Кількість хвоїнок із засиханням | 3 | 5 | 2 | 1 | 6

Процент хвоїнок із засиханням | 0.3 | 0.5 | 0.2 | 0.1 | 0.6

Дата відбору проб | 12.02.2008р. | 15.03.2008р. | 20.03.2008р. | 03.04.2008р. | 03.05.2008р.

Таблиця 8.Якісна характеристика стану хвоїнок сосни досліджуваної території « Центрально-міський »

Пошкодження й засихання хвоїнок | Номери ділянок

Загальне число дослідження хвоїнок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

Кількість хвоїнок з плямами | 3 | 5 | 6 | 8 | 9

Процент хвоїнок з плямами | 0.3 | 0.5 | 0.6 | 0.8 | 0.9

Кількість хвоїнок із засиханням | 3 | 5 | 7 | 9 | 8

Процент хвоїнок із засиханням | 0.3 | 0.5 | 0.7 | 0.9 | 0.8

Дата відбору проб | 12.02.2008р. | 15.03.2008р. | 20.03.2008р. | 03.04.2008р. | 03.05.2008р.

Таблиця 9.Якісна характеристика стану хвоїнок сосни досліджуваної території «Північно-Західний промисловий»

Пошкодження й засихання хвоїнок | Номери ділянок

Загальне число дослідження хвоїнок | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

Кількість хвоїнок з плямами | 4 | 6 | 7 | 9 | 8

Процент хвоїнок з плямами | 0.4 | 0.6 | 0.7 | 0.9 | 0.8

Кількість хвоїнок із засиханням | 5 | 7 | 9 | 6 | 8

Процент хвоїнок із засиханням | 0.5 | 0.7 | 0.9 | 0.6 | 0.8

Дата відбору проб | 12.02.2008р. | 15.03.2008р. | 20.03.2008р. | 03.04.2008р. | 03.05.2008р.

У рослин урбо-промислового комплексу міста Калуш і виявлено достовір

ні відмінності досліджуваних параметрів відносно контрольних значень, а також між досліджуваними морфометричними показниками біоіндикаторів різних районів Калуської урбоекосистеми в залежності від особливостей їх фізико-географічного розташування та віддаленості від найбільших підприємств-забруднювачів довкілля .

Найнижчі значення довжини річного пагону отримано у центрально-міському та північно-західному промисловому районі, де вони статистично достовірно менші від контрольних значень .Суттєві відхилення даного параметру у зазначених районах міста Калуш і ПЗ “Горгани» можуть бути обумовлені сукупним впливом техногенного фактору, що особливо виражений у північно-західному районі внаслідок локалізації тут найбільших підприємств, та транспортного забруднення довкілля, що, звично, сягає максимальних значень у центрі урбоекосистеми.

У мікрорайоні «Загір’я» і в г. Козі гора ПЗ «Горган» для більшості дослідженого виду спостерігається лише тенденція до зменшення лінійних розмірів однорічних пагонів, а достовірних відхилень від контрольних значень не виявлено.

Рис.6. Зміна площі листкових пластинок та довжини хвої деревних рослин-індикаторів стану довкілля в різних районах міста Калуш.

Зміна площі листкових пластинок та довжини хвої деревних рослин-індикаторів стану довкілля в ПЗ «Горган»

Поряд із зменшенням розмірів величини річного приросту пагоніву досліджених видів деревних рослин спостерігається достовірне (при б – 1-0,1%) зменшення площі листкових пластинок (Рис.7). Максимальні відхилення зазначеного показника відмічені для центрально-міського та північно-західного районів.

За розглянутими параметрами у всіх досліджених видів спостерігається зростання варіабельності морфометричних ознак по відношенню до контрольних значень. Найвищі показники коефіцієнту варіації по обох досліджених морфометричних показниках спостерігаються у індикаторів, що репрезентують центральний та північно-західний район Калуської екосистеми.

Також проаналізовано відхилення в білатеральній симетрії голок досліджуваного виду , що зростають в різних районах міста Калуш та ПЗ «Горган»

Одержані результати відображені за допомогою пелюсткових діаграм , кожна вісь яких відображає відсоток симетрії листкової пластинки по одному з

критеріальних параметрів відповідно методики.

3.2. Результати кількісної оцінки макроскопічних проявів ураження вегетативних органів рослин-індикаторів стану довкілля речовинами-фітотоксикантами.

Відсоток ураження голчастої пластинок некротичними та дехромаційними ушкодженнями має тенденцію до послідовного зростання порівняно із контрольним значенням у ряді мікрорайонів міста Калуш: «Загір’я» › «Височанка» › «Підгірки» › Центрально-міський район › Північно-західний промисловий. Максимальне значення даного показника відміченоу Північно-Західному промисловому районі міста Калуш.

Висновки

I. Діяльність промислових підприємств міста Калуш є потужним стресорним екологічним фактором по відношенню до рослинних організмів. Внаслідок тривалого експонування у видозмінених умовах середовища, деревні рослини найбільш виражено реагують на вплив основних полютантів і можуть слугувати індикаторами якості довкілля.

II. Сумарний вплив чинників промислового забруднення на території міста Калуш пригнічує ріст вегетативних органів дослідженого виду, що виражається у достовірному зменшенні річного приросту пагонів, довжині, товщині і масі голчастих пластинок.

III. Відсоток ураження голчастої пластинок некротичними та дехромаційними ушкодженнями у всіх досліджених видів має тенденцію до послідовного зростання порівняно із контрольним значенням в ряді мікрорайонів міста Калуш: «Загір’я» › «Височанка» › «Підгірки» › Центрально-міський район › Північно-західний промисловий.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Апостолюк С.О., Джигирей В.С, Апостолюк А.С. Промислова екологія Навч. посіб. –К.: Знання 2005-474с.

2. Алабовський О.М.Основи екологі: Навч. посіб. для студ.- К.: КПІ,1995.- 76с.

3. Апостолюк А.С. Промислова екологія Навч. посіб. –К.: Знання 2005-474с.

4. Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 197 с.

5. Берко И.Н. Растительность Горган и ее народнохозяйственное значение: Автореф.дис,… канд..биол.наук.- Киев, 1967.- 20с.

6.

7. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем: пер. С нем. / Под ред.. Р. Шуберта. – М.: Мир, 1988. – 350 с.

8. Влияние промышленных предприятий на окружающую среду /под ред. Корганова Г.А. –М.: Наука -1987-320с

9. Вронский В.А. Прикладная екология : Учеб.пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 1996,-512с.

10. Геренчук К. І., Стойко С. М. Охорона природи . – В кн.: Природа Івано-франквської області. Львів, 1960

11. Гетьманчук А. С. ЗАТ “Лукор” Калуш, 2001.

12. Горышина Т.К. Растения в городе. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1991. – 152с.

13. Грицай З.В. Біоекологічні дослідження генеративного розвитку представників роду Acer