числі правового характеру.
З огляду на це певний інтерес мають міжнародно-правові акти, які пов'язують поняття ризику з категорією «небезпечні речовини», використання яких через їх властивості може призвести до небажа-них або непередбачуваних негативних наслідків, насамперед у відповідному середовищі (виробничому, побутовому чи природно-му) або для здоров'я та життя людей, зайнятих відповідною діяльністю, або які перебувають, проживають у межах дії та поши-рення небезпеки такої речовини чи їх сумішей. Тут небезпека роз-глядається як властивість небезпечних речовин або фізична ситу-ація, що є потенційно небезпечною для здоров'я людей та навко-лишнього середовища2.
Отже носіями можливої небезпеки є різні речовини природного та штучного походження, їх суміші, що здатні за певних природних та соціальних умов і обставин виявляти властивості, що створюють реальну загрозу для здоров'я і життя людини та навколишнього світу. Можна допустити, що за своєю структурою екологічний ри-зик може дорівнювати сумі ризиків для людини (на мікрорівні), суспільства (на макрорівні) та довкілля і природи у цілому.
Водночас слід зазначити, що прояв небезпеки для багатьох із них залежить від стану таких об'єктів. Скажімо, значна частина речовин У природних умовах може не створювати підвищеної екологічної не-безпеки поза межами людської діяльності, тобто до їх залучення до відповідного технологічного процесу як засобів виробництва. У той же час значна частина речовин, вступаючи у відповідний хімічний, фізичний обмін, формують умови для розвитку природних явищ не-безпечного характеру — вулканів, ураганів, повеней тощо.
Ці обставини зумовлюють особливий режим їх використання, охорони та регулювання відповідних видів діяльності, спрямованої на поводження із небезпечними об'єктами.
1 Див.: Директива Совета Европейского Союза о сдерживании крупных аварий, связанных с опасными веществами, № 96/82 ЕС от 9 декабря 1996г.-Ст. 3.
2 Див.: Там само.
Звідси випливає, що будь-яка діяльність юридичної чи фізичної f особи, яка пов'язана з небезпечними речовинами чи їх сумішами^ набуває ознак небезпечної або екологічно небезпечної (для навко-k лишнього природного середовища, людини та громадянина); оскільки стає екологічно ризикованою. ?
Відповідно до Конвенції ООН про транскордонний вплив про-* мислових аварій «небезпечною діяльністю» визнається будь-як^ діяльність, у процесі здійснення якої одна чи більше небезпечних речовин наявні або можуть бути наявні у кількостях, рівних або та-* ких, що перевищують граничні кількості, визначені цією Кон-Р венцією, і які здатні призвести внаслідок аварії до транскордонної го впливу, зокрема, створити будь-які шкідливі наслідки для лю-8 дей, флори і фауни, грунтів, вод, повітря, ландшафтів, їх сукуп-^ ності та матеріальних цінностей, культурної спадщини, в тому числі історичних пам'яток1. *
Таким чином, внаслідок експлуатації, перевезення, використай-* І ня та здійснення інших видів діяльності з небезпечними речовина-»8 ми створюються умови для виникнення потенційної загрози або? прояву їх ризику, тобто ймовірності настання відповідної події за? відповідних обставин і часу, а саме, перевищення встановлений нормативів небезпечних речовин у конкретному місці, що перетво-S рює їх на джерело підвищеної небезпеки. >;*
Це дає підставу констатувати, що екологічний ризик є важливе вою ознакою екологічної небезпеки або екологічно небезпечної-діяльності, враховуючи, що він відображає її об'єктивну сутність —j імовірність настання небезпеки. Тому за характером свого поход-* ження він є відображенням об'єктивно здійснюваної екологічно1 ризикованої діяльності, що формує доцільність відповідного режи-І му правового забезпечення у чинному законодавстві. Його правове» закріплення створює нові правила поведінки для необмеженого ко-" ла осіб, діяльність яких підпадає під ознаку екологічно небезпечної* (ризикованої) та обумовлює виникнення певних обов'язків, а сто- t совно держави — визначає додаткову вимогу щодо створення умов? І безпечного природного довкілля і тому усвідомлюється Hat суб'єктивному рівні стосовно додержання правил цієї діяльності,* обтяженої випадком екологічного ризику. 1
Практика міжнародно-правового регулювання відносин щодо^ здійснення екологічно небезпечної діяльності та врахування факто-^ ра екологічного ризику намітила два основних напрями. Перший із^ них визначений Директивою Ради Європейського Союзу про не-безпеку значних аварій, властивих деяким видам промислової* діяльності, від 24 червня 1982 р. № 82/501-ЄЕС2, який виходить з»
1 Див.: Конвенция о трансграничном воздействии промышленных ава-рий от 17 марта 1992 г. ООН. — Нью-Йорк и Женева, 1994. - С. 48.
2 Див.: OJ. № L. 230, 05.08. - 1982. - Р. 1; OJ № L 377, 31.12. - 1991. -Р. 48.
необхідності визначення факторів ризикованої діяльності шляхом встановлення переліку небезпечних підприємств. Однак така прак-тика була визнана у подальшому хибною, оскільки фактори ризи-ку визначаються не включенням того чи іншого підприємства до переліку екологічно небезпечних, а залежно від того, чи є еко-логічно небезпечні речовини на підприємствах у кількості, що створює небезпеку великої аварії.
Саме ці положення стали відправними для розвитку другого на-пряму правового регулювання, що знайшли своє відображення у Конвенції ООН про транскордонний вплив промислових аварій та Директиві Ради Європейського Союзу про стримування великих аварій, пов'язаних із небезпечними речовинами, які, в свою чергу, зумовили і особливі заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику попереджувального характеру — обмін інформацією, подан-ня до міжнародного компетентного органу протоколу безпеки (да-них про наявні небезпечні речовини, системи управління, уперед-ження тощо, план дій на випадок аварій, їх експертиза, консуль-тації з громадськістю, наявність технічних засобів зменшення ри-зику для людей та навколишнього середовища, інформування про небезпеку тощо).
Національне екологічне законодавство сприйняло ці ідеї, які були зафіксовані у деяких законодавчих та підзаконних актах Ук-раїни'. У цьому аспекті надзвичайно важливе значення має Закон України від 18 січня 2001 р. "Про об'єкти підвищеної небезпеки"2, який може стати