а) вид та масштаби промислової аварії, пов'язані з нею небез-печні речовини (якщо про них відомо) та характер її можливого не-гативного впливу;

б) час виникнення та чітке місце аварії;

в) інші відомості, необхідні для ефективної ліквідації наслідків аварії.

Системи повідомлення про промислові аварії мають забезпечу-вати максимально швидку передачу даних і прогнозів з попередньо розробленими кодами та з використанням спільних систем пере-дачі і обробки даних для повідомлення про надзвичайні ситуації і

отримання відповідей з метою вжиття необхідних заходів щодо ліквідації і обмеження масштабу транскордонного впливу з ураху-ванням різноманітних потреб на різних рівнях.

Повідомлення про промислові аварії доповнюються через відповідні інтервали часу та в міру необхідності додатковими відо-мостями про розвиток ситуації транскордонного впливу. Тому ре-гулярно мають проводитися випробування і перевірки ефектив-ності систем повідомлення про промислові аварії, включаючи підготовку відповідного персоналу. У разі необхідності такі випро-бування, перевірки і підготовка здійснюються сторонами Конвенції спільно.

Зацікавлені сторони Конвенції мають забезпечити на випадок виникнення промислової аварії або її невідворотної загрози відповідно до реальних обставин негайну реалізацію дій в надзви-чайних ситуаціях.

Важливого значення Конвенція надає регулюванню відносин щодо ліквідації наслідків аварії. Зокрема, у разі настання або невідворотної загрози аварії сторони зобов'язуються забезпечувати якнайшвидше застосування адекватних заходів щодо ліквідації наслідків, використовуючи при цьому найбільш ефективні способи обмеження впливу наслідків аварії або зниження їх негативної дії на людину та довкілля.

Передбачається, що у разі виникнення або невідворотної загро-зи виникнення промислової аварії, що створює чи здатна створити транскордонний вплив, зацікавлені сторони Конвенції вживають заходів щодо проведення оцінки її впливу, а у разі необхідності — координують свої дії з метою визначення адекватних способів її ліквідації.

У той же час, якщо в разі виникнення аварії будь-яка сторона потребує допомоги, вона має право звернутися до інших учас-ників Конвенції, вказавши розміри та вид відповідної допомоги. Інша сторона повинна негайно прийняти рішення та поінформу-вати сторону, яка направила запит, про те, чи має вона мож-ливість її надати та вказати розміри і умови допомоги, яку вона може надати.

Конвенція зобов'язує сторони до співробітництва з метою не-гайного надання погодженої допомоги, включаючи, у разі не-обхідності, сукупність дій, спрямованих на мінімізацію наслідків і впливу промислової аварії та надання допомоги загального харак-теру. У разі, коли між сторонами не укладено двосторонніх або ба-гатосторонніх угод, така допомога надається відповідно до вимог, що розглянуті нижче, якщо вони не домовились про інше.

Насамперед відповідальність за загальне керівництво, контроль, координацію та нагляд стосовно надання допомоги покладається на сторону, яка звертається за допомогою. Зокрема, персонал, який бере участь в операціях щодо надання допомоги, діє відповідно до чинних законів сторони, яка звертається за допомогою. Відповідні

органи цієї сторони мають співпрацювати з органами сторони, що надає цю допомогу, призначають відповідальних за проведення оперативного нагляду за персоналом і обладнанням, наданим сто-роною, яка надає допомогу.

Сторона, що звертається з проханням про допомогу, надає у ме-жах своїх можливостей наявні споруди для належної і ефективної організації використання допомоги та забезпечує захист персоналу, обладнання і матеріалів, ввезених з цією метою на її територію сто-роною, що надає допомогу, або особою, що діє від її імені. Якщо зацікавлені сторони не домовилися про інше, допомога оплачується за рахунок сторони, що звернулася з проханням про допомогу. Тому сторона, що надає допомогу, має можливість у будь-який час повністю або частково відмовитися від права на компенсацію своїх витрат.

Сторона, що звертається з проханням про допомогу, створює належні умови стороні, яка таку допомогу надає, та особам, які діють від її імені, — необхідні привілеї, імунітети, а також сприяє швидкому здійсненню ними своїх функцій щодо надання допомо-ги. Тому сторона, що звертається з проханням про надання допо-моги, не зобов'язана застосовувати це положення для своїх грома-дян та інших осіб, які проживають на її території, або надавати їм відповідні привілеї та імунітети.

Будь-яка зі сторін вживає на прохання сторони, що звертається про допомогу, або сторони, що надає відповідну допомогу, заходів для безперешкодного транзиту через її територію персоналу, щодо якого :> є оформлене належним чином повідомлення, а також обладнання для | надання допомоги в межах її території та у зворотному напрямку. |

Сторона, що звернулася з проханням про допомогу, має сприя- | ти в'їзду на свою національну територію, перебуванню та виїзду | персоналу, щодо якого є повідомлення, а також ввезенню та виве- | зенню обладнання і власності, що використовувалися для надання 1 допомоги. |

Важливим є положення Конвенції, згідно з яким сторона, що І звернулася за допомогою, у разі загибелі людей, отримання ними І каліцтва, пошкодження чи втрати власності або заподіяння шкоди | довкіллю на її території під час надання допомоги запрошеною І стороною, не висуває звинувачень стороні, яка надає таку допомо-гу, або особам, які діють від її імені, звільняє їх від матеріальної І відповідальності і виплачує їм компенсацію у разі загибелі, 1 каліцтва, втрати чи завдання шкоди власності, що використовува- | лася під час надання допомоги.

Тому зацікавлені сторони мають тісно співпрацювати з метою врегулювання судових процедур і претензій, які можуть виникнути внаслідок проведення операцій при наданні відповідної допомоги.

Будь-яка сторона Конвенції може просити про надання допо-моги щодо лікування або тимчасового переміщення на територію іншої сторони осіб, що постраждали від