Край щедрий на різні види корисних копалин, у т.ч. специфічні, характерні лише для Закарпатської геологічної провінції. Мінерально-сировинна база, представлена, майже 150 родовищами, більш як 30 видами корисних копалин. Область має високий природно-рекреаційний і курортний потенціали. Виявлено і досліджено 360 джерел і родовищ мінеральних та термальних вод, які за хімічним складом не поступаються відомим водам: Кавказу, Чехії, Франції, а їх лікувальні властивості згадуються в архівних документах середини ХV століття.

Мінеральні води області мають чудові смакові якості і споживаються як лікувально-столові в санаторно-курортних, закладах. Закарпаття відоме як один із найпопулярніших куточків лікування і оздоровлення. Закарпатська область є активним членом Карпатського Єврорегіону - міжрегіонального об'єднання прикордонних регіонів України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. В області розвинута прикордонна інфраструктура: діють 17 пунктів пропуску, з них 7 - залізничних, 6 - міжнародних автомобільних, 1 – міжнародний повітряний, 3 - пункти спрощеного переходу.

За останні роки відбулися суттєві зміни у структурі промислового виробництва. Промисловість стала більш наближеною до ресурсних можливостей області. Галузями виробничої спеціалізації є лісова і деревообробна, промисловість (виробництво меблів, пиломатеріалів, пшону, паркету), лісохімічна (продукти переробки деревини), харчова промисловість.

1.2 Ландшафти Українських Карпат

З великої різноманітності ландшафтів Карпат в межах регіону можна виділити такі основні типи: тип передгірних широколистяних лучно-орних ландшафтів помірно-теплого вологого клімату з дерново-підзолистими оглеєними грунтами; тип гірсько-лісових ландшафтів помірного і помірно-вологого клімату і бурих грунтів та тип високогірно-лучних чагарникових ландшафтів холодного надмірно-вологого клімату і гірсько-лучних грунтів Перший тип ландшафту займає невелику частину території регіону - буквально декілька десятків гектарів, але його формування здійснюється вже під постійним впливом Карпат. Широтно-зональні процеси порушуються висотно-зональними змінами. Сума опадів тут складає 700-800 мм, сума активних температур - 2500-2200, переважають ерозійні процеси – густота ерозійного розчленування -2,5 км/км2 , глибина врізу річкових долин 200-300

метрів. Літо не спекотне – 17-18°С, - і дощове. Періоди загальної і активної вегетації коротші порівняно з рівнинами Прикарпаття на 3-7 днів. Водний баланс додатній.

Ландшафти другого типу утворюють найбільшу зону, яка піднімається до 1400-1550 м. Тут переважає висотно-зональний закон формування ландшафтів. Помірна кількість тепла (сума активних температур від 2000 до 1000°С) і постійний надлишок вологи (800-1300 мм) сприяють широкому поширенню деревної рослинності - широколистяних і хвойних порід та буроземного процесу ґрунтоутворення.

Гірсько-лісові ландшафти надзвичайно різноманітні, їх можна згрупувати в три підтипи - підзони. Підтип низькогірних широколисто-лісових ландшафтів помірного, надмірно-вологого клімату, переважання бучин і деревно-буроземних ґрунтів. Ландшафти цього підтипу зустрічаються найчастіше, вони повністю займають синклінальні низькогір'я Верховинсько-Вододільних Карпат. Поверхня низькогір'їв дістає ще досить сонячого тепла. Рослинність спокійно вегетує протягом 160 днів. Опадів буває 800-1000 мм на рік. Зими довші, ніж на передгір'ях, і холодніші. Загальний фон утворюють досить родючі дерново-буроземні опідзолені ґрунти. Але орних земель менше - від 10 до 30 %. Лісом укриті не більше 47 % усієї площі. На місці вирубок - барвистий килим соковитих, яскраво розфарбованих вторинних суходільних луків – це карпатські царинки.

Підтип середньогірних широколисто-лісових ландшафтів прохолодного помірно-вологого клімату, ялиново-смерекових насаджень і бурих грунтів.

Середній ярус гір на висотах 900-1250 м займає значні площі Горган і Чорногори. Тут мала кількість сонячного тепла (сума активних температур 1600-1000°С), тому період загальної вегетації триває всього 135 діб, активної - 85. Літо на цих висотах коротке, прохолодне (середня температура +13 °С) і

вологе. Лісом укрито від 54 до 67 % території підзони. На вирубках по узліссях і лісових галявинах розвиваються післялісові суходільні різнотравно-злакові луки. Формуються своєрідні, слабкодиференційовані бурі лісові ґрунти. Буроземи, як правило, не окультурені, орних земель мало.

Підтип середньогірних хвойно-лісових ландшафтів помірно-холодного надмірно-вологого клімату, ялинових насаджень і підзолисто-буроземних ґрунтів. Верхній "поверх" лісової зони з висотами 1250-1550 м. є лише у найвищих масивах Горган. Тут тепла мало, сума активних температур 10-6°С, а період загальної вегетації скорочується до 120 днів, активної - до 60. Середня температура липня близько 20°С. Багато опадів – 1200-1500 мм на рік. Зустрічаються сліди льодовикової ерозійно-акумулятивної діяльності. Кліматичні умови сприятливі для розвитку хвойних порід. Переважають костричники, проте в їх травостої вже зустрічаються субальпійські види. Багато бруснично-чорничних пустищних заростей. Серед ялинових лісів є невеличкі сфагнові болота. Поряд з буроземами зустрічаються підзолисто-буроземні грунти, бо під хвойними деревами підсилюється підзолотворчий процес.

Основою третього типу ландшафту є субальпійські і альпійські луки, які на території регіону мають обмежене поширення. Вони існують л ише на вершинах окремих масивів, які підіймаються вище 1550-1600 м. н.р.м. Утворюють не суцільну зону, а ряд ізольованих, розірваних островів (Чорногора, Хом'як, Синяк). Ландшафти формуються в умовах холодного, надмірно вологого клімату. Вершини дістають дуже мало тепла, сума активних температур нижча 6°С. Середньорічна температура повітря близька нуля.

Рослинність може вегетувати лише протягом 90 діб, а середня температура липня 8-9°С.

Зима тривала, до шести місяців - з листопаду до кінця квітня.

Рельєф високогір'їв більш зрілий, представлений двома різновіковими типами. Переважають великі хвилясті поверхні з одинокими стогоподібними вершинами. Це давні поверхні вирівнювання ранньонеогенового віку.

Схили північні і північно-східні круті, скелясті, густо роз'їдені крісловинами