При підземній розробці калійних солей з основному відбуваються зміни в гідродинамічному режимі ґрунтових вод, що пов'язаний із водопроявами в гірничі виробки через провальні ями, шахтні стволи, тріщини у водозахисній стелині, розвідувальні свердлови тощо.

Відроблені гірничі виробки щорічно приймають біля 7-8 тис. м3 ґрунтових вод, що впливає на їх гідродинамічний режим. Цьому запобігають ліквідацією базису ерозії (відробленого простору) шляхом заповнення його водами-розсолами.

Солевідвали шахти «Голинь» розміщені на південно-західній і північній окраїнах села Кропивник (0,1 га). Через відсутність обвалування, при вилуговуванні легкорозчинних солей атмосферними опадами мінералізовані води розтікалися по земній поверхні і, внаслідок загального нахилу, стікали в р. Кропивник. Утворився ореол №7 (додаток А).

Відходи від переробки руди розміщують у хвостосховища. Хвостосховище №1 розміщене на 1 км північно-західніше Домбровського кар'єру. При будівництві хвостосховища дно його не покривалося екраном, так як передбачалося, що алювіальні суглинки потужністю 3-4 м практично непроникні. Проте, при будівництві дамби обвалування верхня частина суглинків була знята. Середня мінералізація розсолів хвостосховища складає 345,25 г/л. Розсоли із хвостосховища фільтрують як через його днище, так і через дамбу обвалування. В останньому випадку розсоли розтікаються по земній поверхні на значні відстані, засолюючи на шляху ґрунти і води (ореол №2, додаток А).

3 1986 р. експлуатацію хвостосховища припинено, але необхідно ліквідувати дренажну траншею, яка, як область розвантаження, сприяє інтенсивності поступлення розсолів у водоносний горизонт.

Солевідвали і хвостосховища, а також акумулюючі басейни є джерелами засолення поверхневих і підземних вод. В них проводиться відкачка розсолів із кар'єру, які утворюються внаслідок розчленування атмосферними опадами соляних уступів. Через днище басейну проходять обтік розсолів, формуючи у водоносному горизонті ореали засолення і мінералі, цією 58,6 - 86,3 г/л. Г.

Вченим Семчуком Я. М. виявлено 7 ореолів зассіювання підземних вод, в додатку А оконтурено дані ареоли.

Результати досліджень показали, що в районі розміщення ВАТ «Оріана» та ЗАТ «Лукор» виявлено 7 ореолів засолення ґрунтових вод, причому 4 ореали розміщені на площі відкритої розробки калійних солей і 3 ореоли в дні підземної розробки.

Відкрита розробка калійних солей в порівнянні з підземною, викликає більш велике за масштабом засолення поверхневих і підземних вод; додатковими причинами засолонення є фільтрація т із акумулюючих басейнів, куди збираються води постійного кар'єрного водовідливу, інтенсивний розвиток поверхневого карсту, які приводять до розвантаження мінералізованих вод в прісні ґрунтові води.

Таблиця 2.2. – Характеристика ареалів засолення підземних вод

Но-мер

ореолу | Джерело засолонення | Площа

ореолу | Мінералізація

вод,

г/л | Тип вод (за Курнаковим- Валяшко)

1 | Хвостосховище №1 | 150 | 10,6-54,3 | Сульфатний, підтип натрієвий

2 | Хвостосховище №1 | 12 | 2,6-4,8 | Сульфатний, підтип натрієвий

3 | Акумул. Басейн

Домбр. Кар”єру | 24 | 58,6-86,3 | Сульфатний, підтип магнієвий

4 | Солевідвал №1

Солевідвал №4

Шламосховище дослідно-промислової фабрики | 50

25

30 | 1,8-9,6

1,5-27,9

20,0-37,4 | Сульфатний, підтип натрієвий

Сульфатний, підтип магнієвий

5 | „Галда” хімічної фабрики рудника „Калуш” | 6,7 | 1,2-4,1 | Сульфатний підтип натрієвий

6 | Ємкості з концентрованими розсолами на промплощадці рудника „Калуш” | 1,2 | 112-114 | Сульфатний, підтип магнієвий

7 | Солевідвали рудника „Голинь” від проходки шахтних отвлрів і підготовчих виробоу | 7,5 | 13-8,7 | Хлоридний

В районі дії промислових підприємств, крім гідрохімічної зміни режиму ґрунтових вод, відбуваються суттєві зміни в гідродинамічному режимі, проходить зменшення запасів ґрунтових вод. Так при експлуатації Домбровського кар’єру, щорічне виснаження водоносного горизонту становить 1,8 млн. М 3. В районі рудника «Калуш», за рахунок поступлення вод у гірничі виробки, їх записи зменшуються до 8 тис. м 3 в рік, а в районі рудника «Ново-Голинь» – 500 м3.

Дослідженнями ґрунтових вод в районах захоронення відходів виробництва виявлені гідрохімічні зміни. Виявлено підвищення аміаку, нітритів, колітитру, колі-індексу та мікробного числа.

Аналіз результатів досліджень геологічних, гідрогеологічних і гірничотехнічних умов Калуського промислового району дозволили виявити основні природні і техногені фосфори, які визначають формування ореолів забруднення в ґрунтових водах. Вивчення природних факторів, які впливають на гідрохімічний режим підземних вод, необхідне для правильного вибору дільниць розміщень хвостосховищ, акумулюючих басейнів, солевідвалів і гідрогеологічного обгрунтування водоохоронних заходів.

Для охорони підземних вод від забруднення і виснаження повинні бути розроблені основні технологічні, захисні профілактичні і локалізаційні водоохоронні заходи. В ці заходи повинні входити: моніторинг якості підземних вод; проектна розробка варіантів проти фільтраційних завіс і перехоплюючих дренажів при окремій відкачці підземних вод різної мінералізації; внутрішнє відвалоутворення відроблені гірничі виробки; рекультивація поверхні відроблених солевідвалів і шламосховищ; розвідувальні роботи для кількісної оцінки можливого скидання засолених стічних і підземних вод в глибокі горизонти земної кори.

Важливим негативним фактором забруднення навколишнього середовища виробництвами є відсутність сміттєзвалища та могильників по захороненню отрутохімікатів. Незважаючи на те, що останнім часом припинено складування амінів у відвали Домбровського кар'єру, сюди і надалі звозяться з-під отрутохімікатів. Тому негайно потрібно розробляти спосіб та умови складування отруйних відходів виробництва. Поки що у цьому напрямку ніяких досліджень не проводиться. Питання складування відходів стоїть гостро на всіх виробництвах.

Необхідно розширити сітку свердловин із врахуванням умов залягання водоносного горизонту та напрямку руху води.

2.4 Педосфера

Місто Калуш налічує: сільсько-господарських земель 2226,9286 га, лісів -825,1738 га, забудованих земель - 3141,6976 га (в тому числі землі промисловості - 1546,75 га, під відкритими розробками, шахтами