Потенційна інтенсивність ерозійних процесів. Використовуючи результати морфометричного аналізу рельєфу території смт Солотвино середні значення факторів універсального рівняння розмиву ґрунту, розрахована потенційна інтенсивність ерозійних процесів у межах ділянок поверхні міста площею 25 га (Скробала, 1996).

Таблиця 1.3 Параметри фактора Р для елементарного протиерозійного облаштування території (ДСТУ 17.4.4.03-96)

Крутизна схилу | Фактор Р при обробітку ґрунту впоперек схилу

0,0-0,2

2,0-0,7

7,0-12,0

12,0-18,0

18,0 і більше | 0,60

0,50

0,60

0,80

0,90

Розглядаючи питання про допустимі втрати ґрунту нам потрібно враховувати швидкість процесу ґрунтоутворення, яка становить 0,03—0,08 мм/ рік (Заславский, 1983; Андрейчук, 1993). Цілком очевидно, що в умовах вуличних і внутріквартальних насаджень, а також поблизу міста утворення ґрунту є повільнішим внаслідок відчуження органічної маси та несприятливих режимів ґрунту, що потребує проведення цілого ряду додаткових заходів.

Рівень ерозії має бути мінімальним і не перевищувати 0,2 - 0,5 т/га, хоча і така втрата ґрунту не у всіх випадках компенсується нарощуванням ґрунтової родючості. Згідно з попередніми даними розрахунків, підтверджених натурними дослідженнями, в умовах розчленованого рельєфу м. Виноградова на окремих ділянках інтенсивність змиву ґрунту перевищує 10 т/(га/рік) (табл. 1.4). Порівнюючи значення гранично допустимих норм втрат ґрунту і потенційну інтенсивність ерозійних процесів на території смт Солотвино можна зробити висновок про реальне переважання ґрунторуйнівних процесів, що веде до поступової деградації ґрунтового і рослинного покриву міста та погіршення екологічної ситуації.

Таблиця 1.4. Потенційна інтенсивність ерозійних процесів на території с.м.т.Солотвино

Потенційна інтенсивність ерозійних процесів | Площа міста , %

Незначний змив до 0,5 т/га

Слабкий змив, 0,5-1,0 т/га

Середній змив 1,0-5,0 т/га

Сильний змив 5,0-10,0 т/га

Дуже сильний змив, понад 10 т/га

Сума | 39,4

32,7

22,7

3,7

1,5

100,0

Щодо просторового розміщення, то територія с.м.т. Солотвино відзначається великою різноманітністю у розташуванні ділянок із різною потенційною інтенсивністю ерозійних процесів. Низькою інтенсивністю змиву ґрунту відзначаються слаборозчленовані рівнинні ділянки міста: у центральній частині міста, долина р. Тиса. Ділянки із крутизною поверхні 63° і понад характеризуються потенційно сильним змивом, який перевищує 5,0 т/га.

Як свідчать результати досліджень (Скробала, 1996), фактична інтенсивність ерозійних процесів може значно відрізнятися від потенційної, розрахованої на підставі універсального рівняння розмиву ґрунту.

1.8 Зсуви і їх вплив на руйнування ландшафтів

Внаслідок інтенсивного вирубування лісу на схилах Карпат пачастішались зсуви. Зсувом називають масу гірських порід , що сповзає або сповзла вниз по схилу або відкосу під впливом сили ваги, гідродинамічного тиску, сейсмічних та інших сил.Зсуви - досить різноманітні явища за розмірами, за видом зміщення мас гірських порід, за причинами порушення їх рівноваги, за динамікою розвитку процесу і іншими ознаками.

Кожен зсув має ту чи іншу ступінь стійкості. Коли маси гірських порід сповзли і причини, що викликали зміщення, повністю чи тимчасово знешкоджені, зсув стійкий. Коли причини лише частково знешкоджені, зсув нестійкий.

Будови зсувів. Утворення зсуву заключається не лише у формуванні зсувного рельєфу , але і в змінах внутрішньої будови схилу чи укосу. Ці зміни - створюють певну будову зсуву, що обумовлюється геологічною будовою схилу або укосу; положенням і формою поверхні.

Асеквентні зсуви - зсуви , що утворилися в однорідних породах, нашаруватих, суглинках і ін . Поверхня ковзання в таких породах має форму близьку до круглоциліндричної. Тріщини відриву у верхній частині схилу або укосу у таких зсувів утворюють якби один або декілька заколів, і маси гірських порід сповзають вниз по схилу у вигляді блоку чи блоків по такій поверхні ковзання, часто без будь-якого суттєвого порушення їх внутрішньої будови. В рельєфі таким чином, виникають головний і внутрішній уступи. Поверхня ковзання у верхній частині схилу встановлюється легко по площині тріщини відриву. У підошві зсуву вона менш чітка, хоча також встановлюється досить точно завдяки зсуву порід. В межах зсуву поверхню ковзання виявити складніше. Вона встановлюється по поверхням і борознам ковзання, зонам підвищеної вологості і порушення природної текстури порід.

Консекветні зсуви утворюються в неоднорідних і тріщинуватих породах. Поверхня ковзання у таких зсувів передумовлена будовою схилу або укосу. Сповзання мас гірських порід в цьому випадку відбувається у вигляді блоку чи блоків, або вони рухаються, подібно в'язкій рідині по нахиленим поверхням, що приурочені до поверхонь чи зон ослаблення. Останніми можуть бути :

1) моноклінальнонахилена поверхня нашарування порід;

2) нахилені шарм або прошарки слабих порід;

3) поверхня корінних порід або нижня границя зони сильно вивітрилих порід;

4) поверхня або поверхні тріщин;

5) поверхня мерзлих порід і ін.

Форма поверхні ковзання у консеквентних зсувів плоска, хвиляста, нахилено ступінчаста. Вона встановлюється досить легко при безпосередніх візуальних спостереженнях.

Інсеквентні зсуви утворюються також в породах неоднорідних, шаруватих, що залягають горизонтально або нахилено в сторону схилу. Поверхня ковзання таких зсувів врізається і перетинає шари різного складу. У вершини зсуву вона крута, направлена вздовж поверхні тріщини або тріщин, а до підошви виположується зрізаючи шари або один з них. Що спостерігається у ДП «Солотвинський солерудник».

Причини виникнення зсувів. Вище було відмічено, що кожне зсувне зміщення мас гірських порід обумовлює руйнування схилу або укосу. Воно відбувається під впливом сили ваги і інших сил, і можливе лише тоді, коли зсувна складова сили ваги перевищить міцність порід в цілому, або по існуючих чи потенціальних зонах послаблення, коли буде порушена стійкість - допустима рівновага гірських порід. В межах кожного схилу або укосу обов'язково діють зсувні зусилля, бо існує гравітаційна сила - гравітаційне поле Землі. Але при таких умовах утворення зсуву може не бути, тому що необхідні певні причини порушення рівноваги мас гірських