ТЕЦ ВАТ «Оріана» забезпечує тепловою електроенергією заводи ВАТ «Оріана», калузький промисловий комплекс і житла міста.

ВАТ „Карпатнафтомаш” є найбільшим в Україні виробником причепів-вагонів (трейлерів) вантажопідйомністю від 22 до 60 т. Його продукція використовується в Україні та Білорусії, Азербайджані, Росії, Туркменії та інших країнах. Виготовляється нафтопромислове обладнання, в тому числі пакери, мітчики, труболовки, пристрої для інтенсифікації видобування нафти і газу; широкий асортимент автоцистерн, напівпричепів-цистерн для перевезення нафтопродуктів, нафти, технологічних рідин, кислот.

Концерн «ІВО» включає в себе ВАТ «Калузький бровар»- виробництво пива пляшках і кегах, пивного солоду, ВАТ «Калузький харчовик»- виробництво печива та мармеладу, карамелі, плодових вин, безалкогольних напоїв та консервованих фруктів, ТзОВ «Лісова пісня»- випічка хлібобулочних виробів.

ВАТ «Калушзалізобетон» виготовляє збірний залізобетон, товарний бетон, розчин, товарну арматуру, полістирольний пінопласт, різноманітні види товарів широкого споживання ( віконні та дверні перемички, плити пар-канні та пустотні, елементи гаражів 4х6 м, бордюрні кишені, тротуарні плити, кільця для криниць ).

ВАТ «Керамік» – виробництво червоної керамічної цегли та пічних кахлів.

Комбінат будівельної індустрії «Хорс» – обробка деревини, випуск товарного бетону та розчину зварних металоконструкцій, асфальтобетону.

ВАТ «Завод будівельних машин» – випуск спеціальних вантажопідйомних механізмів ( крани, лебідки, фільтри ).

ВАТ «Калуський завод комунального устаткування» має три філії – філія «Вантажмаш» із виготовлення вантажопідйомних механізмів, філія «Спецмаш», що випускає продукцію для потреб житлово-комунального господарства, побутові приміщення різних модифікацій, радіатори опалення РСБ-2, філія «Меблевик» із виготовлення меблів.

ВАТ «Радгосп Прикарпатський» – вирощування поголів’я свиней.

Будівельні організації міста (їх є близько десяти) виконують повний спектр будівельно – монтажних та ремонтних робіт.

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ДОВКІЛЛЯ

2.1 Геологічне середовище та мінерально-сировинні ресурси

Калуський промисловий район розміщений в Зовнішній зоні Передкар-

патського передового прогину. В геологічній будові надсолевого комплексу порід беруть участь, зверху вниз: четвертинні відклади, які підсилюються породами гіпсо-глинистої шапки або неогеновими глинами.

Четвертинні відклади поширені повсюди. У верхній частині вони представлені «покривними суглинками», а в нижній – піщано-гравійно-гальковими відкладами. Суглинки бурова то-жовті, коричного-сірі, ущільнені, у вигляді гнізд і дрібних лінзочок зустрічаються домішки піску. Іноді – порошки піщаної глини, рідше прошарки глинистого піску. В підошві суглинків, на контакті з гальковими відкладами, спостерігаються домішки дрібного гравію, середній вміст якого по шару не перевищує 1%.

Пісково-гравійно-галькові відклади від глинистої до крупно гравійної і валунної різниці порід. Гранулометричний склад їх різнорідний. Вміст валунного матеріалу коливається від 1,2% до 10%; гальки – від 38,2 до 60%; гравійного – від 14,7 до 53,5%; піщаного – від 40 до 59%; пилуватих і глинистих частин – від 0,2 до 7,0%. Діаметр уламків досягає 150 мм і більше. Петрографічним дослідженням встановлено, що уламки в основній масі складаються з тонкозернистого кварцового пісковика. Заповнювачем служить різнозернистий пісок і глинистий матеріал.

В районі, який розглядається, алювіальні відклади гальки підсилюються породами гіпсо-глинистої шапки (ГГШ) або неогеновими глинами. ГГШ є своєрідною корою вивітрювання соляних і соленосних порід і утворюється в результаті дії на останні поверхневих підземних вод. Породи ГГШ представлені в основному щільною, пластичною,іноді піщаною глиною. Глина вміщує уламки тонко і дрібнозернистого пісковика, а також малопотужні прошарки, лінзи і гнізда гіпсу. Над калійними покладами, в місцях виходу їх під підошву ГГШ, формуються «соляні шапки» з великим вмістом вторинних калійних мінералів.

Калуш-Голенське родовище калійних солей – родовище в Калуському районі Івано-Франківської області в межах Передкарпатського соленосного басейну площею 80 км2. Поклади простежуються у вигляді пластів і лінз потужністю 10-40м . Переважають найцінніші ( сульфатні ) видозміни клійних солей – каїніт, карноліт, лангбейніт, лолігаліт, шеніт.

Солі видобувались кар’єрним і шахтним способами до глибини 350 м (2,5млн. т щороку). Розвідані запаси до глибини 600м становлять 475 млн. т(1986 р.). З солей родовища на ВАТ «Оріана» виробляють хімічні добрива, отрутохімікати, металічний магній, рідкий хлор, каустичну соду, технічну сіль, соляну кислоту, хлорвініл, поліхлорвінілові та карбомідні смоли тощо.

Розріз Калуш-Голинського родовища (знизу-гору) представлений:

а) юрсько-верхньокрейдовими відкладами єпимезойського фундаменту

Зовнішньої зони прогоину;

б) тортонським і частково нижньо-сарматськими відкладми

Зовнішньої зони прогину (автохтонний комплекс порід);

в) середньоверхньоміоценовими відкладами Внутрішньої зони прогину

(алохтонний комплекс порід).

Рудники «Калуш» розташований в зоні інтенсивно дислокованих різноамплітудних складок маласових відкладів Передкарпатського крайового прогину. Рудник складається з 4 шахтних полів, сполучених між собою підготовчим виробником з перемичками. Добування калійних солей у межах рудника почате 1867 році і зокінчене в 1979 році.

Шахта «Калуш» займає східну частину Калуш-Голинського родовища калійних солей. В її межах основними водоприпливами є річка Сівка і Млинівка, які пересікають Центральне і Північне каїнотове поле з південного заходу на північний схід, а з південного сходу до Хотинського поля примикає ріка Лімниця.

До соленосної товщі належать поклади калійних солей, які представлені каїнітовою і сильвінітовою рудою, вміст мінералів у яких подано в таблиці 2.1.

Таблиця №2.1.-середній вміст мінералів в рудах шахти «Калуш»

Мінерали | Вміст мніералів, %

Північне сильвінітове | Хотинське | Північне каїнітове | Центральне

Каїніт | - | 0,5 | 22,0 | 41,0

Сильвін | 35,0 | 26,0 | 6,0 | -

Лангбейніт | - | - | 0,2 | 0,3

Полігаліт | 9,0 | 2,0 | 4,0 | 6,0

Галіт | 99,0 | 40,0 | 40,0 | 39,0

Ангідрид | 3,0 | - | 2,0 | 0,2

Гіпс | - | - | 0,2 | -

Кізерит | - | - | 5,0 | 2,5

Епсоміт | - | - | 5,0 | -

Карналіт | - | 1,0 | 0,5