У разі запровадження в межах зони надзвичайної екологічної ситуації правового режиму надзвичайного стану відповідно до За-кону України «Про правовий режим надзвичайного стану» можуть вживатися, зокрема, такі заходи: встановлення особливого режиму виїзду і в'їзду; посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення; запровад-ження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності серед населення; примусове відчу-ження об'єктів права приватної власності з обов'язковим наступ-ним повним відшкодуванням їх вартості; відселення людей з місць, небезпечних для їх проживання, з обов'язковим наданням їм жи-лих приміщень для постійного або тимчасового проживання; вста-новлення тимчасової заборони на будівництво нових і розширення діючих підприємств та об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації або із забезпеченням життєдіяльності населення, тощо.

У разі необхідності для виконання невідкладних аварійно-ряту-вальних та відновлювальних робіт у зоні надзвичайної екологічної ситуації в установленому законом порядку можуть залучатися на добровільній основі працездатне населення, транспортні засоби громадян за умови обов'язкового забезпечення безпеки їх праці.

Президент України у разі виникнення потреби в терміновому виконанні в зоні надзвичайної екологічної ситуації великих об-сягів аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт може прий-няти рішення про залучення до виконання таких робіт військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань.

Одночасно з зазначеними заходами Законом України «Про зо-ну надзвичайної екологічної ситуації» (ст. 12) передбачені заходи, спрямовані на екологічне оздоровлення в зоні надзвичайної еко-логічної ситуації. Так, рішенням про встановлення правового ре-жиму зони надзвичайної екологічної ситуації, з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану, можуть встановлюва-тися обмеження на провадження певних видів діяльності шляхом встановлення тимчасової заборони на: будівництво та функціону-вання об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку; застосування в господарській та іншій діяльності особливо небез-печних речовин (хімічних, радіоактивних, токсичних, вибухових, окислювальних, біологічних агентів тощо), засобів захисту рос-лин, сукупність властивостей яких і/або особливості їх стану мо-жуть погіршувати екологічну ситуацію в цій зоні; функціонуван-ня санаторно-курортних закладів; провадження будь-якої іншої Діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, для людей, рослинного, тваринного світу та інших природних об'єктів.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про зону надзвичайної еко-логічної ситуації» забезпечення громадського порядку в зазначеній

зоні здійснюється силами та засобами підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

§ 3. Особливості правового режиму зон, встановлених на радіоактивне забруднених територіях

Чорнобильська катастрофа створила на значній території Ук-раїни надзвичайно небезпечну для здоров'я людей і навколишньо-го природного середовища радіаційну ситуацію. Україну оголоше-но зоною екологічної катастрофи. Усунення, пом'якшення наслідків цієї катастрофи залежить від законодавчого визначення правового режиму різних за ступенем радіоактивного забруднення територій і заходів щодо його забезпечення.

Закон України від 27 лютого 1991 р. «Про правовий режим тери-торії, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильсь-кої катастрофи»1 регулює питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи на-селення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність у цих зо-нах. Закон закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій з метою зменшення впливу радіоак-тивного опромінення на здоров'я людини та на екологічні системи.

До територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього се-редовища радіоактивними речовинами внаслідок Чорнобильської катастрофи понад доаварійний рівень, що з урахуванням природ-но-кліматичної та комплексної екологічної характеристики кон-кретних територій може призвести до опромінення населення по-над 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпе-чення його нормальної господарської діяльності.

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичен-ня радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, ви-мог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактив-ного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Такими зонами є:

1) зона відчуження — це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 p.;

2) зона безумовного (обоє 'язкового) відселення — це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопа-ми цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та ви-ще, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефектив-на еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням ко-ефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів мо-же перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одер-жувала в доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення — це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквіва-лентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може переви-щити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала в до-аварійний період;

4) зона посиленого радіоекологічного контролю — це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до