оснащення джерел викидів шкідливих речовин пилогазоочисними установками. Здійснюється заміна або реконструкція морально та фізично застарілих пилогазоочисних установок, впровадження мало- та безвідходних технологічних процесів та інше.
Слід відзначити, що одне з провідних місць у забрудненні атмосфери займає транспорт. Так, більше 40% оксиду вуглецю, 46% вуглеводнів і близько 30% окислів азоту від загальної кількості цих речовин, які потрапляють в атмосферу, припадає на транспорт. Загальний обсяг шкідливих викидів автотранспорту — 2,7 млн. тонн на рік. В Україні викиди автотранспорту становлять близько 27% від всього об'єму викидів забруднюючих речовин.
У викидах двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ) міститься понад 100 шкідливих сполук, котрі умовно можна розбити на шість груп:
діоксид вуглецю, водяна пара, водень, кисень;
оксид вуглецю;
окиси азоту; окис азоту;
вуглеводні;
альдегіди;
сажа.
При використанні в ДВЗ етилованих бензинів з вихлопними газами в атмосферу викидаються сполуки свинцю.
При згоранні 1 тонни бензину в атмосферу викидається, кг: оксидів
вуглецю — 39,5; вуглеводнів — 34; окисів азоту — 20; діоксиду сірки — 1,55; альдегідів — 0,93. При згоранні 1 тонни дизельного пального в атмосферу викидається, кг: оксиду вуглецю — 21; вуглеводнів — 20, окисів азоту — 34; альдегідів — 6,8; сажі — 2. Масовий склад викидів значною мірою залежить від режимів експлуатації та справності систем ДВЗ і своєчасності проведення регулювань.
На збільшення витрати пального та шкідливих речовин у вихлопних газах карбюраторних двигунів найістотніше впливають зношеність жиклерів карбюратора, порушення регулювання системи холостого ходу та регулювання рівня пального в карбюраторі, зношеність деталей прискорювального насоса, підвищення гідравлічного опору повітряного фільтра, неправильна установка запалювання, неправильна величина зазору в контактах переривача та їх забруднення, нагар на свічках запалювання, знижена температура охолоджувальної рідини, зношеність деталей кривошипно-шатунного механізму, порушення регулювання між клапанами та штовхачами тощо.
Згадані несправності збільшують витрату пального на 10%, а кількість шкідливих речовин у викидах — на 15—50%.
В дизельних ДВЗ на збільшення витрати пального та складу вихлопних газів впливають наступні несправності: зменшення тиску вприску, покриття голки форсунки смолистими відкладеннями, закоксовування сопел розпилювачів, зношеність плунжерних пар паливного насоса, засмічування повітроочищувача, зміна кута вприску, зниження температури охолоджувальної рідини, зношеність деталей паливного насоса, газорозподілу та шатунно-кривошипного механізму.
В залежності від виду несправності витрата пального в дизельних двигунах може збільшуватися до 20%, а кількість викидів шкідливих речовин — на 20—100%.
Зниження викидів шкідливих речовин ДВЗ можна досягти застосуванням наступних методів:
рідинної та полум'яної нейтралізації;
ежекційного допалювання;
використанням каталізаторів;
подачею повітря у випускний колектор;
застосуванням антидимових фільтрів тощо.
Зниження вмісту шкідливих речовин у викидах ДВЗ можна забезпечити і за рахунок застосування присадок до пального — метанолу, водню, скрапленого газу та емульсій.
Слід відзначити, що в Україні необхідно активніше впроваджувати заходи щодо зниження викидів в атмосферу, для цього необхідно вивчати також і зарубіжний досвід.
Використана література
Адаменко О. М., Періжок Й. І., Пилипчук О. Я., Коденко Я. В., Консевич Л. М. Основи екології: Підручник для вищих навч. закл. / Інститут менеджменту та економіки. — Івано-Франківськ : Полум'я, 2000. — 249с.
Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник для студ. природничих фак. вищ. навч. закладів. — 2.вид., зі змінами — К. : Либідь, 1995. — 368с.
Гайнріх Д., Гергт М. Екологія: dtv-Atlas: Пер. З 4-го нім. Вид. / Худож. Рудольф і Розмарі Фанерт; Наук ред. Пер. В.В. Серебряков. – К.: Знання-Прес, 2001. – 287 с.
Дерій С. І., Ілюха В. О Основи екології: Навч. посіб. для шк., Малих академій наук з поглибленим вивч. екології. — К. : Фітосоціоцентр, 2000. — 200с.
Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Знання, 2000. — 203с.
Дідковський В.С., Акименко В.Я., Запорожець О.І., Савін В.Г., Токарев В.І. Основи акустичної екології: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / В.С. Дідковський (ред.). — Кіровоград : Поліграфічно-видавничий центр ТОВ "Імекс ЛТД", 2002. — 519 с.
Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології: Навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.