Ерозійна здатність дощів великою мірою залежить від їх інтенсивності. Дощі 30.11.98р. і 31.03.2001р., під час яких випала майже річна норма опадів, значно відрізняються показниками ерозійної здатності, що пояснюється різною їх тривалістю. На підставі результатів досліджень для, прогнозування інтенсивності ерозійних процесів в умовах рекомендується використовувати величину фактора ерозійної. Ерозійна піддатливість міських ґрунтів. Фактор ерозійної піддатливості ґрунтів К характеризує кількісний змив ґрунту з еталонної ділянки внаслідок дощу, ерозійний індекс якого становить одиницю (Заславский, 1983). Величина цього фактора в умовах лісу визначалася (Скробала, 1996) за номограмою (Wishmeier, Jonson, Kross, 1971) на основі трьох показників: а) вміст дрібно піщаної і пилуватої фракцій; б) вміст піщаної фракції; в) вміст гумусу (Заславский, 1983).

Як свідчать результати досліджень, величина фактора К характеризується високою мінливістю (табл. 1.2) зумовленою значною різноманітністю ґрунтів і різним ступенем їх антропогенної трансформації. Ділянки, розташовані в західній і центральній частинах міста, мають порівняно низькі значення фактора ерозійної піддатливості ґрунтів (К = 1,5 – 1,8), що пояснюється їх супіщаним механічним складом і високим вмістом піщаної фракції. Збільшення питомої участі пилуватої і дрібнопіщаної фракцій у механічному складі ґрунту зумовлює помітне збільшення величини фактора К (вулиці Княгині Ольги, Ів. Франка).

Таблиця 1.2 Показники ерозійної піддатливості ґрунтів КЗЗМ

Місце взуття зразків | Вміст фракцій % | Гумус % | Фактор К

0,1- 0,001мм | 0,1-1,0мм

вул. Ардовецька

вул. Тюльпанів

просп. Космонавтів

вул. Терхоменка

вул. Мала польова

вул. Грінченка

вул. Косовського

вул. Достоєвського

парк "Вннички"

вул. Комунальна

вул. Івана Франка

вул. Коцюбинського | 65

71

58

52

37

56

71

72

36

56

72

74 | 30

16

34

39

57

35

15

20

61

37

19

18 | 2,7

2,5

3,2

2,1

2,8

2,1

3,2

2,5

3,8

2,1

1,8

3,5 | 3,1

2,5

1,7

2,3

1,8

2,3

2,7

3,1

1,5

3,1

3,1

2,5

Потенційна піддатливість ґрунтів в умовах КЗЗМ с.м.т. Солотвино значною мірою залежить від антропогенного впливу: внесення торфокомпостів, нівелювання поверхонь, влаштування будівельних майданчиків, рекультивація порушених земель тощо. За розрахунками, цей вплив є надзвичайно складним і багатогранним, оскільки він проявляється у комплексі з іншими факторами. Для суглинкових ґрунтів південної і східної частин міста будь-яке порушення ґрунтового профілю різко активізує ерозійні процеси. Внаслідок підготовки ділянок під тільки за рахунок зменшення вмісту гумусу у поверхневих шарах ґрунту інтенсивність ерозійних процесів зростає у 1,5 - 2,0 рази.

Збільшення змиву ґрунту спостерігається і в умовах розчленованого рельєфу ділянок, інженерна підготовка яких під забудову супроводжується зніманням потужного шару ґрунту. Враховуючи високу мінливість величини фактора ерозійної піддатливості ґрунту та його залежність від багатьох чинників, при визначенні потенційної інтенсивності ерозійних процесів на території с.м.т. Солотвино використовувалося середнє значення згаданого показника К = 2,20 т\га.

Фактори довжини і крутизни схилу рослинного покриву в умовах Виноградова являється актуальним. Взаємний вплив довжини і крутизни схилу виражається єдиним топографічним фактором Ь5, який визначають за формулою LS який визначають за формулою 1,3.

LS = L 0.5 (0.0011 х S2 + 0.007 х S + 0.0111) (1,3)

де L - довжина схилу, м; S - крутизна схилу, %.

Показник LS визначають на підставі результатів морфометричного аналізу рельєфу та у процесі маршрутних обстежень. За даними наших спостережень, зі збільшенням крутизни схилу величина фактора L зростає у геометричній прогресії. Різке збільшення величини фактора крутизни схилу, починаючи з крутизни 3° і вище, перетворює ділянки таких поверхонь у потенційно небезпечні відносно інтенсифікації ерозійних процесів.

Довжина схилів як визначальний фактор потенційного змиву ґрунту в умовах Солотвино (Скробала, 1996) вирізняється високою мінливістю. Серед закономірностей величини цього фактора слід відзначити його залежність від крутизни схилу. Ділянки із високою крутизною схилів мають, як правило, невелику довжину, і навпаки. Виняток - це ерозійні останці, розташовані в центральній, північній і східній частинах міста у зоні солерудника.

В умовах міста часто спостерігається штучне переривання схилового стоку, яке полягає у накопиченні води перед перешкодами, а також у канавах, кюветах, водопропускних спорудах та її відведенні у каналізаційну мережу. Цей процес можна розглядати як протиерозійний захід влаштування стоковідводу, ефективність якого сприяє зменшенню інтенсивності ерозійних процесів у 2-3 рази (ДСТУ 17.4.4.03-96), або як зменшення довжини стоку. Середня протяжність схилового стоку, встановлена внаслідок маршрутних обстежень, становить 250 м.

Оскільки інтенсивність ерозії прямо пропорційна кореню квадратному від довжини схилу, відхилення значень показника L від середньої величини менше впливає на кількісну оцінку прогнозу змиву ґрунту порівняно з іншими факторами.

Як свідчить аналіз літературних джерел (Болюх и др., 1976; Заславский, 1979, 1983; Стефенсон, 1986), фактор рослинного покриву С може змінюватися в десятки і сотні разів. На посівах багаторічних трав коефіцієнт С може становити величину 0,003, на посівах озимої пшениці - 0,05, кукурудзи - 0,4. Враховуючи велику різноманітність вегетаючого покриву та різну ступінь його порушеності в умовах смт Солотвино при обчисленні потенційної інтенсивності ерозійних процесів використовують середню величину фактора С = 0,01, рекомендовану Д. Стефенсоном (1986) для міських територій.

Коефіцієнт Р враховує зменшення ерозії внаслідок проведення таких заходів, як контурний обробіток ґрунту, терасування схилів, посів смугами тощо. Фактор Р обчислюють за допомогою величин, які відповідають елементарним вимогам