Головною умовою, що визначає розвиток усіх небезпечних геологічних процесів (НГП) є геологічне середовище (гірські породи), склад, структура, текстура та загальні тектонічні умови, які насамперед визначають можливість виникнення й інтенсивність розвитку геологічних та інженерно-геологічних процесів. Отже, для характеристики комплексу умов і факторів, які визначають регіональні і локальні закономірності НГП, треба виходити з даних оцінювання геологічного середовища як багатофункціональної системи, підкреслювати усі повільні і швидкозмінні чинники для різних геоструктурних регіонів, областей, районів тощо. Регіональне оцінювання геологічного середовища проведене на основі формаційного аналізу, оскільки формація є найбільшим геологічним таксоном для інженерно-геологічного регіону й оцінювання інженерного ризику території Закарпатської області.

На гірше змінили ситуацію масштабні повені 1998 та 2001 років; змінився режим ґрунтових вод, почастішали виробничі аварії; у кількох місцях на території Солотвино – сьогодні селище міського типу – виникли величезні отвори – провалля глибиною в декілька десятків метрів. Перестали встигати відкачувати воду з шахтних глибин, а солоні озера різко зміліли. Зруйновано ландшафти на значній передміській території. Обсяги видобутку солі значно зменшилися. Активізувалися карстові процеси на території шахтних вирубок. Площа озера в Солотвино постійно зростає сьогодні сягає 10-ти гектарів. За останні чотири роки водне дзеркало збільшилося втричі. Дослідження показали, що продовження просідання території під шахтною Кунікундою, Ніколаєм і Крістіною. Інтенсивні природні катаклізми чітко поєдналися із антропогенними, через надмірне соло видобування процес опускання ґрунту на значні території має катастрофічний характер.

При умові виділення коштів ситуацію можна поправити і призупинити. В першу чергу для цього необхідно:

- обґрунтування варіанта регулювання паводкового стоку як основного компонента комплексу водногосподапських заходів;

- доцільність регулювання стоку р. Тересва для потреб водоза-безпечення і гідроенергетики, якщо будівництво у верхів’ї ріки буде обґрунтоване як протиповеневий захід.

Рекомендуємо три варіанти захисту народногосподарських об'єктів від затоплення:

- системою водосховищ;

- обвалуванням об'єктів затоплення;

- комбінований варіант — системою водосховищ і обвалуванням об'єктів затоплення.

Умови залягання порід загалом сприяють загальній стійкості схилу. Для забезпечення його стійкості слід передбачити: для перехоплення підземних вод із боку водорозділу вздовж присхилового відкосу спорудження дренажу нижче від дна шахтии; організоване скидання поверхневих вод. Спостереженнями за основним компонентом флішаргілітів, які виходять на денну поверхню, виявлено, що в умовах періодичної зміни температури і вологи вони швидко вивітрюються й перетворюються на глинисто-щебнистий ґрунт.

Література

1. Савинець M.A. Громадсько-політичне видання району "Новини Тячева" № 38, 2007 р.

2. Стойко С.М. Заповідники та Пам'ятки Природи Українських Карпат. Львів: Видавництво Львівського університету, 144 с.

3. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Солодкова Х.Х. Охорона Природи Українських Карпат та прилеглих територій. К: Наукова думка, 265 с.

4. Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі. Матер. регіональної наук.-практ. Конф. 30 листопада 2001 р., Ужгород, УжНУ, 2001р. 448 с.

5. Традиції і сучасність. Матеріали Міжнародної Конференції, Ужгород, 1- 4 вересня 2003 р. Ужгород: МПП Гражда, 646 с.

6. Цурик A.C. Флора і рослинність Карпатського Заповідника. К.: Наукова думка, 220 с.

7. Шип Ю.В. З історії Карпатського Державного Заповідника. Ужгород, 2002 р.- 298 с.

8. Чубатий O.B. Українські Карпати. Львів: Видавництво Львівського

університету, 284 с.

9. Щур В.Ф. Нариси з історії Тячівського району. Ужгород, 2001 р.

10. Колоколов О.В. Хоменко Н.П. Охрана окружающей среды при подземной разработке месторождений полезных ископаемых – К.; Донецк Вища школа 1996 р.

11. Антосяк В.М. Довганич Я.О. і інші Природно-заповідний фонд Закарпатської області. Державне Управління Екологічної Безпеки у Закарпатській області.

12. Положення Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

13. Закон України "Про природно-заповідний фонд України" 1992 р.

14. Дороненко Е.П. Рекультивация земель нарушеных открытыми разработками, М. Недра, 1979 р.

15. Геник І.В. Дида А.П. Рекультивація: оцінка та розрахунок робіт Львів, Відродження, 1998 р.

16. Етеревська Л.В. Рекультивація земель, Київ, Урожай, 1977 р.

17. Кучерявий В.П. Геник Я.В. і інші Рекультивація та фітомеліорація, Львів, 2006 р.

18. Рудько Г.І. Гошовський В.С. Екологічна безпека техноприродних геосистем адміністративних областей, Київ – 2009 р.

19. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль; Київ 2007 р.

20. Али-Заде С.А. Алиев Ф.Ш. и др.. Геология и гідрогеологія предгорніх рівнин, М., Недра, 1990 р.

21. Адаменко О.М. Рудько Г.І. Екологічна геологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів, екологічних, геологічних спеціальностей.

22. Михайлов А.М. Охрана окружающей среды при разработке месторождений открытым способом, М. Недра, 1981 р.

23. Оползни. Под ред. Шустера Р. і Крізека Р. Перевод з англ. Варги А.А. Тизделя Р.Р.; М., Мир, 1981 р.

24. Хачатурова Т. С. Экономика природопользования. Изд-во МГУ, 1991 25. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" 26. Постанова Кабміну України від 28.03.2003 р. № 402 "Про внесення змін у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення

навколишнього природного середовища і стягнення цього збору"

27. ГОСТ 17.2.3.02-78. Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями

28. ГОСТ 17.2.3.01-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов

29. ОНД-86. Методика