Припинення на 3 - 5 рр. полювання у лісах, відстріл шкідливих тварин | Товариство мисли-вців та рибалок, міськвиконком | 2000 | - | - | 2000 | - | -

висот і низин в цюому районі сприяє тому, що в низьких місцях утворюються \ застійні зони, де можуть накопичуватися шкідливі речовини.

Спостережні профілі рекомендується прокласти таким чином:

- Перший профіль буде проходити через території промислових підприємств ВАТ «Оріана» перпендикулярно до основних напрямків вітрів, що дмуть з Атлантики. Профіль також проходить через прилягаючі населені пункти - Сівку Калуську, Довгу Калуську. Перший профіль міститиме 15 спостережних точок, розташованих через 500 м одна від одної.

- Другий профіль проходитиме через населену територію м. Калуша, і паралельно до першого профілю. Тут закладаємо 10 спостережних точок, розташованих через 750 м одна від одної, 5 з яких - для проведення моніторингу в найближчих селах - Копанки, Добрівляни. Цей профіль ^характеризуватиме стан атмосферного повітря в місті.

- Третій профіль, порівняльний, прокладемо через приблизно екологічно незабруднену викидами територію, розташовану далеко від підприємств -

постачальників інгредієнтів - в селах Студійка, Вістова. Досить буде 5

спостережних точок через два кілометри одна від одної.

Відібрані проби повинні підлягати аналізам на наявність усіх можливих зрудників у поівтрі. При виявленні перевищень слід негайно проводити сонкретні заходи з покращення ситуації. [ і 9,5 ]

На території житлового масиву м.Калуша розміщені також два донарні пости контролю за станом атмосферного повітря, які тимчасово не варто виділити кошти на продовження діяльності цих контрольних.

4 Охорона праці

4.1 Стан охорони праці на природоохоронному об'єкті (завод «Поліолефіни» ЗАТ «Лукор»)

Одна з основних турбот підприємства - це забезпечення безпечних і здорових умов праці робітників, ліквідація виробничого травматизму і - професійних захворювань.

Травма, отримана працівником на підприємстві і викликана - невиконанням вимог безпеки праці, є виробничою травмою.

Виробничі травми можуть бути механічні (рани, переломи), хімічні опіки, отруєння, електричні і інші, непоодинокі випадки комбінованих травм.

Професійне захворювання - це хвороба, викликана дією на працюючого шкідливих умов праці.

До шкідливих умов праці на заводі «Поліолефіни» можна віднести дію нафтопродуктів, які викликають інтоксикацію організму, а також гострі або різні захворювання шкіри, наявність в деяких продуктах переробки ерогенних речовин, які можуть викликати професійні новоутворення, вібрацію і шум, які викликають віброхворобу, глухоту і інші фактори.

В умовах галузі застосовуються і отримуються речовини, які при сутності необхідних запобігаючих засобів можуть спричинити гострі і значні отруєння.

На основі актів соціального - розслідування групових, важких і ретельних випадків, актів про розслідування професійних захворювань, іальних розслідувань і провірок, які проводяться органами нагляду, і матеріалів, проводиться аналіз причин, які викликають нещасні випадки зфесійні захворювання, визначається тактика боротьби з травматизмом, гаються конкретні заходи для усунення окремих шкідливих і небезпечних зрів.

статистику нещасних випадків на заводі При статистичному методі визначається повторність і порівняльна характеристика нещасних випадків за відносними показниками - коефіцієнту частоти і важкості травматизму. Абсолютне число нещасних випадків едаєвнс уявлення про рівень і динаміку травматизму, так як число прапочих різних підприємствах неоднакова. Тому використовується відносний показник - число нещасних випадків на 1000 працюючих, цей показник називається коефіцієнтом частоти.

Кч=1000 х Н х Р

де Н - кількість нещасних випадків,

Р - середньоспискова чисельність працюючих.

Коефіцієнт частоти не характеризує рівня важкості травматизму, тому користовується коефіцієнт важкості травматизму, який характеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого за звітний період;

Кв=н (4.1)

де Д - загальня кількість робочих днів, втрачених за звітний період; Н - кількість нещасних випадків.

Монографічний метод аналізу травматизму складається в поглибленому і 5ічному вивченні окремого виробництва, цеху чи дільниці. При цьому порушується увага на особливостях технологічного регламенту, окремих небезпечних моментах виробництва, санітарно-гігієнічних умовах і т. д. Монографічний метод аналізу дозволяє виявити потенційну небезпеку в діючих і проектованих підприємствах з тим, щоб надалі відпочити причини нещасних випадків і професійних захворювань. На основі його методу робляться висновки про необхідність зміни і вдосконалення біологічних процесів.

У таблиці 4.1. приведено Шліолефін за 1994 -1999 рр.

РІК' | Кількість працюючих, | Кількість травм | КІЛЬКІСТЬ

годин не-працездат-ності працівника | Кількість працівників, які втратили пра-цездатність

легкі | середні | важкі |

част-ково | повніс-тю

1994 | 745 | 8 | 3 | - | 205 | 2 | -

1995 | 748 | 10 | 1 | 1 | 246 | 3 | 1

1996 | 770 | 7 | - | 1 | 106 | - | 1

1997 | 720 | 12 | 3 | 2 | 247 | 3 | 2

1998 | 705 | 5 | 1 | 1 | 118 | 1 | 1

1999 | 695 | 9 | 4 | 2 | 230 | 2 | 2

При наявності травматизму виявляються характерні причини нещасних випадків, на цій основі визначаються напрямки боротьби з травматизмом, наводиться розподіл причин нещасних випадків з втратою працездатності більше 3 днів:

- несправність машин, механізмів, обладнання, інструментів - 9,3 %;

- відсутність механізації важких і шкідливих робіт - 2,59 %;

- недосконалість технології, порушення технологічних процесів -4,03%; конструктивні недоліки обладнання - 4,77 %;'

І - невиконання правил, норм і інструкцій із техніки безпеки - 25,22 %;

- використання робочих не за спеціальністю - 2,28 %;

- невиконання нагляду і належної трудової дисципліни -19,13%;

- невикористання працюючими індивідуальних засобів захисту ^2,78 %;

- недостатнє вивчення безпечних умов праці - 6,63 %;

- неналежне утримання території підприємства, недостатня