- вирішити питання щодо фінансування Солотвинського гірничорятувального взводу Закарпатського зведеного загону постійної готовності за рахунок видатків державного бюджету на утримання державних спеціальних аварійно-рятувальних служб за бюджетною програмою «Аварійно-рятувальні заходи на загальнодержавному і регіональному рівнях при надзвичайних ситуаціях» (функція «Гірничорятувальні заходи на Солотвинському родовищі кам'яної солі»);

- погасити заборгованість із виплати заробітної плати, що утворилася на державному підприємстві «Солотвинський солерудник»; дати доручення щодо:

а) проведення наукових досліджень з вивчення стану пустот, наявності в них залишків нафтопродуктів, а також щодо шляхів збереження підземних відділень алергологічних лікарень;

б) надання дозволу ДП «Солотвинський солерудник» на закупівлю товарів і послуг в одного учасника для своєчасного і в повному обсязі використання передбачених коштів.

- керівництву Тячівської районної державної адміністрації, Солотвинській селищній раді та керівництву державного підприємства «Солотвинський солерудник» вжити заходів щодо проведення роз'яснювальної роботи з мешканцями смт Солотвино про небезпеку перебування в зоні карстових проваль та обмеження доступу жителів до небезпечних ділянок карстових провалин (поновлення огородження, відновлення пошкоджених та встановлення нових попереджувальних знаків тощо);

- контроль за виконанням цього рішення покласти:

а) на першого заступника голови обласної державної адміністрації; б) постійні комісії обласної ради: з питань розвитку продуктивних сил, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій; з питань територіального та земельного устрою, агропромислового комплексу і розвитку села.

Важливо також забезпечити державне фінансування на виконання наукових досліджень та здійснення постійного спеціального екологічного моніторингу в зоні впливу Солотвинського солерудника з метою недопущення екологічної катастрофи на загальній площі 1,6 тис, гектарів (деградованих 0,3 тис. гектарів та малопродуктивних 1,3 тис. гектарів).

Станом на 01.01.2008 року в області обліковано 754 гектари порушених земель, з яких відпрацьовано і потребують рекультивації 506 гектарів. У 2007році було порушено 3 гектара земель. Таку площу рекультивовано. У 2007 році в Закарпатській області відведено для несільськогосподарських потреб 71 гектар сільськогосподарських угідь, із них ріллі 31 гектар. В основному під будівництво та розширення підприємств промисловості та транспорту. У 2007 році було відведено для несільськогосподарських потреб 41 гектар.

Основні порушення, виявлені в ході держекоконтролю, - це псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, самовільне зайняття земельної ділянки, несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель, невиконання обов'язків по приведенню їх у стан, придатний для виконання за призначенням, або невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару ґрунту.

3.2 Охорона земель

В частині охорони земель держуправлінням ОНПС в Закарпатській області основна увага приділяється дотриманню вимог законодавства про охорону земель, рекультивації порушених угідь відведення земель для несільськогосподарських потреб, недопущенню їх забруднення засобами хімізації та іншими забруднюючими речовинами, охороні прибережних смуг та водоохоронних зон, заходам захисту земель від водної ерозії.

До основних питань, на яких акцентується увага при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок належать: недопущення погіршення стану територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших особливо цінних земель, земель зарезервованих.

3.3 Рекомендації по зменшенню руйнівного характеру річки Тиса

Положення про водоохоронні зони малих річок і водойм України прийняте Верховною радою України 6 вересня 1993 року. У ньому вказується, що створення водоохоронних зон і приберегових полос, підтримання їх в належному стані обов’язкове. Дотримання режиму використання їх території покладається на керівництво господарств, організацій і підприємств, а також на громадян у користуванні яких знаходяться земельні угіддя, які розміщені в межах водоохоронних зон і прибережних смуг. Облдержадміністрація, райдержадміністрація, виконавчі сільські комітети повинні доводити до відома населення і всіх зацікавлених організацій інформацію про межі зон і приберегових, а також про водоохоронні режими, які діють на території цих зон та смуг. Особи, які винні у порушенні режиму використання території водоохоронних зон і при берегових смуг несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. Контроль за створенням водоохоронних зон в прибережних смугах, а також за дотриманням режиму їх території згідно “Положення …” покладається на виконавчі комітети і органи з регулювання використання і охорони вод. З метою захисту ріки і водойм від забруднення, покращення їх стану усі господарства зобов’язані керуватися такими основними положеннями:

В межах водоохоронних зон без спеціальних дозволів компетентних органів забороняється:

1) застосування авіації з метою внесення отрутохімікатів для боротьби

з шкідниками та хворобами рослин;

2) будівництво сховищ для зберігання мінеральних добрив і пестицидів, площадок для заправки отрутохімікатів;

3) корчування чагарників і дрібнолісся, ґрунтозахисного значення;

4) використання пестицидів, на які встановлені граничнодопустимі концентрації;

5) використання пестицидів, на які встановлені граничнодопустимі концентрації;

6) будівництво тваринницьких комплексів сумісно з очисними спорудами;

7) застосування зрошування стічними водами.

В межах прибережних смуг забороняється:

- систематично проводити оранку земель;

- застосування отрутохімікатів;

- випас і організацію літніх таборів для тварин;

- виконання русло-регулюючих робіт без затвердження проекту;

- розміщення полігонів сміття, відходів виробництва і тваринництва;

- намивання і засипання заплавних озер та ярів без відповідного проекту;

- оранка, дискування, фрезерування земель на віддалі ближче 3 м від границі русла.

На території водоохоронних зон і прибережних смуг необхідно:

- строго дотримуватися вимог для першочергового впровадження комплексу протиерозійних заходів, особливо заходів по додержанню і утворенню прируслових насаджень;

- широко використовувати біологічні методи боротьби з шкідниками і хворобами рослин;

- забезпечити недопущення забруднення стічних вод із території виробничих центрів і господарських дворів в русла рік, рік-каналів і інших водойм;

- покращити захисні функції трав’янистої і деревно-кущової рослинності ґрунтозахисного і водоохоронного значення.

3.4