Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі охорони земель. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі охорони земель належать: внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони земель і забезпечення її реалізації; участь у розробленні та реалізації - загальнодержавних і регіональних програм, охорони земель; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; забезпечення здійснення моніторингу земель; розроблення та затвердження відповідно до закону нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил у галузі охорони земель; здійснення контролю за розмірами та порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок: забезпечення здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; вирішення інших питань у

галузі охорони земель відповідно до закону.

Стаття 22. Система заходів у галузі охорони земель, система заходів у галузі охорони земель включає: державну комплексну систему спостережень;

розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель; створення екологічної мережі; здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів; стандартизацію і нормування.

Стаття 23. Державна комплексна система спостережень включає топографо-геодезичні, картографічні, грунтові, агрохімічні, радіологічні та інші обстеження і розві дування стану земель і ґрунтів, їх моніторинг, На базі даних державної комплексної системи, спостережень формуються національний, регіональний та місцевий банки даних про стан земель і грунтів.

Стаття 24. Загальнодержавна та регіональні програми використання та охорони земель. Загальнодержавна програма використання та охорони земель розробляється відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України та охорони довкілля. Загальнодержавна програма використання та охорони земель визначає склад та обсяги першочергових і перспективних заходів з охорони земель, а також обсяги і джерела ресурсного забезпечення виконання робіт з їх реалізації. Регіональні програми використання та охорони земель розробляються відповідно загальнодержавної програми з урахуванням місцевих особливостей. Виконання загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель забезпечується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених законом.

Стаття 25. Документація із землеустрою в галузі охорони земель. Документацією із землеустрою в галузі, охорони земель є схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань, що включають заходи еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель, удосконалення співвідношення і розміщення земель та сільськогосподарських угідь, систем сівозміни, сінокосо- і пасовищезміни.

Документацією із землеустрою повинні передбачатися обмеження щодо господарського використання земель, які виконують важливі екосистемні функції (схили, водоохоронні зони тощо). Власники землі та землекористувачі забезпечують виконання заходів з охорони земель та дотримання екологічних обмежень у використанні земель, передбачених проектом землеустрою.

1.5 Теоретичні основи дослідження руйнування ландшафтів

Окремі категорії екосистем територіально можуть збігатися з ландшафтними комплексами певного рангу. Але треба мати на увазі, що територіальний збіг ще не означає змістової і понятійної тотожності. Ландшафтний погляд на природу ширший, ніж екологічний. І ця обставина надає ландшафствознавству провідної ролі у розробці наукових основ екології та раціонального природокористування. При вивченні екосистеми ми даємо їй оцінку, що також застосовується при вивченні інших систем природи. Отже, антропогенні ландшафти в цілому можна поділити на дві генетичні групи: власне антропогенні і техногенні. Останні сформувалися у зв'язку із дією техніки на природне середовище і значним перетворенням ПТК. У антропгенних ландшафтах з інтенсивним господарським використанням природи складана природно-селитебно-виробнича територіальна структура. Всі геосистеми, що виникли отримують інший екологічний, ресурсний, естетичний та інформаційний потенціал.

Для міської території складається також окрема карта функціональних зон. Промислова зона, наприклад, характеризується за основним напрямком функціонування (промислове, складське, транспортне або їх поєднання), за переважаючим видом промисловості (чорна металургія, машинобудування і т.ін.), за густотою місць праці. Селитебна зона розподіляється за типом забудови (капітальна, індивідуальна).

Для міської території складають карти відновлених (корінних) ПТК і ЛАК. Ці карти можуть бути покладені в основу складання геохімічної карти, серії прикладних карт, перш за все екологічні.

Врахування ландшафтної структури в геоекологічних дослідженнях міських територій. Розвиток геоекологічних досліджень вимагає високих знань особливостей систем, їхньої структури, ступеня перетвореності ПТК. Взаємозв'язок між компонентами ПТК розглядається в якості найбільш характерного і важливого принципу при виділенні ландшафтних систем. Цими взаємозв'язками і забезпечується стійкість ПТК. Як основна ландшафтна одиниця функціональної оцінки міської території використовується місцевість. Вона, звичайно, характеризується взаємодією декількох функцій (форм природокористування).

Основним критерієм визначення гостроти екологічної ситуації, яка виникла у процесі геохімічних змін природи, є антропоекологічні наслідки - зміни в здоров'ї людини. З метою комплексного вивчення екологічної ситуації, яка склалася в останній час в містах, нами на основі польових і лабораторних робіт складаються ландшафтні (відновлених природних комплексів) і ландшафтно-функціональні карти міста в масштабі 1:10000. В основу карт повинен бути покладений комплексний підхід, систематика ландшафтно-антропогенних комплексів (ЛАК), побудована за матричним принципом. Кожний ЛАК може бути позначений як поєднання певних природних і техногенних