господарстві ефективним є перетворення земельних угідь у ріллю. Розорювання площ, раніше покритих трав'яною рослинністю, зрошення в засушливих та осушення боліт у зволожених регіонах, збільшення внаслідок цього площі ріллі сприяє ефективному зростанню виробництва сільськогосподарської продукції і супроводжується глибоким перетворенням навколишнього середовища. Нерідко ці перетворення стають небажаними, виходячи за межі початкових наслідків. В Україні площа ріллі — 33,3 млн. га, або 80% площі сільськогосподарських угідь; 2,2 млн. га — сіножатей (5% сільськогосподарських угідь); 5,2 млн. га пасовищ (11% сільськогосподарських угідь).
Розширення масштабів видобування корисних копалин, розвиток промисловості, міського, сільського, гідротехнічного і транспортного будівництва вимагають постійного вилучення земель з сільськогосподарського обігу. Для компенсації угідь, вилучених з сільськогосподарського обігу, було розорано схилові та прируслові землі, а існуючі орні сильно перенасичено грунтовиснажливими культурами, що призвело до інтенсивного розвитку ерозій-них процесів та інтенсивної деградації ґрунтів.
В Україні з усієї площі високородючих ґрунтів понад 60% становлять різні чорноземи, близько 20% - лісостепи
Інтенсивне використання землі, особливо в індустріальних і урбанізованих регіонах супроводжується перетворен-ням і зміною основних її природних первісних властивостей і виникненням нових трансформаційних внутрішніх зв'язків і процесів. Щорічно з поверхні Землі зникає близько 2 млн. м орного шару. Спостереження показали, що зменшення товщини цього шару на 10 см знижує урожай на 20%. В екологічній науці навіть з'явився спеціальний термін — дезертифікація, що означає «проблеми перетворен-ня земель в пустелі».
Загострюють земельну ситуацію інтенсифікація сільсь-когосподарських робіт, надходження могутніх машин, збільшення доз внесення добрив, використання хімічних засобів захисту рослин. Значно ускладнилась агротехніка.. В результаті підвищилась урожайність багатьох сільськогосподарських культур, але й набагато збільшилося навантаження на землю.
Інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва. Щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить 193 тис. т фтору,. 1,6 тис. т цинку, 620 тис. т міді та 622 т калію.
Одним з основних показників раціонального землеко-ристування в зоні Степу, засушливих районах Лісостепу і в багатьох районах Полісся є ступінь застосування ме-ліорації, зокрема зростання та осушення.
З метою підвищення продуктивності сільськогосподар-ських угідь і реалізації продовольчої програми в Україні розпочалися масштабні роботи по осушенню заболочених і перезволожених земель у західних областях і на Поліссі та зрошенню в посушливих районах Півдня.
Велике значення для економного землекористування має осушувальна меліорація. Однак в окремих районах після осушення земель з'явились ознаки деградації, розвитку ерозійних процесів. Значне скорочення площ боліт, які є континентальними охоронниками вологи, призводить до зміни гідрологічного режиму місцевості, зменшення водності рік і водойм. Внаслідок цього зони достатнього зволоження можуть стати засушливими.
Осушення негативно впливає на навколишнє середовище і в багатьох інших випадках: істотно змінюється гідрологічний режим, значно знижується рівень ґрунтових вод на прилеглих до них територіях, внаслідок цього знижується родючість ґрунтів, а окремі ділянки з ґрунтами легкого механічного складу перетворюються на піски. В окремі роки порушення гідрологічного режиму, зумовлене прове-денням у великих масштабах осушувально-меліоративних робіт, супроводжується тимчасовим затопленням великих територій, посилюється розвиток водної ерозії у весняний період, змивається верхній родючий шар ґрунту, відбува-ється замулення малих річок, а також їх пересихання у літній період. Осушення торфоболотних ґрунтів змінює торфоутворювальний процес, припиняється нагромадження органічної речовини, яка мінералізується, родючість зни-жується. Розкорчовування чагарників і дрібнолісся на пе-резволожених мінеральних піщаних грунтах при їх осу-шенні і освоєнні у багатьох випадках знижує верхній неглибокий родючий шар, відновлення якого дуже складне і вимагає тривалого часу.
Література
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні / Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України. -1997. - 152 с.
Розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації „Про програму забезпечення області насінням та продовольчим зерном до урожаю 2004 року” від 11.07.2003 р. N 214/1-р-03
Алексеенко И. Р., Кейсевич Л. В. Последняя цивилизация?. - К. : Наук. думка, 1997. - 411 с.
Семена М. Ерозія землеробства чи зможе Крим перейти від екстенсивного землеробства до інтенсивного.// № ) Субота, Квiтня року
Федотов А. Планета Земля, человечество, экономика // Экономист. - 1995. - № 11. - С.43-56.
Черевко Г. В., Яцків М. I. 4-46 Економіка природокористування. — Львів: Світ, 1995 — 208 с.
Питання:
Які наслідки екстенсивного ведення сільськогогосподарського виробництва?
Структура земель світу, які не втягнуті в господарську діяльність?
Що таке „генетична ерозія”?
Яке відношення територій, що збереглися у природному стані від загальної площі України?
Чим викликана ерозія землі?
Які негативні наслідки зрошення земель?
Причини забруднення земель України?
Шляхи вирішення проблем, пов’язаних з екстенсивним веденням сільськогогосподарського виробництва?
Принципи раціональної обробки грунту?
Який принципи раціонального використання добрив та стабілізації родючості?