1998 – Закарпаття, Дністер, Словаччина, Німеччина.

На основі проведеного моніторингу встановлено, для Закарпаття порівняно значна кількість дощових паводків характерна у листопаді-грудні. З високим ступенем ймовірності слід чекати, що цей період високої водності триватиме до 2012 року. Тому не виключено повторення високих паводків на річках західного регіону України. Спостереження мережі гідрометеорологічної служби свідчать, що періоди високої водності характеризуються значною кількістю опадів. За рік і окремі місяці вони в 2-3 рази перевищують норму. На території Закарпаття особливо відзначилися 1882, 1887, 1902, 1912, 1925, 1941, 1970, 1978, 1980 роки, коли в ці роки за рік випадало до 1600-2400 мм при нормі 1000-1100 мм, а в окремих місяцях до 250-400 при місячній нормі у 70-120мм.

За повідомленням Українського Гідрометцентру та Закарпатського облводгоспу в період з вечора 3 березня до ранку 5 березня внаслідок переміщення активного циклону над територією Закарпаття пройшли дуже сильні опади у вигляді дощу та мокрого снігу, які в багатьох районах області перевищили місячну норму (норма березня 60 мм). Сума опадів, зафіксованих гідрометеостанціями області, розподілялась по території басейнів річок, охоплюючи їх гірську частину таким чином:

с.Луги ? 105 мм (81 мм ? листопад 1998 p.) + 24 мм.(30%):

смт.Ясиня ? 150 мм (101 мм ? листопад 1998 p.) + 49 мм.(51%):

м. Рахів ? 190 мм (104 мм ? листопад 1998 р.) + 86 мм.(80%):

с. Руська Мокра ? 296 мм (277 мм ? листопад 1998 р.) + 19 мм.(7%);

с. Усть-Чорна ? 255 мм (208 мм ? листопад 1998 р.) + 47 мм.(23%);

м. Тячів ? 156 мм (66 мм ? листопад 1998 р.) + 90 мм.(130%):

м. Хуст ? 147 мм (78 мм ? листопад 1998 р.) + 69 мм.(90%):

м. Міжгір'я ? 184 мм (207 мм ? листопад 1998 р.) - 23 мм.(15%).

Дані свідчать про те. що значні опади випали практично на всій території басейну Тиси у 2001 році. Особливо велика їх кількість спостерігалася у верхів'ї Тиси та басейнах її найбільших приток: Тересви, Тереблі, Ріки, Боржави. Кількість опадів в цілому більша за опади, які сформували паводок у листопаді 1998 р. (1,8 км3 проти 1,1 км3).

На решті території Закарпаття (басейни річок Латориці та Уж) кількість опадів за ці три дні березня 2001р. була близькою до місячної норми ? 50-100 мм. Перед випаданням дощу висота снігового покриву становила від 3 до 18 см, а в горах ? 44 см. У 1998р. сніговий покрив у горах був незначним. Підвищення температури повітря від невеликих морозів до 5-13°С тепла в поєднанні із сильними дощами зумовило швидке танення снігу як у горах, так і на рівнині. Вода пішла на мерзлий ґрунт. По оцінці фахівців-гідрологів паводок 3-5 березня 2001 р. на 80% зумовлений дощовими опадами, а на 20% таненням снігу. Слід зауважити, що найбільші розрахункові витрати води мають змішане походження у 2001р.

1.7 Особливості ерозійних процесів

Проблема надійної охорони ґрунтів від ерозії значною мірою зумовлена труднощами точного визначення її інтенсивності в конкретній точці простору і часу. У зв'язку із недостатньою вивченістю природи ерозійних процесів для прогнозування їх інтенсивності широко використовуються емпіричні залежності. У країнах колишнього СРСР найпоширенішою є гідромеханічна модель Ц.Е. Мирцхулави (1970), яка дає змогу достатньо обчислювати ерозійні втрати ґрунту з чистого пару. Визначивши ймовірний змив ґрунту з чистого пару, можна передбачити його величину з конкрет-ного агрофону, для чого необхідно знати коефіцієнт протиерозійної ефективності цього агрофону.

До найпростіших емпіричних формул, отриманих внаслідок статистичної обробки матеріалів спостережень на стокових площадках в США, належить рівняння ґрунтової ерозії В.Х. Вишмайєра і Д.Д. Сміта, Це рівняння має вигляд:

А = Rx Kx Lx Sx Сх Р, (1.1.)

де А — втрати ґрунту, т/(гахрік); R — фактор ерозійної здатності дощів; К — фактор ерозійної піддатливості ґрунтів; L — фактор довжини схилу; S — фактор крутизни схилу; С — фактор рослинності; Р — фактор ефективності протиерозійних заходів.

На основі цього рівняння Проблемною лабораторією ерозії ґрунтів і руслових процесів в 1975 р. вперше в країнах колишнього СРСР була оцінена потенційна небезпека ерозії на території Молдови (Заславский, 1983). Дослідження в зарубіжних країнах (Mclsaas, Mitchell, Hirschi, 1987) демонструють високу ефективність використання цього рівняння для прогнозування інтенсивності ерозійних процесів в умовах урбанізованих територій, зокрема, для порушених земель (гірськопромислові, рекультивовані, будівельні майданчики тощо). Застосування універсального рівняння розмиву ґрунтів потребує великого досвіду, однак з ним пов'язують певні надії при вивченні міських систем на пізнання всіх діючих факторів.

Ерозійна здатність дощів в умовах міста. Інтенсивність ерозії великою мірою залежить від кількості опадів і характеру їх випадання. Чим більше опадів, тим ймовірнішим є прояв ерозії. Нерівномірне випадання опадів у вигляді злив і дощі0гшкем: сприяє появі ерозії. Бід характеру опадів залежить і період, коли змив ґрунту є найінтенсивнішим.

Фактор опадів, виражений в одиницях ерозійного індексу, являє собою показник, який враховує кінетичну енергію дощових опадів за певний період максимальної інтенсивності їх випадання. Величину фактору ерозійної здатності дощів в умовах міста можна визначити на підставі матеріалів метеостанції за формулою Станеску (ДСТУ 17.4.4.03-96):

R=I1.5.i Qi (1. 2)

де Q — кількість окремих опадів, мм; І15,і - 15-хвилинні максимальні інтенсивності окремих дощів, мм/хв; і - порядковий номер дощу.

Як свідчать результати досліджень (Шкробала 1996), переважна кількість дощів (85-90%) в умовах смт. Солотвино характеризується високими показниками інтенсивності і ерозійної здатності. Однак