задовільний. Проводяться планово попереджувальні і ремонтні роботи обладнання. Електрообладнання відповідає вимогам ПУЕ, ПТЕ і ПТБ. Заміри опору ізоляції та заземлення електромереж та електроустановок проводяться відповідно до вимог ПТЕ із складанням протоколів.
Венткамери, фільтри, повітропроводи очищаються від пилу, відходів виробництва згідно графіку затвердженого технічним директором. Результати огляду та очищення заносяться до спеціального журналу. Автоматичні установки пожежної сигналізації, встановлені в приміщеннях, дають можливість для оповіщення працюючих про виникнення пожежі чи спалаху. Крім того використовуються оповіщувачі - динаміки, засоби зв'язку і зовнішні оповішувачі.
Для організації роботи щодо забезпечення пожежної безпеки в дирекції введено посаду інженера пожежної безпеки. Призначено відповідальних за пожежну безпеку. В дирекції і її структурних підрозділах розроблено необхідну документацію, яка регулює вирішення питань з пожежної безпеки, придбано пожежно-технічну літературу та законодавчі акти з цих питань. Відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні видані накази про встановлення протипожежного режиму, про призначення відповідальних за пожежну безпеку будівель, дільниць, приміщень тощо, організована система спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки.
Служба пожежної безпеки адміністрації організовує свою роботу відповідно до річного і квартальних планів, якими передбачені комплексні та контрольні перевірки протипожежного стану об'єктів. Як недолік слід відмітити те, що перевірки структурних підрозділів підприємства не плануються і не перевіряються. Розроблена загально-об'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції про порядок дій на випадок виникнення пожежі, а також інструкції для всіх приміщень, які розміщені на помітних місцях і вивчаються під час проведення протипожежних інструктажів.
Території, будівлі, приміщення підприємства забезпечені знаками пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76, на вхідних дверях всіх виробничих і складських приміщень вивішені таблички з позначенням категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки за ОНТП 24-86, а також класу зони за ПУЕ.
Пожежні автомашини і мотопомпи на підприємстві у повній бойовій готовності. При необхідності додатково може бути використаний особовий склад і техніка загону м. Тячів, Ужгорода.
V Економічна частина
5.1 Розрахунок плати за забруднення навколишнього середовища
Одним із найголовніших умов для контролю за атмосферним чистим повітрям є економічний метод, а саме плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Плата вираховується на основі закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і постанови Кабінету Міністрів від 16 квітня. Вона обов'язкова до виконання всіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що здійснюють на території України будь-які види діяльності, в результаті яких завдається шкода навколишньому середовищу. Розміри плати за забруднення довкілля в межах установлених лімітів корегуються у регіонах України шляхом застосування коефіцієнтів, територіальних екологічних особливостей району, та коефіцієнти індексації базових нормативів плати.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включає дві складові:
- плату в межах установлених лімітів забруднюючих речовин;
- плату за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин.
Розмір платежу за викиди в атмосферу речовин стаціонарними джерелами забруднення визначається за формулою 5.1:
Пст = [(НБі х Мрі) + (Кл х НБі х Млі)] х Кm (5.1)
де НБі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тонни і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т;
Мрі - маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
КАі - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, т;
Млі - маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т;
Кm - коефіцієнт, що враховує територіально-екологічні особливості.
Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності платежів населеного пункту його народногосподарського значення і розраховується за формулою 5.2:
Кm = Кнас х Кф (5.2)
де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності платежів населеного пункту і визначається за таблицею 5.1;
Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за таблицею 5.2.
Таблиця 5.1 – Коефіцієнт, який встановлюється від чисельності жителів населеного пункту
Чисельність населення, тис, чол. | Коефіцієнт Кнас
до 100 | 1
1001 -250 | 1.2
2501 - 500 | 1.35
5001 -1000 | 1.55
Понад 1000 | 1.8
Таблиця 5.2 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту
Тил населенного пункту | Коефіцієнт Кф
Організаційно господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) |
1
Багатофункціональні центри, з перевагою промислових функцій (республіканський та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) |
1.25
Населені пункти, віднесені до курортних | 1.65
Базові нормативи за викиди в атмосферу і-тої забруднюючої речовини стаціонарними джерелами забруднення (Нбі) встановлюється на підставі їх ГДК, відносної агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджується Мінекоресурсів України.
Норматив збору за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення складає (табл. 5.3). Згідно постанови КМУ від 01.03.99 р. № 303 нормативи збору за викиди шкідливих речовин складає (грн/т).
На основі проведених досліджень встановлено, що ДП "Солотвинський солерудник" має джерела викидів шкідливих речовин такі як котельня, побутові викиди, викиди від автотранспорту, викиди шахтних вирубок. У атмосферне повітря підприємство викидає наступну кількість шкідливих речовин таблиця 5.4.
Таблиця 5.3 – Норматив плати за викиди шкідливих речовин
Назва речовини | Грн.
Арсен | 131
Мідь | 131
Нікель | 3225
Ртуть | 3390
Селен | 572
Свинець | 3390
Хром | 2147
Цинк | 131
Тверді речовини | 30
Діоксид азоту | 80
Діоксид сірки | 80
Оксид вуглецю | 13
Сажа | 26,49
Таблиця 5.4 – Кількість шкідливих речовин, які підприємство викидає в рік
Назва речовин | Тонн
Метали та їх сполуки