Складчасто-покривна будова Скибової зони Карпат накладає свій відбиток на геоморфологію усіх Горганських хребтів, а саме вона зумовлює їх асиметрію.

Ще однією характерною рисою геоморфології Горганських хребтів є те, що на їх вершинах виступають тверді масивні пісковики ямнинської або вигодської світ, які вивітрюючись утворюють скелесні урвища, кам’яні брили, осипи (г. Довбушенка – 1754 м, Синяк – 1665 м, Хом’як, Поленські). Осипи поширені на вершинах середньо-гірських хребтів, які підносяться на висоти понад 1400-1500 м. На таких хребтах місцями утворились справжні „кам’яні моря” і „кам’яні ріки”, які зсуваються аж у лісовий пояс.

У Скибовій зоні виділяються наступні типи рельєфу. Центральну частину району, простягаючись із північного заходу на південний схід окремими хребтами, займають Берегові Карпати – це складчасто-покривні низкогір’я Карпат з вузько-гребеневими хребтами, які в ширину, тобто з північного сходу на південний захід, займають близько 18 км.

Складчасто-покривну будову мають гірські хребти Чорногори. Вони в межах Надвірнянщини утворилися в смузі поширення Чорногірської структурно-фаціальної зони. Тут виділяють невеликі луски і покриви, що насунуті в північно-східному напрямку на Скибову зону. Це надає Чорногірському хребту виразної асиметрії: їх північно-східні схили набагато крутіші, більш скелясті порівнянню з південно-західними. Поверхня Чорногори як найвищого гірського масиву Українських Карпат ускладнена численними льодовиковими формами-карами, цирками та моренними валами, а верхів’я долин набули вигляду трогів. У минулому на місці карів були фірнові поля, де сніг перетворювався в зернистий лід фірн, а фірн – у щільний глетчерний лід долинних льодовиків.

Отже, в гірській частині Надвірнянщини спостерігається наростання реліктових льодовикових форм рельєфу: від осипів морозного вивітрювання, закритих лісовою рослинністю на низьких висотах, та відкритих осипів на вершинах середньогірських хребтів Горган до типових глеціальних форм на Чорногорі.

Згідно схеми В.П.Алісова, Українські Карпати відносяться до області континентально-європейського клімату, основні характеристики якого визначаються атлантичними і трансформованими континентальними повітряними масами. М.С. Андріанов визначав клімат Карпат як помірно-континентальний з достатньою вологістю, нестійкою весною, негарячим літом, теплою осінню і м’якою зимою.

Кліматичні умови на території Надвірнянського району формуються під впливом трьох головних факторів: географічного положення, циркуляції повітряних мас і рельєфом.

Географічне положення розглядається як фактор простору, що визначається географічною широтою і довготою. Найважливішим із них є географічна широта, тому що вона обумовлює полуденну висоту сонця над горизонтом, а отже, надходження і витрату певної кількості сонячної енергії, яку одержує поверхня Землі.

Крім сонячного, Надвірнянщина одержує багато тепла, що приноситься повітряними масами, наприклад, з боку Атлантичного океану, Середземного моря та інших районів. Важливим кліматоутворюючим фактором в районі є також рельєф, особливо гірські ланцюги Карпат, які впливають на поширення повітряних течій біля земної поверхні. У зв’язку з наростанням абсолютних висот від рівнин до гір спостерігається пониження температури повітря, збільшення кількості атмосферних опадів, хмарності. Це пов’язано також із загостренням циклічної діяльності над Карпатами.

Північні і південні схили їх порізані густою сіткою поперечних долин, які служать ніби жолобами, по яких холодні маси повітря рухаються з півночі (Прикарпаття) на південь (Закарпаття), а теплі маси, навпаки – з півдня на північ.

На місцевий клімат великий вплив чинять різні форми рельєфу (улоговини, долини, відкриті рівнини), також експозиція і висота. Влітку з підняттям в гори на кожні 100 м (за даними М.С. Андріанова) температура повітря в середньому падає на 0,75єС. Отже, в той час, як в рівнинній частині району середня температура найтеплішого місяця становить близько 18-19єС в Карпатах на висоті 1100-1500 м вона дорівнює лише 9-10єС.

Середньомісячні та середньорічна температура повітря та кількість опадів.

№ | Місяць | Середня температура повітря,

єС | Кількість опадів,

мм

1 | Січень | - 3 | 30

2 | Лютий | - 2,6 | 50

3 | Березень | 0,6 | 25

4 | Квітень | 6,4 | 50

5 | Травень | 9,4 | 110

6 | Червень | 16,7 | 150

7 | Липень | 17,7 | 130

8 | Серпень | 15,9 | 100

9 | Вересень | 12,3 | 80

10 | Жовтень | 7,5 | 15

11 | Листопад | 2,8 | 35

12 | Грудень | - 1,0 | 50

Середньорічна | 7,3 | 825

З таблиці видно, що річний хід температури повітря в районі континентальний.

Станція | Висота над рівнем моря,

м | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | За рік

Надвірна | 480 | -4 | -3 | 0,8 | 6,2 | 11,9 | 14 | 17 | 16,2 | 12,4 | 7,6 | 2,8 | -1 | 6,7

Пожижевська | 1429 | -7 | -6 | -2 | 1,7 | 6,9 | 10,2 | 12,4 | 12,2 | 8,8 | 5,2 | -1 | -4 | 3

У липні, найтеплішому місяці,