- забезпечити впровадження прогресивних та екологобезпечних форм виробництва: технології заготівлі, переробки, використання відновлюваних лісових ресурсів;

- збільшити лісистість шляхом створення захисних насаджень у високогір'ї, в приполонинській зоні, заліснення неугідь і реконструкції розладнаних насаджень і земель, вкритих чагарниковою рослинністю;

- розглянути можливість встановлення нижнього вікового рівня лісокористування для дуба-бука та інших твердолистяних порід з 90-100 до 100-120 років, а для ялиці-смереки із 70-120 до 100 років і вище;

- створити об'єкти природно-заповідного фонду з обмеженим режимом лісокористування на всіх територіях водозборів і басейнів основних річок Закарпаття. Вирішувати питання про створення таких об'єктів на міжнародному рівні;

- заборонити проведення суцільних рубок головного користування всіма лісокористувачами. Перейти на проведення поступових і вибіркових рубок;

- розробити Урядову програму відновлення та розвитку меблевої промисловості для забезпечення глибокої переробки деревини.

Заходи, які необхідно прийняти для запобігання таких наслідків у подальшому у будівництві захисних споруд:

- будівництво 48 гребель на річках з загальним об'ємом паводкоуловлюючих ємностей 418 млн. м3, орієнтовною вартістю будівництва 828 млн. грн. (110,7 млн. доларів США); створити 12 польдерів, загальним об'ємом 450 млн. м3. орієнтовною вартістю будівництва 250 млн. грн. (31,2 млн. доларів США);

- включити в систему протипаводкового захисту 4 діючих водосховищ загальним об'ємом 22,5 млн.м3, змінивши напрямок їх використання;

- здійснити посилення і реконструкція існуючих протипаводкових дамб та будівництво нових;

- виконати берегоукріплювальні робіт загальною довжиною 60 км;

- виконати регулювання русел річок довжиною 140 км орієнтовною вартістю 30 млн. грн. (3,84 млн. доларів США);

- виконати будівництво гідротехнічних споруд, що уповільнюють швидкість течії на притоках (загати, напівзагати);

- відселити жителів населених пунктів з особливо небезпечних районів;

- створити системи оцінки впливу на забудову, землеустрій, забезпечення безпеки будівництва доріг та інших інженерних споруд у зонах затоплення;

- активізація міжнародної та міжрегіональної співпраці в галузі охорони довкілля басейну Тиси та постановка питання про створення комплексу захисних дамб у басейні Тиси, розрахованого на захист від паводків єдиної забезпеченості, узгодженої усіма державами цього басейну;

- міжнародне фінансування великомасштабних протипаводкових об'єктів (зокрема водоакумуляційних).

Загальна вартість усіх заходів протипаводкового захисту складає 1260 млн. грн., (151,9 млн. доларів США) і практично рівна збиткам нанесеним державі за останніх два паводки. Гідрометеорологічне забезпечення полягає у:

- створенні розгалуженої мережі автоматичних гідрометеорологічних станцій у кількості, достатній для оцінки повеневої ситуації. На першому етапі слід встановити 8 автоматичних станцій загальною вартістю біля 420 тис. грн. (52,6 тис. доларів США);

- впровадженні методів дистанційного отримання інформації за допомогою супутникових та радіолокаційних технологій;

- встановленні метеорологічного радіолокатора на території Закарпатської області вартістю 3,1. млн. грн. (401 тис. доларів США);

- придбанні 8 радіостанцій для забезпечення зв'язку з важкодоступними (гірськими) пунктами гідрометеорологічних спостережень, орієнтовною вартістю 90 тис. грн. (11,6 тис. доларів США);

- впровадженні моделі прогнозування погодних умов, насамперед опадів, з урахуванням фізико-географічних особливостей та орографії Карпатського регіону. Для цього необхідно 350 тис. грн. (43,7 тис. доларів США);

- створенні в Закарпатському обласному центрі гідрометеорології телекомунікаційного центру для швидкісного обміну гідрометеорологічною інформацією між метеорологічними службами України і Угорщини. Вартість проекту 70 тис.грн. (8,9 тис. доларів США);

- забезпеченні ведення моніторингу небезпечних екзогенних процесів, в першу чергу: зсувів, селів, бокової річкової ерозії;

- створенні на міжнародному рівні спеціальної науково-координаційної ради та регіональної системи комплексного моніторингу та менеджменту з метою прогнозування й попередження стихійних явищ і прийняття запобіжних заходів.

3.6 Суть рекультивації зруйнованих ландшафтів

Метою відновлення продуктивності і реконструкції порушених міських ландшафтів – це створення на місці "малородючих або не родючих ландшафтах" нових культурних, продуктивних та естетично цінних ландшафтів. Рекультивація земель – це комплекс (інженерних гірничо – технічних, меліоративних, біологічних, санітарно-гігієнічних та інших) заходів, спрямованих на відновлення продуктивного покриву порушених зруйнованих ландшафтів та проведення їх у різні види господарського використання. Рекультивація зруйнованих ландшафтів ми пропонуємо по трьох напрямках.

- рекультивацію, тимчасову – рекультивацію, яка проводиться на землях, де в перспективі планується зміна їх цільового використання: полігон сміття, будівництво, лісові насадження.

- рекультивацію тимчасову – рекультивація, яка проводиться на землях, де в перспективі планується зміна їх цільового використання: полігон сміття, будівництво, лісові насадження.

- рекультивація постійна – рекультивація, яка проводиться на землях, де не передбачається зміна їх цільового використання, яка передбачена генеральним планом.

- рекультивація ландшафтів – рекультивація земель, яка не обмежується локальними заходами з "приведенням в порядок" окремих порушених ділянок, а передбачає комплексне перетворення порушених земель в загальній системі заходів із оптимізації техногенних ландшафтів.

Тимчасова рекультивація зводиться до озеленюваних робіт закріплення поверхні порушених територій та розробки заходів щодо дотримання на місці порушень вимог санітарно-гігієнічних норм.

Постійна рекультивація передбачає створення на порушених землях різного роду сільськогосподарських угідь, лісонасаджень цільового призначення, поблизу рекреаційних зон Виноградова та підготовку території для житлового і промислового будівництва. Рекультивація ландшафтів передбачає заходи із створення на місці порушень раціонального організованих та естетично оцінених культурних ландшафтів. Рекультивація порушених територій в районі Виноградова це здійснення різноманітних заходів, з метою яких є не лише часткове перетворення порушених промисловістю природних територіальних комплексів, але і створення на місці порушень більш продуктивних біогеоценозів. Терміни рекультивації порушених земель та їх заходи по відновленню рослинності на зруйнованих ландшафтах приведені на рис. 3.1.

Рис. 2.1. Терміни рекультивації порушених земель та заходи по їх відновленню.

Спостереження показали, що на території промислових розробок ландшафт зазнає порушень трьох видів: механічних, фізичних і хімічних. При повенях ландшафт зазнає порушень двох видів фізичних і хімічних.