лісові землі | чагар-ники

всього

(3+4+5) | вкриті лісовою (деревною та чагар-никовою) рослин-ністю | інші лісові землі | не вкритих лісовою рослин-ністю

Промислові » підприємства | ' 10,4 | - | -* | - | - | 10,4 | -

Підприємства, організації транспорту і зв'язку | 6,6 | - | - | - | - | 6,6 | -

організації, підприємства і установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історичнокультурного призначення | 10,7 | 10,7 | 10,7 | - | - | - | 10,7

Лісогосподарські підприємства

ДЗЕТ"1 | 730,0 | 730,0 | 714,9 | 10,0 | 5,1 | - | -

Землі запасу та землі, надані у власність та постійне користування (тимчасове) | 67,47 | _- | - | - | - | 64,47 | -

Всього земель | 825,17 | 740,7 | 725,6 | 10,0 | 5,1 | 84,47 | 10,7

Згідно зі звітом про проведену роботу по держконтролю в галузі охорони

навколишнього природного середовища Калуською міською державною екоінспекціеюв 1999 році в Калуському держлісгоспі низький ступінь використання потенційно-продуктивних лісових земель і становить 32% Лісосчний фонд головного користування ліміту 1998 року освоєно лише на

67 %; як правило, рубаються цінні твердолистяні породи (дуб, бук) повністю, а малоцінні м'яколистяні стиглі деревостани не рубаються, що веде до збільшення питомої ваги цих насаджень серед стиглих лісів. Недостатня робота проведена тут з освоєння лісокультурного фонду. Зокрема, за 1998 рік він освоєний лише на 52,3 У, В 1993 році із наявних 141,8 га заплановано освоїти

лише 79,3 га (55,9 %). Це говорить про те, що планові показники щодо лісовдаовлення явно занижені і не відповідають вимогам своєчасного і повного заліснення земель лісокультурного фонду.

2.8 Тваринний світ

Фауна хребетних даної території має перехідний характер від лісостепової до гірсько-карптської.

З передкарпатської батрахофауни поширена жовточервона, або гірська, кумка, місцями - карпатський тритон. Герпетофауна представлена ящіркою лучною, полозом лісовим. Авіафауна характерна малою чисельністю водно-болотних видів пернатих.

Відсутінсть природних озер, боліт, гірський характер правої притоки Дністра - Лімниці, зумовлює майже цілковиту відсутність різноманітних видів мартинів, пастуїшпв, куликів, голінастих, качиних норців, очеретянок.

Представники цих груп спорадично трапляються тут під час весняного та осіннього перельотів. Лише поодинокі види водно-болотних птахів помічені тут на гніздуванні (деркач, перевізник, малий зуйок, чорниш, вальдшнеп, білий лелека та деякі ін.).

Найчисленніші лісові пернаті у весняно-літній період - зяблик, зеленяк, костогрис щеврик лісовий, синиця велика, вівчарик жовтобровий, дрізд співочий, дятел сивий, дятел великий строкатий, зозуля, горлиця звичайна.

По долинах річок та на оброблюваних землях в теплий час домінують берегова ластівка, біла та жовта плиски, камінка звичайна, польовий жайворонок, грак, перевізник, перепел. У населених пунктах протягом усього року постійно є хатні горобці, синиці, гаїчки, сороки, галки, кільчсаті горлиці. Влітку цей невеликий орнітологічний комплекс поповнюється міською та сільською ластівкою, шпаком, стрижем чорним. Взимку по лісах найчастіше траплються довогохвоста, велика та блакитна синиці, жовтоголовий корольок повзик, сойка, сіра ворона, .снігур, омелюх, великий строкатий дятел, місцями рябчик.

Фауна ссавців відрізняється присутністю крупних видів хижих (вовки) та копитних (олень). У лісових біотопах домінують бурозубки звичайні, лісові полівки та жовтогорлі миші, лисиці, вовчки сірі, лісові куниці. На землях сільськогосподарського використання типовими видами залишаються звичайна полівка, хатня миша і заєць-русак. У населених пунктах домінують, як і скрізь, хатні миші, сірі пацюки, деякі колоніальні види рукокрилих.

Калуською міжрайонною державною екоінспекцією в 1999 році перевірено стан виконання робіт по підготовці диких тварин у мисливських угіддях Калуської райради УТМР, Калуського держлісгоспу, проводились рейди-перевірки дотримання правил полювання на пернату дичину, парнокопитних і пушного звіра. В плані боротьби з браконьєрством незадовільно працює єгерська служба райради УТМР, Калуського ДЛГ. А тому поголів'я парнокопитних не відповідає оптимальній чисельності.

Найближчими заповідними об'єктами є ландшафтний заповідник місцевого значення р. Лімниця і ботанічний заказник «Вістова». На р. Лімниця мали місце факти самовільного вибирання піщано-гравійної суміші, миття автомашин, влаштування несанкціонованих звалищ побутових і виробничих відходів.

2.9 Стан захворюваності населення та його залежність

від екологічних чинників

Населення м. Калуша станом на 01.01.2000 складає 73 200 чол.

В таблиці 2.31 наводиться інформація про природний та міграційний рух населенням.Калуша.

Об'єкти Калуського ВАТ "Оріана" та ЗАТ "Лукор" відносяться до І ступеня хімічної небезпеки. Тут нараховується 2000 т хлору, 250 т аміаку, а також 600 т інших отруйних речовин.

Таблиця 2.31 - Природний та міграційний рух населення м. Калуша.

Показники | 1999 рік | 1998 рік | 1999р. в % до 1998р.

народжено | 678 | 734 | 92,4

зареєстровано померлих | 609 | 576 | 106,3

в т.ч. дітей до 1 року | 11 | 14 | 78,6

природний приріст населення | 69 | 161 | 42,8

зареєстровано шлюбів | 558 | 545 | 102,4

зареєстровано розлучень | 271 | 289 | 93,8

прибуло населення | 1015 | 1129 | 89,9

вибуло населення | 1625 | 1339 | 121,3

міграційний приріст | -610 | -210 | -

загальний приріст | -541 | . -210 | -

Можлива площа зараження СДОР у випадку аварії складе 110 км2, а кількість людей, які можуть перебувати в зоні зараження, становить 1 млн.180 тис. осіб.

Окрім «Оріани» та ЗАТ «Лукор» на промисловій території знаходиться ще багато об'єктів Ш ступеня хімічної небезпеки і об'єкти з наявністю СДОР, що відносяться до хімічно небезпечних.

Широке застосування в народному господарстві мають такі СДОР як хлор, аміаку, сірковуглець, синильна кислота, анілін, сірководень та ін.

Забруднене