n- attracting substantial volumes of investment, including foreign, to the exploration and extraction of useful minerals is important not only for the stable functioning of the economy but also for ensuring the national security of the country by means of reducing dependency on energy imports; залучення значних обсягів інвестицій, у тому числі іноземних, для розвідки і видобутку корисних копалин має важливе значення не тільки для стабільного функціонування економіки, а також для забезпечення національної безпеки країни шляхом зниження залежності від імпорту енергоносіїв;

- n-розвідка і видобуток корисних копалин потребує значних матеріально-фінансових ресурсів, яких держава не має. The necessary resources are contributed by the investor;Необхідні ресурси вкладаються інвестором;

- держава має можливість укладати довгострокові договори з інвесторами, на основі яких може вирахувати перспективу зростання видобутку нафти, газу та інших корисних копалин, а також бюджетні доходи від такої діяльності;

- ---замість податкових платежів, які, як показує практика, часто важко збирати, держава отримує певну фіксовану частину видобутого продукту.

It is also desirable for the investor to invest under a PSA, because it gives such investor a greater degree of independence from the constantly changing tax system. Для інвесторів, у свою чергу, ці угоди є вигідними, оскільки дають їм більший ступінь незалежності від постійно змінюваної податкової системи. The relations of the investor with the state under a PSA are in large part structured on a civil-legal basis. Відносин інвестора з державою в рамках угод про розподіл продукції в значній мірі будуються на цивільно-правових принципах. Of particular importance to the investor is the stability of legal relations between the state and itself in the time-period of validity of the agreement.Особливе значення для інвесторів має стабільність правових відносин між державою під час дії угоди.

Проте окрім позитивних чинників є ряд негативних наслідків укладення цих угод. Негативні сторони угод про розподіл продукції, особливо для країн з великими покладами нафти, газу та інших корисних копалин, полягають у такому:

- економічні умови фіксуються як правило на тривалий період часу, чим не дозволяють майбутнім обраним урядам змінювати податкову систему та провадити певну економічну політику;

- такі угоди позбавляють уряд можливості здійснювати контроль за розвитком своєї нафтової промисловості, на замін дозволяючи приймати ключові економічні рішення коммпаніям-інвесторам;

- як правило, такі угоди впливають на поточну та майбутню законотворчість, в частині можливого обмеження прибутковості компанії, чим фактично обмежується регулююча спроможність уряду;

- інколи договори про розподіл продукції ивзначають порядок розгляду спорів між урядами та іноземними інвесторами не в національних судах, а в таємних міжнародних арбітражах, які не завжди беруть до уваги національні інтереси [73].

Якщо досліджувати природу угод про розподіл продукції, то можна розглядати їх як цивільно-правові договори інвестиційного характеру, оскільки їх предметом є майнові відносини, а об’єктами виступають об’єкти державної власності, діяльність учасників цих правовідносин завжди супроводжується ліцензуванням, тобто обов’язковим дозвільним порядком здійснення інвестиційної діяльності. Водночас законодавство України не містить норм, що регулюють форму інвестиційного договору, а також визначають саме поняття інвестиційного договору, не визначені його ознаки та види. В теорії інвестиційний договір розглядається як правочин між двома або кількома особами, який встановлює на певний час права і обов'язки у відносинах між сторонами щодо вкладення всіх видів майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту [78].

За результатами комплексного аналізу законодавчого регулювання угод про розподіл продукції вважається з доцільне удосконалення законодавчого регулювання цієї сфери шляхом внесення таких змін до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» :

- передбачити обов’язок інвестора при реалізації договору про розподіл продукції акумулювати кошти для ліквідації або консервації гірничих об’єктів після припинення розробки родовища;

- запровадження типової угоди про розподіл продукції та встановлення детальних вимог до її змісту, які б гарантували дотримання інтересів як інвестора, так і держави й територіальних громад;

- закріплення сплати інвестором бонусів (разових платежів, які виплачуються інвестором при укладенні договору і (або) при досягненні певного результату, встановленого відповідно до договору), ренталс (щорічних платежів за проведення пошукових і розвідувальних робіт , що встановлюються за одиницю площі ділянки надр, яка використовується інвестором) і роялті (регулярні платежі за право на видобуток мінеральної сировини, що встановлюються у відсотковому відношенні від обсягу видобутку або від вартості виробленої інвестором продукції), що є платою інвестора за використання надр [31, с. 113];

- момент переходу до держави права власності на майно, створене чи придбане інвестором для виконання договору про розподіл продукції, вартість якого відшкодована компенсаційною продукцією, приурочивши його до моменту державної реєстрації права власності на таке майно та передбачити механізм передачі такого майна.

2.4. Угоди про умови використання надр.

Оскільки виснаження запасів корисних копалин актуальне для цілого світу, то очевидно, що в подальшому ситуація на ринку послуг по їх добуванню буде складатися на користь надрокористувачів. Варто погодитися зі словами М.І. Клеандрова про те, що розвиток