Ці речовини нелеткі і не переганяються з водяною парою. Забруднення ними дистиляту відбувається перекиданням крапельок води або виносом їх струменем пари в холодильник. Тому конструктивним вирішенням питання підвищення якості дистиляту є застосування дистиляційних апаратів відповідних конструкцій, в яких виключена можливість перекидання крапель-но-рідкої фази через конденсатор у збірник. Це досягається улаш-туванням спеціальних пасток і відбивачів, високим розташуванням паропроводів відносно поверхні паротворення. Доцільно також регулювати обігрів випарника, забезпечуючи рівномірне кипіння й оптимальну швидкість паротворення, тому що надмірне нагріван-ня веде до бурхливого кипіння і перекидання крапельної фази. Проведення водо підготовки знесолюванням також зменшує піноутворення і, отже, виділення крапельок води в парову фазу.
На деяких хіміко-фармацевтичних підприємствах воду для ін'єк-цій одержують за допомогою дистилятора «Mascarini» — продук-тивність цього апарата 1500 л/год. Він оснащений приладом конт-ролю чистоти води, бактерицидними лампами, повітряними філь-трами, пристроєм для видалення пірогенних речовин, а також уста-новкою подвійної дистиляції води продуктивністю 3000 л/год.
Трикорпусний аквадистилятор «Фін-аква» «Finnaqua-300-S-4» (Фінляндія) функціонує за рахунок використання демінералізованої води (рис. 3.1.1.).
Вода надходить через регулятор тиску в конденсатор, прохо-дить теплообмінники камер попереднього нагрівання, а після на-грівання надходить у зону випарювання, яка складається із сис-теми трубок, що обігріваються всередині нагрівною парою. Нагріта вода подається на зовнішню поверхню трубок, що обігріваються, у вигляді плівки, стікає по них і нагрівається до кипіння.
У випарнику за рахунок поверхні киплячих плівок утворю-ється інтенсивний потік пари, що рухається знизу нагору зі швид-кістю 20—60 м/с. Відцентрова сила, що виникає при цьому, за-безпечує стікання крапель у нижню частину корпусу, притискаючи їх до стінок.
Рис. 4.7. Аквадистилятор «Фін-аква»:
1 — регулятор тиску; 2 — конденсатор-холодильник; 3 — теплообмінник камер попереднього нагріву; 4 — парозапірний пристрій; 5 — зона випаровування; 6,7,8 — труба; 9 — теплообмінник.
Найбільш досконалими нині є термокомпресійні дистиля-тори (рис. 4.7.), конструкція яких розроблена італійською фір-мою «Вопарасе». Ix перевага перед дистиляторами інших типів полягає в тому, що для одержання 1 л води для ін'єкцій необхід-но витратити 1,1 л холодної водопровідної води. В інших апара-тах це співвідношення складає 1 : 9—1 : 15. Принцип роботи апа-рата полягає в тому, що пара, яка утворюється в ньому, перед тим як надійти в конденсатор, проходить через компресор і стискується. При охолодженні і конденсації вона виділяє тепло, за величиною відповідне скритій теплоті пароутворення, що витрачається на на-грівання охолоджувальної води у верхній частині трубчастого кон-денсатора. Живлення апарата водою здійснюється в напрямку знизу нагору, вихід дистиляту — зверху вниз. Продуктивність дис-тилятора до 2,5 т/год. Якість одержаної апірогенної води висо-ка, тому що краплинна фаза ви-паровується на стінках трубок ви-парника.
Нагрівання і кипіння в труб-ках відбувається рівномірно, без перекидів, у тонкому шарі. За-тримуванню крапель із пари сприяє також висота парового простору. Вадами є складність конструкції та експлуатації.
Найбільш поширеним до останніх років методом одержан-ня води очищеної була дисти-ляція. Такий метод вимагає ви-трат значної кількості енергії. Серед інших вад слід зазначити громіздкість устаткування і велику площу, що займається ним; можлива наявність у воді пірогенних речовин; складність обслу-говування.
Цих вад позбавлені методи мембранного розділення, які все більше впроваджуються у виробництво. Вони здійснюються без фазових перетворень і потребують для своєї реалізації значно мен-ших витрат енергії, рівнозначних з мінімальною теоретично обу-мовленою енергією розділення.
Мембранні методи очищення ґрунтуються на властивостях пе-регородки (мембрани), що має селективну проникність, за рахунок чого можливе розділення без хімічних і фазових перетворень. Зав-дяки розвитку мембранної технології з'явилася можливість одер-жати стерильну, апірогенну воду за допомогою ультрафільтраційних установок. Такі системи очищення мають стерилізаційну установку, ультрафільтраційні мембрани та установку для озону-вання води, також можуть бути використані УФ - випромінювачі.
Рис.4.8. Принцип роботи термокомпресійного дистилятора:
1– конденсатор - холодильник; 2 – паровий простір; 3 – компресор; 4 – регулятор тиску; 5 – камера попереднього нагріву; 6 – трубки випаровування.
Ультрафільтраційні модулі випускають багато закордонних фірм, такі як «Asahi Chemical» (Японія), «Christ» (Німеччина), «Hoffmann La Roche» (Швейцарія), «Elga» (Великобританія) та ін.
Для одержання води для ін'єкцій у практичному відношенні цікаві такі зворотноосмотичні апарати, як «Джерело-600», «СуперК'ю», «Шар'я-500М», «Osmocarb» (Великобританія) та ін.
В установці «СуперК'ю» (продуктивністю 720 л/год) вода про-пускається через вугільний фільтр, де відбувається звільнення від органічних речовин; потім — через змішаний шар іонітів; після чого надходить на патронний бактеріальний фільтр із розміром пор 0,22 нм (0,22 * 109 м). Далі вода надходить на зворотноосмотичний модуль, де відбувається видалення пірогенних речовин. Отриману воду використовують для приготування ін'єкційних лі-карських форм, а концентрат використовують як технічну воду або повторно відправляють на очищення.
Із застосуванням принципу мембранного очищення працює установка високоочищеної води «Шар'я-500М». Продуктивність цього апарата за живильною його водою 500 л/год; одержана на ньому вода — високоочищена, вільна від механічних домішок, органічних і неорганічних речовин. Вона застосовується у вироб-ництві імунобіологічних бактерійних препаратів і для приготу-вання ін'єкційних розчинів.
Установка включає блоки передфільтрації, зворотного осмосу і фінішного очищення.
Блок фільтрації призначений для очищення питної водопро-відної води від механічних домішок розміром 5 мкм і включає один фільтр катіонітний і два фільтри вугільних, що працюють паралельно або взаємозамінно.
Блок зворотного осмосу працює при тискові не нижче 1,5 МПа (15 атм). Вода, що надходить на блок, розділяється після фільтрування на два потоки: один із яких проходить через зворотноосмотичні мембрани, а другий потік, що проходить уздовж поверх-ні мембрани і містить підвищену кількість солей (концентрат), відводиться з установки. Для нормальної роботи цього блока не-обхідно, щоб співвідношення об'ємів води