Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» під угодою про умови користування надрами розуміють договір між двома сторонами, який визначає умови на яких надрокористувач буде здійснювати користування надрами, а саме: технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні зобов’язання сторін та порядок регулювання відносин між ними в процесі користування надрами на наданій ділянці надр [84]. Предметом угоди є визначення умов користування ділянкою надр для конкретної обумовленої мети. Об’єктом даної угоди виступає конкретна ділянка надр, під якою розуміється просторово обмежена ділянка надр, яка на даній поверхні визначена кутовими точками із зазначеними у дозволі координатами та яка надається у користування. Основні характеристики, пов’язані з місцезнаходженням, просторовими межами, ступенем вивчення та освоєння об’єкту надрокористування вказуються надрокористувачем у характеристиці ділянки надр, яка є інформаційною довідкою та підписується уповноваженим представником надрокористувача та засвідчується печаткою. Цікавим є те, що раніше договори надрокористування мали форму своєрідної уступки території держави, тоді як з другої половини 20 ст. їх об’єктом стали індивідуальновизначені ділянки надр.

Невід’ємною частиною угоди про умови використання надр є програма робіт надрокористувача, яка являється письмовим документом, який визначає види, об’єми, вартість та строки проведення надрокористувачем робіт пов'язаних з надрокористуванням. Вона за погодженням стоорін може змінюватися, уточнюватися та деталізуватися в ході здійснення надрокористування за наявності на це обгрунтованих письмово пропозицій. Програма робіт є обов’язковою для виконання надрокористувачем у відповідно визначені строки.

Угода про умови використання надр має містити істотні умови надрокористування, до яких законодавець відносить перш за все обов’язок надрокористувача забезпечити реалізацію ряду заходів: розробку технічного проекту ділянки надр з урахуванням вимог безпеки та природоохоронного законодавства,      відвід земельної ділянки в кінцевих межах і оформлення земельних прав користувача надр в порядку, передбаченому земельним законодавством, початок польових робіт не пізніше визначеного дозволом терміну, підготовки звіту про результати робіт на ділянці надр та подання документів на затвердження запасів корисної копалини тощо [84]. Важливою особливістю правового режиму земель, наданих для користування надрами, є те, що користування цими землями тісно пов’язане з правовим режимом надр, порядком їх надання, використання й охорони. Визначаючи в ч. 4 ст. 66 ЗК України особливі умови надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, законодавець тим самим відносить ці землі до земель промисловості. Вважається за доцільне виділити землі, надані для користування надрами в окремий самостійний вид оскільки вони мають особливий порядок надання у користування та відмінний режим використання. Особливістю таких ділянок землі є те, що вони надаються після оформлення права користування надрами та відновлення земель. Варто звернути увагу на те, що оскільки підставою для надання земельної ділянки для користування надрами є спеціальний дозвіл, то право на таке користування зберігається до тих пір, доки він діє [86, с. 99-100]. Розробці родовищ надр передує значна робота з виявлення відповідної ділянки підземного простору та детального її вивчення (геологічне вивчення надр), виявлення й оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування та розміщення тощо.

Окрім цього угода про умови використання надр містить перелік обов’язків надрокористувача, серед яких необхідність забезпечувати виконання вимог законодавства та затверджених стандартів (норм, правил) по технології ведення робіт; виконання вимог проекту на проведення робіт та технічної документації; запобігання забрудненню надр та навколишнього природного середовища; безпеку життя і здоров’я виробничого персоналу при проведенні робіт; ефективне функціонування системи виробничого контролю за станом безпеки на підприємстві, виконання вимог законодавства, норм, правил, технічних регламентів по безпечному веденню робіт; забезпечення осіб, зайнятих на польових роботах, спецодягом тощо. Надрокористувач зобов’язаний забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання, охорону надр та довкілля, а також забезпечувати приведення порушених земель у стан придатний для використання відповідно до проекту рекультивації; здійснювати та фінансувати роботи; додержуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами; відшкодовувати збитки, заподіяні підприємствам, установам, організаціям, громадянам та довкіллю в установленому законодавством порядку; своєчасно сплачувати податки та обов'язкові платежі; використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; отримувати, використовувати та розпоряджатися геологічною інформацією відповідно до Порядку розпорядження геологічною інформацією [87] тощо. Особливістю правового режиму земель, наданих для користування надрами, є також вимога привести земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві [88, с. 20]. Аналогічний обов’язок передбачений і нормами ЗК України. Так, підприємства, установи й організації, які проводять розвідувальні роботи, зобов’язані за свій рахунок приводити займані земельні ділянки у попередній стан (ч. 4 ст. 97 ЗК України). Згідно із ст. 52 Закону України «Про охорону земель» при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів з рекультивації порушених земель і підвищення родючості ґрунтів.

Окрім того на надрокористувача, відповідно до Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, покладений обов’язок фінансувати всі ліквідаційні роботи після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обґрунтуваннями подальша розробка родовищ чи його частин є недоцільною або неможливою або привести їх у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, збереження родовищ та гірничих виробок на весь період консервації.

Аналізуючи перелік