Основними характеристиками угод про розподіл продукції, які відрізняють ці договори від інших видів цивільно-правових угод, є такі:

1. Предмет договору. Предметом даного виду договорів є узгоджена програма сторін з видобутку корисних копалин, яка має бути виконана інвестором на користь держави. Ця програма включає відомості про вид корисних копалин, розподіл прибутку і терміни виконання. Іншими словами, держава наймає інвестора в якості підрядчика для виконання конкретного виду робіт, передбачених програмою. В результаті виникають договірні відносини між двома юридично рівними сторонами, кожна з яких має права та обов'язки, порушення яких тягне за собою правову відповідальність. Держава наймає інвестора в якості підрядчика для проведення робіт, пов'язаних з видобуванням корисних копалин. У той же час, він бере на себе зобов'язання передати інвестору для використання ділянки надр, зазначені в договорі. У більшості країн світу (включаючи Україну), надра належать державі [1]. Держава володіє монополією на використання надр і їх природних властивостей.

Надання інвестору ексклюзивних прав означає, що держава протягом періоду чинності угоди зобов'язана утриматися від діяльності пов’язаної з даною ділянкою надр і не допускати втручання третіх осіб в обсяг переданих прав. Тільки інвестор може здійснювати діяльність, передбачену угодою. Але це зовсім не означає, що інвестор отримує необмежені права. Виключні права, які передаються інвесторові обмежуються видами діяльності, передбаченими угодою, видами корисних копалин, зазначених в угоді, і іншими умовами, зазначених в угоді. Інвестор має право передати повністю або частково свої права та обов'язки, визначені угодою про розподіл продукції, будь-якій юридичній чи фізичній особі лише за згодою держави та за умови, що така особа має достатньо фінансових та технічних ресурсів, а також досвід організації діяльності, необхідні для виконання робіт, передбачених угодою [75].

2. Суб’єктний склад. Угоди про розподіл продукції A PSA as a civil-law agreement is concluded between legally equal parties: the state and an investor.укладаються між юридично рівними сторонами: державою та інвестором.All conditions for use of the subsoil and the performance of work is established by the parties by mutual agreement. Всі умови використання надр та виконання робіт визначаються сторонами за взаємною згодою. Nonetheless, one has to take into account that the state participating in the agreement preserves its state prerogatives.Тим не менше, потрібно враховувати, що держава, яка бере участь в угоді, зберігає свої прерогативи держави. У відносинах надрокористування, які виникають на основі угод про розподіл продукції, держава виступає у двох ролях: Therefore in relations for subsoil use arising on the basis of a PSA, the state acts in two roles: on the one hand it fulfills its obligations under the agreement, and on the other hand it preserves its state public-legal functions.з одного боку, вона виконує свої зобов'язання за угодою, а з іншого боку, зберігає свій статус як публічно-правового утворення. Ці ролі можуть сіпвпадати або розходитися одна з одною [74]. При їх розмежуванні, слід керуватися таким принципом: в рамках умов, передбачених угодою, держава та інвестори є рівноправними партнерами, поза договором - держава приймає рішення, пов'язані з надрокористування як публічно-правове утворення. За українським законодавством угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути кілька інвесторів. Інвесторами можуть бути громадяни України, іноземці, юридичні особи України або інших держав, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технологічні та економічні можливості для користування надрами, що підтверджено документами, виданими згідно з законами (процедурами) держави реєстрації (походження) інвестора [71].

3. Діяльність інвесторів на власний ризик. 3The investor carries out the activities envisioned in the agreement (prospecting, search, exploration, extraction and other works) at its own expense and risk.Інвестор здійснює діяльність, передбачену угодою (розвідка, пошук, видобуток та інші роботи) за свій рахунок і на власний ризик. The state, as the other party to the agreement does not bear any expenses or risks. If the investor invests funds in the prospecting and exploration but did not discover any minerals, or discovered that their extraction would be economically unprofitable, the expended funds shall not be refunded to the investor. Держава, як і інші учасники угоди не несуть жодних витрат і ризиків. Якщо інвестор вкладає кошти в пошук і розвідку, але не виявляє копалин, або дізнається, що їх видобуток буде економічно невигідним, витрачені кошти не будуть відшкодовані інвестору [76]. This is a basic principle of a PSA. Це основний принцип угод про розподіл продукції. The parties, however, may agree otherwise. Сторони, однак, можуть домовитися про інше. Майно, створене чи придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, є власністю інвестора.

4. Ownership of Product Produced under a PSA and the Contractor Nature of an Investor under a PПраво власності на продукт відповідно до угоди і правова природа вкладника.Under a PSA, the state transfers to the investor only exclusive