Забруднення природного середовища зумовлено передусім відходами промислових, сільськогосподарських і побутових об’єктів. Тверді відходи, до яких належать металургійні шлаки, відходи збагачення корисних копалин, звалища побутового сміття розташовують часто на сільськогосподарських угіддях. Вони є джерелами токсичних речовин і елементів, що потрапляють в атмосферу, ґрунти, поверхневі та підземні води, завдаючи їм непоправної шкоди.

3. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ГЛОБАЛЬНУ ЕКОСИСТЕМУ ЗЕМЛІ

Вплив на глобальну екосистему Землі стосується процесів порушення екологічної системи планети, несприятливих для біологічних об'єктів, що живуть на Землі. Є такі форми глобальних екодеструктивних процесів:

зміна клімату на планеті;

зміна електромагнітної системи Землі;

зміна якісних характеристик глобальних геосфер (літосфери, атмосфери, гідросфери);

зміна буферних захисних систем планети (зменшення озонового шару, зміна іоносфери).

З погляду економіста, дослідження розглянутих процесів впливу на природне середовище є надзвичайно важливим, що підтверджується такими аргументами.

Будь-які процеси цілеспрямованого впливу на природне середовище пов'язані з витратами засобів (фінансових, матеріальних, енергетичних, інформаційних), що можна вважати системою кількісних показників, адекватних економічній сфері діяльності людини.

Сучасне виробництво «тисячами ниток» пов'язане з природним середовищем, яке виконує безліч економічних функцій (джерело ресурсів, середовище здійснення виробничої діяльності, «резервуар» відходів, що видаляються, ін.). Кожна з функцій, як правило, чутлива до зміни характеристик природного середовища. Будь-яке їх відхилення в той чи інший бік негайно позначається на економічних показниках суспільних систем. В одному випадку (зміна якості середовища, сприятливого для даної-функції) відбувається поліпшення показників у визначеній економічній сфері (збільшуються доходи підприємств, знижуються витрати тощо); в іншому (несприятливому) - зміна показників має негативний характер, що може кваліфікуватися як економічний збиток (зниження доходів, збільшення витрат та ін.).

Існування принципової можливості: з одного боку, оцінити у вартісній формі витрати ресурсів людського суспільства, що спрямовуються на перетворення компонентів природного середовища; з іншого боку, за допомогою кількісних показників дати економічну інтерпретацію змін, що відбуваються в природі, - створює об'єктивні передумови порівняння результатів і витрат еколого-економічної діяльності. Це дає можливість усвідомлено і цілеспрямовано обґрунтовувати і планувати прийняття господарських рішень. Чим глибшим є розуміння економічної природи процесів, що відбуваються в суспільстві і природі, тим більше є можливостей вибору найбільш ефективних варіантів реалізації виробничої діяльності і суспільної поведінки людини. Саме це прагнення підвищити ефективність функціонування виробничих і суспільних систем з урахуванням їх впливу на природне середовище змушує вивчати особливості формування еколого-економічних оцінок.

ВИСНОВКИ

Таким чином, зараз визначальною стала залежність життя і здоров'я людей від наслідків своєї взаємодії з природою. Результати антропогенного впливу на природу поставили людство на грань екологічної кризи і самознищення. Поширилися небезпечні за розмірами впливу на природу і людину процеси що забруднюють акваторію Світового океану, прісних водоймищ, повітря, ґрунт, призводять до спустошення раніше родючих земель, катастрофічне знищують лісові масиви і т. ін. Несприятливі екологічні умови перетворились на постійний елемент життєдіяльності людства, що мають суттєвий вплив на різні сфери людської діяльності: економіку і політику, моральний і психічний стан та здоров'я людини. За даними ВОЗ, понад 80 % усіх захворювань людини пов'язано з тими чи іншими аспектами екологічного порушення в біосфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Балацький О.Ф. Економіка чистого повітря. – К.: Наукова думка, 1979. – 296 с.

Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинёв: Молд. Сов. Энц., 1990. – 406 с.

Кисільова Т. Охорона навколишнього середовища та міжнародні стандарти // Стандартизація, сертифікація, якість. – 1998. - № 2. – С.13-14.

Корсак К.В. та ін. Основи екології. – К.: МАУП, 1998. – 228 с.

Мельник Л.Г. Екологічна економіка. – Суми: Університетська книга, 2002. – 346 с.

Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В.М. Екологія людини. – Харків: ХДПУ, 2000. – 208 с.

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. – К., 2001.

Сухомлинов А.И., Сухомлинова И.А., Микитюк А.Н. и др. Экология и здоровье человека. – Харьков: ХГПУ, 1992. – 128 с.

Тарасов В.В. Экология человека в чрезвычайных ситуациях. – М.: МГУ, 1992. – 128 с.