вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конку-рентоспроможність;

вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічних виробництв;

вимоги до науково-технічного рівня конкурентоспроможної продукції.

5. Природно-екологічна складова:

природно-кліматичні умови;

територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;

розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів;

законодавство з економічних питань (можливість змін і обмеження, що ними зумовлені);

стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.

6. Тенденції ресурсного забезпечення:

структура і наявність національних ресурсів;

імпорт/експорт;

рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються наявними підприємствами;

доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).

7. Демографічні тенденції:

кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та в їх доходах);

наявна та потенційна кількість робочої сили;

кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили).

8. Соціально-культурна складова:

сприяння/недовіра до приватного бізнесу;

відносини «підприємство — громадські організації»;

«економічний націоналізм», ставлення до іноземців;

профспілкова активність і вплив профспілок на формування громадської думки.

9. Несподіванки стратегічного характеру і можливі горизонти страте-гічного планування (основний перелік та часові оцінки).

10. Міжнародне середовище (по окремих країнах):

структура господарства країни;

характер розподілу доходів;

середній рівень заробітної платні;

вартість транспортних послуг;

інфляція та ставки банківського процента;

обмінний курс валюти відносно країни-партнера;

рівень ВНП;

рівень податків.

Існують також інші фактори, які не мають чисто економічної природи,

однак їх варто було б ураховувати:

кількість і густота населення;

професіональний рівень і рівень грамотності;

якість і кількість природних ресурсів;

рівень технології;

особливості конкурентної боротьби.

Усі окремі складові зовнішнього середовища взаємопов’язані, тобто зміни однієї (наприклад, політичної чи економічної) призводять до значних змін в інших (наприклад, у соціально-демографічній чи правовій). Це відбиває складність зовнішнього середовища. Як зазначалося, найбільш доцільним підходом до вивчення загального зовнішнього середовища є системний під-хід, який дає змогу відслідковувати не лише зміни в межах окремих складо-вих, а й їхній взаємний, перехресний вплив.

При побудові системи факторів для аналізу зовнішнього середовища по-трібно враховувати такі властивості:

взаємозв’язок факторів, що характеризуються силою, з якою зміна одного фактора впливає на інші фактори зовнішнього середовища;

складність системи факторів, що впливають на організацію, зумовлена кількістю, різноманітністю зв’язків і наслідків впливу;

динамічність і рухомість, тобто відносна швидкість і різні темпи змін факторів середовища;

невизначеність інформації про середовище та невпевненість у її точності.

Треба зважати й на те, що взаємодія організацій чи окремих підприємств з оточенням має певну специфіку: окремі компоненти середовища по-різному впливають на окремі підприємства. Ступінь впливу залежить, як правило, від розмірів і галузевої належності підприємства, територіального розміщення та якості управління тощо. Головний висновок тут такий: кожне підприємство має з’ясувати для себе, які саме із зовнішніх факторів найсуттєвіше вплива-ють на їхню діяльність, і ретельно досліджувати їх (див., наприклад, форми для аналізу — табл.2.1 — 2.3).

Таблиця 2.1

Аналіз впливу факторів зовнішнього середовища непрямого впливу [4]

Фактор

Стан фактора

Тенденції змін

Характер впливу на окреме підприєм-

ство: «+» – позитивний

«–» – негативний

І. Економічні фактори: рівень інфляції

Значний, близько 5% на місяць

Можливе зменшення до 1,0—0,5% на місяць

«–» знецінення грошових ресурсів

«+» знецінення довгострокових кредитів і виплат по них

«+» можливість гри на курсах валют

скорочення доходів споживачів через невиплати по зарплаті

10% за останній квартал

Тенденції суперечливі

«–» скорочення купівельної спроможності

«–» потенційне скорочення виробництва

«+» потенційна можливість інших методів мотивації через зростання безробіття

Іноді доцільно використовувати кількісні оцінки впливу окремих складо-вих середовища на діяльність підприємств конкретної країни.

Однак недостатньо лише визначити вплив середовища на організацію чи підприємство, важливо сформувати певні «відповіді» на цей вплив.

Таблиця 2.2

Показники і шкали для поточної та прогнозної оцінок стану зовнішнього мікросередовища

Показники

Оцінка

Поточна

Прогнозна

Якісна

Кількісна

Якісна

Кількісна

Державне регулювання виробництва

Відсутнє,

помірне,

жорстке

0.7

0.5

0.3

Ослабне,

залишиться незмінним,

стане більш жорстким

0.8

0.5

0.2

Державне регулювання конкуренції

і т.ін.

Відсутнє,

помірне,

жорстке

0.7

0.5

0.3

Ослабне,

залишиться незмінним,

стане більш жорстким

0.8

0.5

0.2

Таблиця 2.3

Загрози та можливості зовнішнього середовища і можливі «відповіді» підприємства

Фактори середовища

Характер впливу:

«+» — можливості

«–» — загрози

Можлива реакція підприємства

Рівень інфляції 5% на місяць з можливостями стабілізації

«–» знецінення грошових ресурсів;

«+» можливість гри на курсах валют

Індексація платежів у договорах у разі їхнього продовження;

розробка стратегії поведінки на валютній біржі

Виникнення нової технології виробництва («технологічний прорив»)

і т.ін.

«–» моральне застарівання діючих технологій

Пошук джерел інвестування для впровадження нової технології;

створення спільного підприємства

Кожну складову зовнішнього середовища можна аналізувати різними способами: побудова сценаріїв і економіко-математичних моделей для ви-явлення взаємовпливу факторів тощо. Найпоширенішою є таблична форма, що використовується для концентрації інформації, дібраної з періодичних видань, отриманої в ході співбесід, конференцій, із письмових довідок екс-пертів тощо.