При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:

- холодний період - тоді, коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10°С;

- теплий період - коли середньодобова температура зовні при¬міщення становить +10°С і вище.

Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов'язана з застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінюючих значні теплові потоки.

Таблиця 4.2 Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами

Категорія робіт | Характеристика робіт | Енерговитрати

І - легка | роботи, що виконуються сидячи, стоячи, або пов'язані з ходьбою, але не потребують систематичного напруження або піднімання та перенесення вантажів | до 150 ккал/год (174 Дж/с)

II а-середньої важкості | роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходьбою, але не потребують перенесення вантажів | від 151 до 200

ккал/год

(175-232 Дж/с)

II б -середньої важкості | роботи, пов'язані з ходьбою і перенесенням вантажів вагою до 10 кг | від 201 до 250

ккал/год

(233-290 Дж/с)

III - важка | роботи, пов'язані з перенесенням вантажів вагою понад 10 кг і систематичним напруженням | більше 250 ккал/год

(290 Дж/с)

Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватися в приміщеннях, пов'язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські; приміщення, де працюють з комп'ютерами; кабінети діагностики; пульти управління технологічними процесами; хімічні лабораторії; бухгалтерії; конструкторські бюро та інше).

В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим. Посріблений віддзеркалює променисте тепло і реагує на конвективне, а зачорнений реагує на променисте і на конвективне.

При користуванні подвійним термометром фактична температура повітря і визначається за виразом:

t = tc-K(tч- tc ),°C, (1)

де tс - покази термометра з посрібленим термобалоном, °С;

tч - покази термометра з зачорненим термобалоном, °С;

К - константа приладу (наводиться у паспорті, або в інструкції до приладу).

Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють приладами-анемометрами: термоанемометрами, анемометрами чашковими (рис. 4.1 а), індукційними (рис. 4.1 б) та крильчастими (рис. 4.1 в).

Рис. 4.1 Анемометри: а – чашковий, б – індукційний, в – крильчастий, 1 – крильчатка, 2 – перемикач пуску та зупинки

При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна користуватися кататермометром (від 0,02 до 1м/с). Це спиртовий термометр, шкала якого поділена на три градуси (35 - 38°С). Для визначення швидкості руху кататермометр підігрівають у воді з температурою 65 - 75°С до того моменту, коли спирт із термобалона заповнить капіляр і підніметься до половини верхнього розширення. Після цього кататермометр виймають з води, протирають насухо і підвішують в зоні, де треба визначити швидкість руху повітря. За секундоміром фіксують час охолодження приладу від температури 38°С до температури 35°С. По таблиці або по графіку що додається до приладу визначають фактичну швидкість руху повітря.

Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспіраційними психрометрами. Психрометри складаються з сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра знаходиться у зволоженому середовищі. По різниці показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість.

Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в промисловості і в побуті барометрами є анероїди. При необхідності реєстрації параметрів мікроклімату протягом часу використовують самопишучі прилади: термографи (рис. 4.2 а), гігрографи (рис. 4.2 б), барографи та ін.

Рис. 3.2 Самопишучі прилади6 а – термограф, б – гігрограф; 1 – стрічка-діаграма на барабані з годинниковим механізмом, 2 – перо, 3 – біметалічна пластина, 4 – пасмо волосся

Відносну вологість можна визначати приладами - гігрометрами. Принцип їх дії базується на здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від вологості повітря. Цю здатність має людське і тваринне волосся, натуральна шкіра, деякі синтетичні матеріали. Промисловістю випускається гігрометр сорбційний типу ГС-210, який вимірює відносну вологість у межах 15 – 100 % і має похибку ±

\%.

Подібні прилади випускаються в деяких країнах: гігрометр Yenway (Англія); гігрометр Hygtotest - 6200 (Німеччина).

В приміщеннях зі значним надходженням тепла для визначення енергетичної освітленості, що створюється за рахунок нагрітих поверхонь обладнання, опалювальних та освітлювальних приладів, сонячного випромінювання, що проникає крізь віконні прорізи, застосовують прилади: радіометри (РОТС-11), спектрорадіометри (СПР) та інспекторські дозиметри (ДОИ-1). Вони вимірюють поверхневу щільність потоку теплової енергії, Вт/м2.

Для визначення температури нагрітих поверхонь вживаються контактні термометри (ЗТП-И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ).

Відносна вологість на практиці найчастіше визначається за психрометричною таблицею за показниками психрометра. Для цього треба знати різницю між температурами сухого tc й вологого te термометрів, тобто Ј і на перетині ліній t і tc знаходиться значення , %. Більш точно відносну вологість можна розрахувати за психрометричною формулою:

(3.2)

де Ррмас і Рснас - парціальний тиск водяної парі при насиченні повітря вологою при температурах відповідно вологого термометра, що відповідає температурі точки роси і сухого термометра;

А = 0,000677 - психрометричний коефіцієнт аспіраційного психрометра.

Рб - барометричний тиск повітря, мм рт. ст.

4.4 Заходи безпеки при завантаженні і вивантаженні вантажів при транспортуванні автотранспортом

Завантаження і вивантаження, кріплення і розкріплення вантажів на автотранспорті здійснюються