.04.2008р. | 03.05.2008р.
Таблиця 5.Якісна характеристика стану хвоїнок сосни досліджуваної території « Загіря »
Пошкодження й засихання хвоїнок | Номери ділянок
Загальне число дослідження хвоїнок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100
Кількість хвоїнок з плямами | 2 | 4 | 6 | 3 | 1
Процент хвоїнок з плямами | 0.2 | 0.4 | 0.6 | 0.3 | 0.1
Кількість хвоїнок із засиханням | 4 | 6 | 5 | 3 | 2
Процент хвоїнок із засиханням | 0.4 | 0.6 | 0.5 | 0.3 | 0.2
Дата відбору проб | 12.02.2008р. | 15.03.2008р. | 20.03.2008р. | 03.04.2008р. | 03.05.2008р.
Таблиця 6.Якісна характеристика стану хвоїнок сосни досліджуваної території « Підгірки »
Пошкодження й засихання хвоїнок | Номери ділянок
Загальне число дослідження хвоїнок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100
Кількість хвоїнок з плямами | 4 | 3 | 6 | 5 | 2
Процент хвоїнок з плямами | 0.4 | 0.3 | 0.6 | 05 | 0.2
Кількість хвоїнок із засиханням | 5 | 3 | 4 | 1 | 6
Процент хвоїнок із засиханням | 0.5 | 0.3 | 0.4 | 0.1 | 0.6
Дата відбору проб | 12.02.2008р. | 15.03.2008р. | 20.03.2008р. | 03.04.2008р. | 03.05.2008р.
Таблиця 7.Якісна характеристика стану хвоїнок сосни досліджуваної території « Височанка »
Пошкодження й засихання хвоїнок | Номери ділянок
Загальне число дослідження хвоїнок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100
Кількість хвоїнок з плямами | 2 | 3 | 1 | 5 | 4
Процент