небезпечних відходів дозволяється лише у спеціально обладнаних місцях та на підставі дозволів. Проведення інших видів діяльності,
не пов'язаних з поводженням з небезпечними відходами на тери-торії, відведеній для їх розміщення, забороняється. У той же час регулювання поводження з небезпечними відходами має визнача-тися окремим законом.
Порівняльний аналіз викладених положень із принципами, зафіксованими у Рамковій Директиві про відходи № 75/442ЄЕС' та Директиві про небезпечні відходи № 91/689/ЄС2 дає підстави для висновку, що у зазначеному законі сприйняті правові ідеї правово-го регулювання Європейського Союзу в частині поводження з різними видами відходів, простежується закріплення основних зо-бов'язань щодо використання відходів, а саме:
а) спрямування нормативно-правового регулювання на заохо-чення запобігання і зменшення утворення відходів та шкоди, яка може завдаватися довкіллю і людині;
б) стимулювання до утилізації відходів, їх переробки і викорис-тання як вторинної сировини;
в) спрямованість норм на упередження небезпеки різних видів відходів, а особливо небезпечних для довкілля і здоров'я людини;
г) посилення контролю в цій сфері з метою створення безпеч-них умов для життєдіяльності людини; '
д) класифікація відходів, їх розмежування залежно від ступеня їх екологічного ризику і небезпеки; \
е) орієнтація на спеціальне регулювання та встановлення особ-ливих процедур притягнення до юридичної відповідальності за шкоду, заподіяну діяльністю, пов'язаною з поводженням з відхода-ми, та запровадження спрощеного механізму відшкодування шко-ди, заподіяної особливо небезпечною діяльністю, пов'язаною з по-водженням з небезпечними відходами; '
є) доцільність гармонізації правових ідей з встановлення1 жорсткіших вимог щодо поводження з особливо небезпечними' відходами.
Проведений аналіз чинного законодавства свідчить про те, що| \ питання забезпечення екологічної безпеки відображені не тільки в^ законодавчих актах власне екологічної спрямованості, але й у" інших актах законодавства, що регламентують здійснення різних видів діяльності, які за характером нормативно-правових приписів,1' предметом правового регулювання та цільовою спрямованістю' можна умовно класифікувати на такі основні групи: !
а) нормативно-правові приписи, які спрямовані на забезпечену ня реалізації права громадян на охорону здоров'я, зокрема на без-печне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище, та' які містяться в законодавстві про охорону здоров'я, зокрема в Ос-! новах законодавства про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р.'
(ст.ст. 6, 26—29)', Законі України від 24 лютого 1994 р. «Про забез-печення санітарного і епідемічного благополуччя населення» (ст.ст. 13-19, 22, 25, 34)2;
б) нормативно-правові приписи, які визначають статус органів центральної та місцевої виконавчої влади, спеціалізованих структур у галузі екологічної, в тому числі техногенно-екологічної безпеки: Закон України від 5 березня 1998 р. «Про Раду національної безпе-ки і оборони України»3, Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затверджене Указом Президента Ук-раїни від 29 травня 2000 р.4, Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затверджене Указом Прези-дента України від 28 жовтня 1996 р.5, Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р.6, Концепція створення і діяльності Європейсько-го центру техногенної безпеки (TESEC), схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 р. та ін.7;
в) нормативно-правові приписи, які встановлюють статус ор-ганів місцевого самоврядування та їх повноваження в галузі забез-печення екологічної безпеки: Закон України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування» (ст.ст. 25, 43 та ін.)8;
г) нормативно-правові приписи, які містять принципи забезпе-чення екологічної безпеки в сфері наукової та науково-технічної політики: Закон України в редакції від 1 грудня 1998 р. «Про на-укову і науково-технічну діяльність» (ст. 32)9;
д) нормативно-правові приписи, які закріплюють вимоги щодо забезпечення екологічної безпеки у процесі стандартизації і сер-тифікації продукції, товарів тощо: Декрет Кабінету Міністрів Ук-раїни від 10 травня 1993 р. «Про стандартизацію і сертифікацію» (ст.ст. 2, 3, 5)'°;
е) нормативно-правові приписи, спрямовані на регламентування екологічної безпеки в процесі реалізації продукції, товарів та захи-сту прав споживачів: Закон України в редакції від 15 грудня 1993 р. «Про захист прав споживачів» (ст.ст. 16, 23 та ін.)";
є) нормативно-правові приписи, які передбачають вимоги і нормативи екологічної безпеки у процесі охорони праці: Закон Ук-раїни від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці» (ст.ст. 7, 18)';
ж) нормативно-правові приписи, які містять вимоги екологічної безпеки у процесі здійснення підприємницької, іншої економічної діяльності: Закон України від 27 березня 1991 р. «Про підприємства в Україні» (ст.ст. 25, 26)2; Закон України від 7 лютого 1991 р. «Про підприємництво» (ст.ст. 10, 12, 14)3;
з) нормативно-правові приписи, що регламентують вимоги еко-логічної безпеки у процесі реалізації повноважень власника щодо різних видів майна та об'єктів інтелектуальної власності: Закон Ук-раїни від 7 лютого 1991 р. «Про власність» (ст.ст. 4, 10)4;
й) нормативно-правові приписи, які встановлюють вимоги еко-логічної безпеки під час здійснення інвестиційної, інноваційної, містобудівної та іншої господарської діяльності: Закон України від 18 вересня 1991 р. «Про інвестиційну діяльність» (ст.ст. 4, 8)5; За-кон України від ЗО червня 1993 р. «Про дорожній рух» (ст. 49)6; Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 р. (ст. 54)7; Закон Ук-раїни від 4 липня 1996 р. «Про залізничний транспорт» (ст.ст. 6, 11, 22)8; Закон України від 15 травня 1996 р. «Про трубопровідний транспорт» (ст.ст. 5, 6, 15, 20)9 та ін.;
і) нормативно-правові приписи, які встановлюють комплекс спеціальних вимог щодо забезпечення екологічної безпеки у разі здійснення діяльності в аграрному секторі економіки: Закон Ук-раїни в редакції від 22 червня 1993 р. «Про селянське (фермерське) господарство» (ст. 11)'°;
й) нормативно-правові приписи, які регламентують забезпечен-ня екологічних вимог, у тому