У процесі створення нових хімічних препаратів і речовин, інших потенційно небезпечних для навколишнього природного се-редовища субстанцій мають розроблятися та затверджуватися у встановленому законодавством порядку допустимі рівні вмісту цих речовин у об'єктах навколишнього природного середовища та про-дуктах харчування, методи визначення їх залишкової кількості та утилізації після використання. Вміст природних та штучних домішок, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища або здоров'я людей, у таких препаратах, а також сировині, що використовується для їх виробництва, не по-винен перевищувати допустимих рівнів, встановлених відповідно до законодавства.

Охоронні вимоги мають забезпечуватися також під час вироб-ництва, зберігання, транспортування, використання, знешкоджен-ня, захоронения токсичних та інших небезпечних для навколиш-нього природного середовища і здоров'я людей речовин. Віднесен-

ня хімічних речовин до токсичних та їх класифікація за ступенем небезпечності здійснюються згідно із вимогами нормативних доку-ментів на підставі висновку державної екологічної експертизи і по-годжуються з Міністерством охорони здоров'я України і Міністер-ством екології та природних ресурсів України.

При цьому перелік засобів захисту рослин, стимуляторів їх рос-ту, мінеральних добрив та інших речовин і препаратів, застосуван-ня яких дозволяється в народному господарстві, а також способи, умови їх застосування затверджуються Міністерством охорони здо-ров'я України і Міністерством екології та природних ресурсів Ук-раїни.

Певні пріоритети щодо охорони навколишнього природного се-редовища встановлено стосовно неконтрольованого та шкідливого біологічного впливу.

Наприклад, підприємства, установи та організації зобов'язані забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження і за-хоронения мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин та предметів біотехнології, а також інтродукцію, акліматизацію і реакліматизацію тварин і рослин, розробляти і вживати заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

Тому створення нових штаммів мікроорганізмів та біологічно активних речовин може здійснюватися тільки на підставі дозволів Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства екології та природних ресурсів України за наявності оцінки їх впливу на на-вколишнє природне середовище та здоров'я людей.

У той же час у разі створення зазначених організмів і речовин повинні розроблятися нормативи гранично допустимих концент-рацій, методи визначення цих організмів та речовин у навколишнь-ому природному середовищі і продуктах харчування. Виробництво і використання нових штаммів мікроорганізмів та інших біологічно активних речовин здійснюється тільки після проведення комплекс-них досліджень їх впливу на здоров'я людей і навколишнє природ-не середовище за дозволом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства екології та природних ресурсів України.

Не менш суворі вимоги встановлено щодо охорони навколиш-нього природного середовища від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів та радіаційного забруднення.

Так, місцеві ради, підприємства, установи, організації та грома-дяни під час здійснення своєї діяльності зобов'язані вживати не-обхідних заходів щодо запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людини в населених пунктах, рекреаційних

і заповідних зонах, а також в місцях масового скупчення і розмно-( ження диких тварин. (

Зокрема, підприємства, установи та організації, що здійснюють господарську чи іншу діяльність, пов'язану з використанням! радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якою метою, зо-> бов'язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що ви-ключала б можливість радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища та негативного впливу на здоров'я людей у процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки, ви-т користання та захоронения радіоактивних речовин.

Особливу увагу Закон приділяє охороні навколишнього природ-ного середовища від забруднення виробничими, побутовими, іншими відходами. Так, підприємства, установи, організації та гро-мадяни повинні вживати ефективних заходів щодо зменшення об-сягів утворення та знешкодження, переробки, безпечного складу-вання або захоронения виробничих, побутових, інших відходів. Складування, зберігання або розміщення відходів дозволяється ли-> ше за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими ра-дами територіях в межах встановлених ними лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм, способом, що забезпечуватиме можливість їх подальшого господарського використання і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Важливе значення для практики встановлення особливих ре-жимів на територіях України, що характеризуються природним чи техногенним походженням і екологічним ризиком, мають норми Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» про надзвичайні екологічні ситуації. Закон передбачає можливість за рішенням Верховної Ради України оголошувати окремі території зонами надзвичайних екологічних ситуацій, а саме:

а) зонами екологічної катастрофи; ?

б) зонами підвищеної екологічної небезпеки; ?

в) іншими категоріями зон.

Зокрема, зонами екологічної катастрофи можуть оголошуватися території, де внаслідок діяльності людини чи руйнівного впливу стихійних сил природи виникли стійкі та необоротні негативні зміни довкілля, що призвели до неможливості проживання на них насе-лення і ведення господарської діяльності. Відповідно зонами підви-щеної екологічної небезпеки оголошуються території, де внаслідок вищезазначених впливів на довкілля виникають на тривалий час не-гативні зміни, що ставлять під загрозу здоров'я людини, збереження природних об'єктів і обмежують ведення господарської діяльності.

Класифікація цих зон, їх режими та правові наслідки, що вип-ливають із факту віднесення територій до відповідних категорій, включаючи і встановлення особливого статусу громадян, які меш-кали чи тимчасово перебували у цих зонах, питання надання їм компенсацій і пільг визначаються законодавством України, зокре-ма Законом України від 13 липня 2000 р. «Про зону надзвичайної

екологічної ситуації»1, який закріплює підстави та порядок оголо-шення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситу-ації, особливості зміни її меж та забезпечення правового режиму, його зміну та припинення, заходи,