Радіаційний контроль за вивезенням домашніх і побутових ре-чей, знарядь праці та будівельних матеріалів за межі радіоактивне забрудненої території, з якої передбачається відселення людей, здійснюється органами державного санітарного нагляду та штаба-ми Цивільної оборони, а домашніх тварин — органами державно-го ветеринарного нагляду.

Контроль за достовірністю і об'єктивністю даних відомчих служб, що здійснюють радіаційний контроль, незалежно від їх підпорядкування покладено на Державний санітарний нагляд Міністерства охорони здоров'я України, а метрологічний контроль—

на Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України.

Відомчий радіаційний контроль за рівнем радіоактивного за-бруднення продукції здійснюється підприємствами, об'єднаннями і організаціями, які її виготовляють.

§ 4. Правовий статус і соціальний захист громадян, які постраждали від надзвичайних екологічних ситуацій

Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, зокрема від надзвичайних екологічних ситуацій, базується на Кон-ституції України та складається із законів України: від 8 червня 2000 р. «Про захист населення і територій від надзвичайних ситу-ацій техногенного та природного характеру», від 16 березня 2000 p. \ «Про правовий режим надзвичайного стану», від 13 липня 2000 р. «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та інших норматив-но-правових актів.

Організаційні та правові основи захисту громадян України, іно-земців та осіб без громадянства, які перебувають на території Ук-раїни, від надзвичайних ситуацій техногенного та природного ха-рактеру закріплені в Законі України «Про захист населення і тери-торій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного ха-рактеру».

Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру—

це система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реа-гування на надзвичайні ситуації техногенного та природного харак-теру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого само-врядування, відповідними силами та засобами підприємств, уста-нов та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Основними принципами у сфері захисту населення від надзви-чайних ситуацій техногенного та природного характеру є: пріори-тетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля; безумовне надання переваги раціональній та превентивній безпеці; вільний доступ населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; особиста відповідальність і піклування громадян про власну безпеку, не-ухильне дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру; відповідальність у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог за-

конодавства; обов'язковість завчасної реалізації заходів, спрямова-них на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техноген-ного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психо-соціальних наслідків; урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; максимально можливе, ефективне і комплексне використання на-явних сил і засобів, які призначені для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про захист населення і тери-торій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного ха-рактеру» громадяни України у зазначеній сфері мають право на:—

отримання інформації про надзвичайні ситуації техногенно-го та природного характеру, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;—

забезпечення та використання засобів колективного і індивідуального захисту, які призначені для захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у разі їх виникнення;—

звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситу-ацій техногенного та природного характеру;—

відшкодування згідно із законом шкоди, заподіяної їх здо-ров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;—

компенсацію за роботу у зонах надзвичайних ситуацій техно-генного та природного характеру;—

соціально-психологічну підтримку та медичну допомогу, в тому числі за висновками Державної служби медицини катастроф та/або лікарсько-трудової комісії, на медико-реабілітаційне віднов-лення у разі отримання важких фізичних та психологічних травм;—

інші права у сфері захисту населення і територій надзвичай-них ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, користуються тими самими правами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни Ук-раїни, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» містить положення щодо визнання юридичних та фізичних осіб потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації та відшкодуван-ня заподіяної їм шкоди.

Так, потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації відповідно до закону визнаються юридичні та фізичні особи, яким

заподіяно шкоду внаслідок виникнення цієї ситуації або проведен-ня робіт з ліквідації її наслідків (ст. 14).

Особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, відшкодовується заподіяна матеріальна шкода та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановлених законом.

Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичай-ної екологічної ситуації, та громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів дер-жавного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, ре-зервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не за-боронених законом джерел.

На сьогодні в Україні законодавче чітко визначено статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно-бильської катастрофи. Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях ви-никли нові соціальні та економічні умови. Україну було оголоше-но зоною екологічного лиха. На порядку денному постало питання про створення надійного захисту людей від наслідків