В середньому одним підприємством викинуто в повітря 465,8 тонни забруднюючих речовин проти 638,2 тонни в 1998 році. )

Основними забруднювачами повітря залишаються: Бурштинська ТЕС, викиди якої сягають дві третини від загальної кількості по області,

7.2. Водні ресурси

7.2.1. Динаміка водокористування та водовідведення

Основним джерелом водних ресурсів області є поверхневий стік річок Дністра, Прута, Бистриць та ін., а також підземні води. Об'єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області, складає 4,5 млрд.м3, у маловодні роки - 1,9 млрд.м3. Прогнозні запаси підземних вод

- 376 млн. м3, прогнозні експлуатаційні - 79,0 млн. м3.

За останні 10 років (1990-1999 рр.) використання води зменшилось у 2,5 рази за рахунок зменшення використання води у промисловості і сільському господарстві. Використання води в народному господарстві за 1999 рік складає 121,3 млн. м3, в тому числі 16,5 млн. м3 з підземних водоносних горизонтів. Найбільшим водоспоживачем є промисловість, на долю якої припадає 53,54 млн. м3 води або 44% від загального водоспоживання, у житлово-комунальному господарстві використано 44,52 млн. м3 води, в інших галузях народного господарства - 23,24 млн. м3 води.

Порівняно з 1998 роком водоспоживання зменшилось на 11,6 млн. м

у промисловості та на 3,6 млн. м3 в житлово-комунальному господарстві. Відповідно зменшилось скидання стічних вод у водойми (рис. 7.5).

Загальна кількість стічних вод, які скидаються у водні об'єкти області складає 116,8 млн. м3, з яких недостатньо очищених 68,2 млн. м3 і 4,9 млн. м3

- без очистки.

Із забрудненими стічними водами у водойми області ще скидаються 1,25 тис. тонн органічних забруднень по БСК, 72,16 тис. тонн солей, 4,1 тонн нафтопродуктів та ін. речовин.

Динаміка використання водних ресурсів та скиду стічних вод приведена в таблицях 7.4 - 7.9.

Всіма водокористувачами області, які скидають у водойми стічні води, розроблені заходи по охороні і раціональному використанню водних ресурсів. Із запланованих заходів по охороні і раціональному використанню водних ресурсів на основних екологічно-небезпечних підприємствах області виконано:

- впровадження раціональних норм водоспоживання, засобів обліку і
контролю за споживанням води;

- впровадження водоощадливих технологій, зменшення водоємкості виробництв у промисловості, аграрному секторі, на комунальні потреби;

- здійснення на водозборах рік заходів (грунтоводоохоронні інженерно-біологічні комплекси), спрямованих на усунення природно-антропогенних чинників шкідливої дії води (ерозія, затоплення, руйнування берегів рік);

- здійснення заходів щодо зменшення негативних наслідків під час пропуску паводкових вод.

7.3. Земельні ресурси

Земельні ресурси - сукупні ресурси земельної території як просторового базису господарської діяльності людей, засобу виробництва та її біологічної продуктивності були і залишаються одним із найважливіших видів ресурсів області. Земля з її ґрунтовим покривом (продукуючим шаром поверхні землі, який забезпечує функціонування біосфери) є первинним фактором виробництва, фундаментом економіки. Частка земельних ресурсів у складі продуктивних сил області становить 50 - 60 відсотків (в Україні понад 40 %).

Земельний фонд області (табл.7.17, 7.18) складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання. Загальна площа станом на 1.01.2000 р. 1392,7 тис. га, із них сільськогосподарських угідь 636,8 тис. га (45,7 % території області), у тому числі ріллі - 408,5, багаторічних насаджень - 16,1, сіножатей і пасовищ - 210,7 тис. га, лісів і інших лісовкритих площ в області - 634,5 тис. га.

Сільськогосподарська освоєнність земель становить 45,7%, розораність сільськогосподарських угідь - 64,1%. Висока розораність є наслідком екстенсивного використання земель, при якому підвищення родючості ґрунтів підмінялось розширенням посівних площ, для чого в ріллю часто залучались обмежено придатні землі, придорожні смуги, землі прибережних захисних смуг малих річок та водойм.

Найбільш разораними є землі у Городенківському (68%), Снятинському (64%), Рогатинському (54%), Тлумацькому (55%) і Галицькому (52%) районах.

Втрати земельних ресурсів (табл. 7.19-7.20) пов'язані з відведенням земель для несільськогосподарських потреб - під житлове, промислове та інше будівництво. За період 1995 - 1999 рр. площа забудованих земель зросла на

2,1 тис. га (за 1999 р. на 1,2 тис. га).

В області серед сільськогосподарських угідь обліковано 418,6 тис. га кислих, 26,2 тис. га заболочених, 10,9 тис. га кам'янистих, 138,7 тис. га підданих водній ерозії.

До першого класу небезпеки відноситься гексахлорбензол -утворюється при виробництві чотирихлористого вуглецю і поліхлоретилену на ВАТ "Оріана".

Відпрацьовані люмінесцентні лампи, які теж є відходами першого класу небезпеки, накопичені в кількості 76322 шт. Найбільше їх на Долинській бавовнопрядильній фабриці (18135 шт.), ВАТ "Оріана" (28558 шт.).

До другого класу небезпеки відносяться непридатні та заборонені для використання засоби захисту рослин в кількості 69.3 т.

Третій клас небезпеки, в основному, представлений відходами ВАТ "Оріана" - шлам електролізерів і хлораторів, відпрацьований електроліт кусковий, лом вогнетривкий та ін.

Осади від нейтралізації гальванічних шламів 16 підприємств області зберігаються на підприємствах-виробниках відходів у кількості 1568.7 т, з них на ВАТ "Коломиясільмаш" 1090 т.

До четвертого класу небезпеки відноситься 98 % відходів. В основному це золошлакові відходи Бурштинської ТЕС (26.6 млн. т) і Калуської ТЕЦ (2.2 млн. т), відходи калійно-магнієвого виробництва ВАТ "Оріана" (гіпс, галіти, мул промитий - 14.1 млн. т).

Частина золошлакових відходів (74.7 тис. т) використовується для виготовлення будматеріалів. Тверді побутові відходи (0.92 млн. т), які віднесені до 4-го класу небезпеки, накопичуються на полігонах.

7.6. Рослинний світ

Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. В минулому панівним типом рослинності в області були ліси. Тепер вони займають 45,6% території, причому зосереджені, головним