1000 мм, а в межах низовини зменшуються до 642 мм. Протягом останніх декількох десятиріч внаслідок дії антропогенних факторів значно порушився гідрологічний режим Карпатського регіону, що призводить до частих повеней, селів, зсувів, пересихання в спекотні літні сезони криниць, дрібних потічків, недостачі питної води в низинних районах Закарпаття тощо. Для глибокого вивчення та регулювання умов формування сучасного стоку в басейнах гірських річок при існуючому антропогенному навантаженні треба:
· побудувати із застосуванням сучасних технологій і додержанням природоохоронного законодавства мережу гідротехнічних споруд для регулювання водного стоку річок і потоків;
· удосконалити мережу водомірних та опадомірних постів, провести автоматизацію спостережень на них як частини загального гідрологічного моніторингу в усіх висотних поясах гір, на основі якого розробити найефективніші заходи щодо відновлення порушених природних умов;
· переглянути систему організації великоплощадних природно-заповідних територій;
· заборонити випас худоби як на верхній межі лісу, так і вздовж русел річок і потоків з метою сприяння природному поновленню лісів та збереження структури і водної проникливості ґрунтів;
· спорудити у верхів'ях рік мережу гребель з метою створення водосховищ для акумуляції зливового стоку, що матиме й енергетичне значення;
· збільшити кількість постів гідрометеорологічних спостережень, особливо у важкодоступних місцевостях, обладнавши всю систему метеостанцій, метеопостів і гідрометричних постів надійними засобами зв'язку;
· забезпечити засобами автоматизації системи спостережень, передачі оперативних даних та гідрометеорологічного прогнозування;
· встановити мережу пунктів спостережень для визначення характеристик атмосферних опадів;
· розробити методику прогнозування повеней в умовах антропогенного навантаження;
· розробити нові нормативи гідрологічних характеристик;
· заборонити засмічувати заплави та русла річок промисловими та побутовими відходами, відповідальність за засмічення покласти на голів місцевих рад;
· організувати мобільні водоочисні станції для поліпшення стану питної води і доведення її, особливо в низинних районах, до міжнародних стандартів;
· створити спеціалізовану службу контролю за екологічним станом гідрологічних об'єктів.
Удосконалення екологічного права
Одним із варіантів виходу із ситуації - це законодавче врегулювання природоохоронних, економічних, соціальних та еколого-культурних відносин на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Українські Карпати як особливий природно-географічний регіон нашої країни заслуговує більш ґрунтовного еколого-правового забезпечення для визначення невідкладних заходів щодо врятування цієї зеленої перлини Європи. Зважаючи на велику біосферну роль даної гірської системи дуже важливо мати спеціальний закон про неї як про регіон екологічно збалансованого природокористування чи просто про біосферний регіон, де потрібно відобразити головні пріоритети ведення природоохоронної політики, а саме: природно-заповідний, рекреаційно-оздоровчий, еколого-технологічний, природо-освітній, еколого-культурний, еколого-етнокультурний та інші. До правового забезпечення виконання Карпатської конвенції потрібно віднести необхідність прийняття Карпатської регіональної програми екологічного оздоровлення й збереження ландшафтного та біотичного різноманіття. В основі такої програми повинна бути розбудова, формування й функціонування Карпатської регіональної екологічної мережі України.
Міжнародне співробітництво
Карпатські країни на виконання відповідної конвенції повинні випрацювати спільний план дій у справі збереження центральноєвропейської гірської системи, накреслити напрямки діяльності щодо визначення, розробки та деталізації концепції та механізмів для досягнення мети, яка повинна бути викладена в інтегрованій стратегії для регіону в цілому. Така стратегія мусить охоплювати основні напрямки співпраці:
· визначення спільних інтересів та розробка пропозицій плану першочергових і перспективних дій;
· вжиття заходів для підвищення громадської обізнаності та створення інформаційної мережі;
· визначення і втілення технічних і управлінських рішень для поліпшення транскордонної співпраці в лісовому, мисливському та сільському господарствах з метою збереження біорізноманіття;
· визначення пріоритетних потреб та концепції екологічного відновлення природно-територіальних комплексів;
· заснування системи моніторингу та збору даних у репрезентативних точках;
· організація відповідних навчальних програм, семінарів та системи підтримки ініціатив;
· визначення пріоритетних напрямків діяльності для збалансованого розвитку основних секторів економіки;
· розвиток соціально-економічних можливостей для збереження і примноження культурної і природної спадщини;
· розвиток природоохоронних сфер рекреації й туризму, в тому числі сільського зеленого;
· формування транскордонної екологічної мережі.
Екологічна освіта і просвіта
Для виконання Карпатської конвенції велике значення повинно надаватися переосмисленню поглядів місцевого населення на роль природного середовища у їх житті, інформуванню його через засоби масової інформації, розповсюдженню відповідних знань, екологічній освіті та просвіті, виданню літератури тощо. З цим дуже тісно пов'язана проблема етнокультурного відродження Українських Карпат, що має загальнонаціональне значення, бо збереження довкілля та етнічної культури корінного народу є невід'ємним атрибутом всього життя Українського народу. Для підвищення рівня екологічної освіти та просвіти населення необхідно:
· сприяти підвищенню рівня екологічної та природоохоронної свідомості громадян та виховання шанобливого ставлення до природної і культурної спадщини;
· виховувати турботливе ставлення населення до збереження природи і визнати ним важливого значення якості національного та глобального середовища в цілому;
· сприяти вихованню позитивного ставлення громадськості до розуміння нею необхідності в здійсненні державної політики раціонального використання та збереження природної спадщини України.
Проведення освітньої роботи в галузі охорони природи - це справа не тільки навчальних закладів всіх студентів, а й громадських організацій, засобів масової інформації, установ, підприємств, які експлуатують природні ресурси, це справа кожної сім'ї. Крім цього, потрібно велику увагу приділяти вихованню вміння поводитися в природі. Тому кожний громадянин повинен підписати відповідно до вимог Конституції України кодекс чи декларацію свого відношення чи поведінки в довкіллі.
Невідкладним завданням сьогодення є знайомство дітей з природоохоронним законодавством. Учні і студенти повинні знати ці закони і виробляти в собі звичку свідомо дотримуватись їх. Потрібно прискіпливо слідкувати за виконанням цих законів усіма членами суспільства, які повинні поважати права природи, захищати її від зазіхань, сприяти повнішому її розквіту. В такий спосіб будуть зливатися державні інтереси з особистою відповідальністю людей за збереження навколишнього природного середовища.
Висновки та пропозиції для виконання Карпатської конвенції
(стосовно