На кожному підприємстві, фабричним, заводським, місцевим комітетом від імені колективу працівників та службовців заключаться колективний договір, де установлюються взаємні обов'язки адміністрацій та колективу працюючих та службовців. Адміністрація зобов'язана створювати здорові та безпечні умови праці на виробництвах шляхом впровадження новітніх технологій безпеки та забезпечення санітарно-гігієнічних умов, попереджуючих виробничий травматизм та виникнення професійних захворювань працівників та службовців. Будь яке підприємство, або дільниця, можуть бути прийняті та приведенні в експлуатацію тільки в тому випадку, якщо на них будуть забезпеченні здорові та безпечні умови праці, ці вимоги включають в себе раціональне використання територій та виробничих приміщень, правильну експлуатацію обладнання та організаційно-технологічних процесів, захист робочих від впливу шкідливих умов праці утримання виробничих приміщень та робочих місць у відповідному санітарно-гігієнічними нормами та правилами упорядкування санітарно-побутових приміщень. На адміністрацію підприємства -накладаються обов'язки проведення інструктажу робочих та службовців по техніці безпеки, промисловій санітарії протипожежній охороні та іншим правилам охорони праці. Для припинення причин які викликають нещасні випадки.

Безпосередня робота по створенню безпечних та здорових умов праці і відповідальність за станом охорони праці покладена на директора, головного інженера, начальників цехів та відділів, майстрів, котрі кожен на своєму місці забезпечують безпечні умови праці. Правильна організація роботи по охороні праці має першочергове значення для підвищення продуктивності праці, ліквідації причин нещасних випадків, запобігання травматизму, професійних захворювань та отруєнь.

Організаційна та направляюча роль у створені та підтримці безпечних умов праці на підприємствах підпорядкована відділу по охороні праці, який знаходиться в безпосередньому підпорядкуванню у головного інженера підприємства. Структура та штатний склад відділу по охороні праці залежить від кількості працюючих на даному підприємстві.

Основними завданнями адміністративно-технічного персоналу підприємства по охороні праці, являться забезпечення безпечного та санітарного стану обладнання та інструменту, виробничих та допоміжних приміщень і робочих місць. Боротьба з причинами виробничого травматизму професійних захворювань та отруєнь, проведення інструктажів та навчання по техніці безпеки та промисловій санітарії, організацію контролю за виконанням всіх цих меж безпеки.

Праця, з точки зору впливу її на робітника, характеризується двома моментами: трудовим процесом та навколишніми санітарно-гігієнічними чинниками. Санітарно-гігієнічні умови праці - температура, вологість, забрудненість, протяг, шум та інші чинники які шкідливо впливають на організм людини. Охорона праці повинна забезпечувати не тільки безпеку праці, але і її безшкідливість. Безпека праці обумовлена удосконаленням технології, культурою виробництва, ступінню механізації та автоматизації виробництва.

Безпечність праці обумовлюється факторами зовнішнього середовища, визначається санітарно-гігієнічними умовами.

4.2 Розрахунок природного освітлення ДП "Солотвинський солерудник"

Оснащення робочого місця та його розташування мають забезпечувати високу продуктивність праці, гарантувати безпеку роботи, відповідати фізіологічним, санітарно-гігієнічним та естетичним нормам.

При проектуванні робочих місць, забезпеченні здорових і безпечних умов праці досягається шляхом дотримання діючих нормативних документів, а для існуючих - шляхом порівняння фактичних значень з нормативами, і при виявленні відхилення розробляються та впроваджуються заходи та засоби згідно вимог нормативних документів.

Природне освітлення обумовлене сонячною радіацією, тобто потоком променистої енергії Сонця, що доходить до земної поверхні у вигляді прямого і розсіяного світла. Воно може різко змінюватись в залежності від географічної широти, часу доби, ступеня хмарності, прозорості атмосфери в досить широких межах. Природне освітлення по влаштуванню буває: бічне, коли світло проникає в приміщення через світлові отвори в зовнішніх стінах - вікна, верхнє - через світлові отвори в покрівлі, комбіноване - поєднання бічного і верхнього освітлення. Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Цей коефіцієнт являє собою відношення природної освітленості, що створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення — світлом неба (безпосереднім або після відображення), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, що створюється світлом повністю відкритого небозводу, виражається у відсотках.

Для визначення освітленості всередині приміщень вибирають точки, що розташовані на лінії перетину вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовне прийнятої горизонтальної поверхні, розташованої на висоті 0,8 м від підлоги.

Характерний розріз приміщення — поперечний розріз посередині, площина якого перпендикулярна до площини скління світлових отворів або поздовжньо в осі прольоту приміщення.

Норми природного освітлення будівель зведені до нормування КПО і представлені в СніП П - 4 - 79 " Природне і штучне освітлення". Нормоване значення КПО залежить від характеристики зорової роботи, виду освітлення, стійкості снігового покриву і поясів світлового клімату. В точці розташованій на відстані 1 м від стіни, що найбільш віддалена від світлових отворів нормується мінімальне значення КПО при бічному освітленні.

Для розрахунку природного освітлення приміщення розміром 30x20 м, необхідно спочатку порахувати площу світлових отворів при бічному природному освітленні. Площа світлових отворів при бічному освітленні (згідно СніП ) розраховується за формулою:

100*|і = ^і^1.^ (3.1)

де S0 — площа світлових отворів, м2;

Sn — площа підлоги приміщення, м2;

еn — нормоване значення КПО, %; КПО = 1,5 %;

N0 — світлова характеристика вікон, т] = 11;

К3 — коефіцієнт запасу, К3 = 1,5;

К3b — коефіцієнт, що враховує затінення вікон навпроти стоячими будівлями, К3b = 1;

г0 — загальний коефіцієнт світло-пропускання, г0 = 0,8;

г1— коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відображеному від поверхонь приміщенні г1= 1,1

Формули ( 3.1 ) площа світлових отворів буде рівна:

Звідси можна зробити висновок, що для нормального освітлення приміщення, розміром 30х20 м, необхідно, щоб площа світлових отворів (вікон) була 120 м2, що являється достатнім для ДП "Солотвинський солерудник".

4.3 Оптимальні мікрокліматичні умови

Оптимальні