На виконання цього Закону був прийнятий Указ Президента України від 31 серпня 2000 р. № 1039 «Про оголошення територій у межах населених пунктів Болеславчик, Мічуріне, Підгір'я, Чаусо-ве-1, Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області зо-ною надзвичайної екологічної ситуації»2, яким передбачається низ-ка заходів у зв'язку зі встановленням особливого правового режи-му у визначених населених пунктах.

Закон передбачає й інші заходи щодо запобігання аваріям і ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків у процесі проектування й експлуатації господарських та інших об'єктів, що характеризують-ся екологічною небезпекою, зобов'язуючи відповідних власників та уповноважених осіб розробляти і здійснювати заходи щодо запобіган-ня аваріям та ліквідації їх шкідливих наслідків. Він зобов'язує також органи державного, в тому числі екологічного контролю, проводити систематичні перевірки стану екологічно небезпечних об'єктів та ви-конання попереджувальних заходів і вимог щодо безпечної експлуа-тації таких об'єктів. На Мінекоресурсів України покладено обов'язок щодо визначення переліку екологічно небезпечних об'єктів.

Разом з тим Закон допускає можливість аварії внаслідок забруд-нення довкілля і зобов'язує відповідні підприємства, установи та організації, що допустили настання екологічної небезпеки негайно розпочати ліквідацію негативних наслідків. У той же час відповідні посадові особи або власники екологічно небезпечних підприємств зобов'язуються повідомляти про аварії і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи місцевого самоврядування, органи охорони здоров'я та спеціально уповноважені органи управління в галузі охорони довкілля, природокористування і забезпечення еко-логічної безпеки та населення.

Однак чітких процедур щодо інформування та здійснення інших невідкладних заходів для попередження екологічного ризи-ку та ліквідації негативних наслідків на випадок аварій, катастроф, інших надзвичайних екологічних ситуацій Закон не передбачає, що практично створює можливості для заповнення цих прогалин на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання, яке не має

1 Див.: Відомості Верховної Ради України..— 2000. — № 42. — Ст. 348.

2 Див.: Офіційний вісник України. — 2000. — № 36. — С. 1.

сьогодні чіткої і збалансованої системи як на рівні загальнообов'яз-кових правил, так і щодо врегулювання чітких повноважень і ком-плексу практичних дій суб'єктів, які експлуатують екологічно не-безпечні об'єкти, спроможні викликати аварії чи ускладнювати природно-стихійні катастрофи.

Закон України «Про охорону навколишнього природного сере-довища» встановлює перелік екологічних правопорушень, у тому числі порушень вимог, норм та нормативів екологічної безпеки (ст. 68), а саме: порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; порушення норм екологічної безпеки; порушення екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуа-тації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших шкідливих впливів на довкілля; невжиття заходів щодо поперед-ження та ліквідації екологічних наслідків аварії та іншого шкідли-вого впливу на навколишнє природне середовище; порушення природоохоронних вимог під час зберігання, транспортування, ви-користання, знешкодження та захоронения хімічних засобів захис-ту рослин, мінеральних добрив, токсичних та радіоактивних речо-вин, виробничих, побутових та інших видів відходів; відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан еко-логічної обстановки чи захворюваності населення.

Скоєння цих правопорушень є підставою для застосування за-ходів адміністративної, кримінальної та майнової відповідальності відповідно до чинного законодавства, яке визначає склад еко-логічних правопорушень та екологічних злочинів і порядок засто-сування до винних заходів державно-правового примусу (адміністративних стягнень та кримінально-правових покарань).

Закон України «Про охорону навколишнього природного середо-вища» містить унікальну статтю про особливості застосування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням еко-логічного законодавства джерелами підвищеної екологічної небезпе-ки (ч. З ст. 69). У цьому випадку особи, які володіють такими дже-релами, зобов'язуються компенсувати завдану шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що вона виникла внаслідок стихійних сил природних явищ чи навмисних дій потерпілих осіб. Порядок притягнення винних до майнової відповідальності за логікою має визначатися цивільним законодавством.

Значна частина норм про екологічну безпеку міститься у різних актах екологічного законодавства, зокрема у Законі Ук-раїни від 16 жовтня 1992 р. «Про охорону атмосферного повітря» (ст.ст. 6, 7)1; Водному кодексі України (ст. 35)2; Кодексі України про надра (ст. 53)3. ___________ *.,

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 50. — Ст. 678,,

2 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 24. — Ст. 190.

3 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 36. — Ст. 340*;

Відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 р.' метою екологічної експертизи є запобігання не-гативному впливу антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної небезпеки гос-подарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах (ст. 4).

Серед основних завдань екологічної експертизи є визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюва-ної діяльності, оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної екс-пертизи на стан довкілля, здоров'я людей і якість природних ре-сурсів (ст. 5).

Серед основних принципів екологічної експертизи виділяється правова ідея гарантування безпечного для життя і здоров'я людей довкілля, екологічна безпека (ст. 6).

Характерними є вимоги, які ставляться до об'єктів екологічної експертизи, а саме: наявність обгрунтування забезпечення еко-логічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з ком-плексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачу-ваного впливу на стан довкілля, оцінкою екологічного ризику і не-безпеки для здоров'я людей та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цих впливів.

Особливі й умови проведення державної екологічної експерти-зи — наявна або можлива потенційна небезпека