2.1. Об’єкти досліджень.

Порядок Букоцвіті – Fugales

Родина Березові – Betulaccac

Рід Береза – Betula L.

Дерева або кущі, з одностатевими квітками. Листя з опдаючими прилистками. Тичинкові та маточкові квітки зібрані в сережки. Тичинкові квітки в приквіткових ???, на дуже коротких ніжках, прикриті лускою, з двома приквітками та оцвітиною; листочків оцвітини один-два, нерівних, вони зростаються з приквітком так, що оцвітина здається три,- чотирилистковою. Тичинок дві, з роздвоєними пиляками. Маточкові квіти без оцвітини, по три в пазухах приквіткових, два приквітки їх зростаються з лусочкою, утворюючи трилопатеву луску, що опадає при дозріванні. Маточка з двогніздою зав’яззю і двома нитковидними приймочками. Плід – горішок, з широкими перетинчастими крилами.

Береза бородавчаста – B. verrucosa

Утворює чисті й мішані з іншими породами посадження. Росте звичайно в Карпатах, Закарпатті і Прикарпатті, в Розточчі та Опіллі, на Поліссі і в рн. частині Лісостепу.

Листки яйцевидні, з округленою основою, пилчасто-зубчасті, опушені, інколи тільки по жилках. Молоді гілочки без смолистих бородавочок, густо дрібноопушені, червоно-бурі. Кущ або дерево долом ???. Цвітіння квітень – травень [14].

Порядок Вербоцвіті – Salicales

Родина Вербові – Salicaleac

Рід Тополя – Populus

Тополя китайська – P. Simonii.

Дерево, дводомне. Листки чергові, прості, з пролистками, що часом рано опадають. Квітки в простих сережчастих суцвіттях, без оцвітини, містяться в пазухах покривних листків. Тичинкова квітка має від двох до 40 тичинок, маточкова – одну маточку з двох плодолистків; зав’язь верхня, одногнузда, насінних зачатків багато; плід – двостулкова коробочка. Насіння дрібне, без ендосперму, з пучком волосків біля основи. Цвіте рано, до розпускання листків або одночасно з ними.

Бальзамічні, або пахучі, тополі, до яких відноситься і тополя китайська (P. Simonii), мають сіру кору, гладеньку, згодом трохи тріщинувату; бруньки клейкі, дуже пахучі. Родом з Північної Америки [13].

Порядок Букоцвіті – Fagales

Родина Букові – Fagaceac

Рід Каштан – Castanea

Каштан Кінський – Castanea vulgaris lat.

Гілки простерті, молоді – опущені, червонувато бурі. Листки широколапустні ???, шиловидно-загострені, по краю пластинчасто-зубчасті. Суцвіття – вгору спрямовані, довгі сережки, що розвиваються після появи листків. Тичинкові квітки з 5-6 роздільною оцвіткою, 10-20 тичинками і рудиментом зав’язі, жовтуваті, зібрані 3-7-квітковими дихарями, що сидять в пазухах приквітків. Маточкові квіти зеленуваті, здебільшого по три (рідко по одній), оточені спільною обгорткою і розміщені або в окремих сережках, або в нижній частині спільних сережок, оцвітина їх п’яти-, шестилопатева. Обгортка при плодах шкіряста, шипувата, з одним-трьома горіхами. Дерева заввишки 10 – 30 м. Цвітуть у квітні – травні [14].

2.2. Аналіз стерильності чоловічого гометофіту та морфометрія пилкових зерен.

З метою виявлення гометоцидного ефекту забруднювачів середовища, в міських умовах, досліджували стерильність чоловічого гометофіту. Для цього в період масового цвітіння з підвітряного боку дерева з нижнього ярусу крони з однорічних пагонів відбирали квіткові суцвіття. Матеріал фіксували в суміші абсолютного етилового спирту і льодяної оцтової кислоти (3:1) при t = 0 - 4о С протягом 24 год. і для збереження переносили в 80 % етиловий спирт. Кількість фертильних та стерильних пилкових зерен визначали на тимчасових препаратах

За ацетокерамічним методом [14]. При цьому переглядали по 600 – 1000 зерен від однієї особини, або 3000 – 5000 на район дослідження. Для зручності аналізу в кожному варіанті обчислювали коефіцієнти стерильності за формулою:

Ксп = Срд (2.2.)

Ск

Де Ксп - коефіцієнт стерильності пилку;

Срд - стерильність пилку в районі дослідження;

Ск - стерильність пилку на контрольній території.

Вимірювання діаметру пилкових зерен проводили за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15х (по 100 зерен від однієї рослини, 500 на район дослідження). При цьому вивчали такі характеристики, як середня величина пилкових зерен і рівень морфологічної різноякості пилку. Для визначення останньої в кожному варіанті обчислювали відсоток дуже малих і надто великих пилкових зерен, що відповідно, в 1,5 - 2 рази менші чи в 1,3 - 1,5 рази більші за середню контрольну величину.

Розділ 3. Практична частина.

У таблиці 3.1. підраховані та проаналізовані дані дослідження по фертильності та стерильності пилкових зерен Берези бородавчастої (B. Verrucosa), в умовах урбоекосистеми, біля автомагістралі; урбоекосистеми в парку (парк ім. Т. Г. Шевченка), та заміська зона (с. Угринів) де проводився контроль.

Найвищий показник абортивності пилку встановлено у центрі урбаністичного утвору, де він становить 30,62± 0,22 при Р? 0,05. У парку даний відсоток стерильності пилкових зерен становить 16,74± 0,09 при Р? 0,05, що у 1,8 рази менший ніж у центрі урбоекосистеми. Відсоток стерильності пилку у заміській зоні, де проводився контроль становить 15,64± 0,29 при Р?± 0,05, а це у 2 рази менше ніж у центрі урбаністичного утвору і дорівнює 782 стерильним пилковим зернам від загальної кількості досліджуваних (5000).

Отже чоловічий гометофіт Берези бородавчастої (B.verrucosa) є особливо чутливий до дії екотоксикантів і може бути використаний для діагностики ранніх генетичних порушень, спричинених техногенними впливами.

Результати аналізу рівня стерильності пилкових зерен досліджуваного виду на території м. Івано-Франківська свідчать про значний гометоцидний вплив навколишнього середовища.

У досліджуваних районах поряд із збільшенням відсотку стерильних пилкових клітин спостерігались різноманітні їх аномалії: утворення маленьких зморщень і гігантських стерильних зерен, відходження вмісту пилкового зерна від оболонки.

У таблиці 3.2. підраховані та проаналізовані дані по фертильності та стерильності пилкових зерен Каштана кінського (Castanea vulgaris lat.), в умовах урбоекосистеми, біля автомагістралі; урбоекосистеми в парку (парк ім. Т. Г. Шевченка); та заміська зона (с. Угринів), де проводився контроль.

Найвищий показник абортивності пилку встановлено у центрі