Основним процесом очистки гіпохлоритних стоків є розклад гіпохлориту натрію і кальцію під дією температури в діапазоні від 40 до 50°С, в присутності каталізатора. Каталізаторами є гідроксид міді і нікелю.

Очистка кислих стоків поділяється на стадії: механічна очистка мінеральних домішок в пісколовках; дегазація; усереднення; нейтралізація; відстоювання.

Механічна очистка стоків від важких мінеральних домішок (в основному піску) відбувається під дією сили гравітації в пісколовках. Дегазацію (видалення летких речовин) проводять стиснутим повітрям тиском від 60 до 70 кПа в аераторах. Під дією повітря проходить віддувка хлору, хлористого ; водню, дихлоретану, аміаку, сірководню, метану, формальдегіду. Усереднення стоків відбувається за рахунок їх накопичення в усереднювачі. При цьому вирівнюється склад по показнику концентрації іонів водню і з'являються умови рівномірної подачі стоків на подальшу обробку.

Нейтралізацію кислих промстоків проводять вапняним молоком, іоказник концентрації іонів водню після обробки стоків складає від 6,5 до 8,5. При нейтралізації кислих стоків утворюються нерозчинні мінеральні солі, які видаляються із стічних вод шляхом відстоювання в радіальних відстійниках. Очистка господарсько-побутових стоків включає: очистку від крупних домішок проціджуванням через решітки; очистку від мінеральних домішок на пісколовках; очистку від диспергованих органічних домішок у відстійниках; двоступеневу біологічну очистку доочистку сумісно з промисловими органомісними стоками.

Очистка органомісних стоків включає: очистку від мінеральних домішок на пісколовках; очистку від диспергованих органічних домішок у відстійниках; усерднення і змішування з господарсько-побутовими стоками; І і П ступінь біологічної очистки; доочистку.

Біологічна очистка стічних вод на І ступені проходить в аеротенку присивній подачі в нього стисненого повітря. Суміш стічних вод з активним мулом з аеротенка І ступені поступає на вторинні відстійники, в яких відбувається розділення активного мулу і стічних вод. Осілий активний мул повертають в аеротенк І ступені, а освітлені стічні води змішують з -господарсько-побутовими стоками і направляють на II ступінь біологічної очистки (в аеротенках, виконаних у вигляді секціонованих нітрі-денітріфікаторів).

Відстій мулової суміші проходить в третинних відстійниках. Надлишковий активний мул забирається з аеротенка і направляється на схему обробки осадів. Обезводженй осад (кек) накопичується на площадці і тоді підлягає захороненню. Фугат від центрифуги поступає в резервуар.

Ситуація, що склалась на досліджуваній території, вимагає проведення заходів з охорони водних ресурсів, постійного контролю за станом водних об'єктів, джерел питного і господарського водопостачання.

2.6 Атмосфера

Для Передкарпаття характерною особливістю є наявність циклонів, що йдуть від північної частини Адріатичного моря через Середній Дунай та 1і. Польщу до берегів Прибалтики. Влітку Карпатські гори перешкоджають рухові південних теплих мас повітря, взимку західні та північно-західні вітри часто приносять із півдня Прибалтики великі маси вологого теплого повітря, затримуючись Карпатами, сприяють випаданню великої кількості опадів. Середньорічна температура за даними метеостанції становить 7,3 °С, абсолютний максимум - 37°С, мінімум - мінус 34°С. Клімат району атлантико-континентальний, з теплим літом, великою кількістю опадів, з м'якою (часті відлиги) зимою. Середньорічна кількість опадів становить 788 мм, з них велика частина (613 мм) випадає у теплий період. Середньорічна температура найбільш спекотного місяця - липня о 13 год досягає +20,3°С. Перші морози наступають в кінці жовтня, 1 останні спостерігались в середині квітня. В цілому тривалість безморозного періоду становить 190-200 днів. Температура найбільш холодної п'ятиденки - мінус 18°С. Середньорічна відносна вологість становить 82 %, а середня відносна вологість становить 82 %, а середня відносна вологість повітря в 13 год найтеплішого місяця - 62 %, найбільш холодного - 85 %. Переважаючими вітрами в теплий період є північно-західні вітри, кількість яких становить 51,5 % повторюваності, в зимовий період – 46,6 % повторюваності.

Середньорічна роза вітрів: Пн - 4, ПнС - 2, С -17, ПдС -15, Пд - 6, ПдЗ -20,3-17, ПнЗ-19, штиль-8.

Найбільшими забрудниками повітряного басейну є стаціонарні джерела забруднення. По підприємствах і організаціях м.Калуша і району на кінець 200 року налічувалось 940 стаціонарних джерел забруднення, з яких 873 організовані.

Проте основна маса забруднюючих речовин викидається ВАТ «Оріана» та ЗАТ «Лукор», на яких знаходиться 525 джерел забруднення, з яких 873 -організованих.

В цілому по м. Калуші і району загальна кількість викидів в атмосферу підприємствами в 2000 р. склала 21,2 тис. т і зменшилась у порівнянні з 1999 р. на 3,6 тис.т або на 14,5 %. Раніше основна маса забруднюючих речовин викидалась ВАТ «Оріана». В 2000 р. цим підприємством викинуто в атмосферу

13,5 тис.т або 99,3 % загальної кількості забруднюючих речовин в цілому по

місту і району. Серед шкідливих речовин, що потрапили у повітря 67,4 % становлять газоподібні і рідкі, 32,6 % - тверді.

Динаміка викидів по ресурсах (1997-2000) наведена у таблицях 2.18- 2.20.

Таблиця 2.18 - Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від Щг стаціонарних та пересувних джерел, тис.т

ТЕРИТОРІЯ | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Калуш | 29,2 | 15,8 | 27,4 | 17,7

Район | 1,0 | 0,5 | 1,0 | 0,7

Область | 325,7 | 222.1 | 223.4 | 227,7

Таблиця 2.19 - Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, тис.т

ТЕРИТОРІЯ | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Калуш | 26,1 | 13,1 | 24,2 | 14,3

Район | 0,2 | 0,2 | 0,6 | 0,0

Область | 271,7 | 180.4 | 182,3 | 180,6

Таблиця 2.19 - Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, тис.т

ТЕРИТОРІЯ | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Калуш | 909 | 926 | 931 | 849

Район |