речовин, з яких більше 1 млрд. тонн йде у відходи. Ряд промислових підприємств України недостатньо очищують відходи від токсичних речовин. Це веде до того, що в навколишнє середовище викидається неприпустимо велика кількість забруднюючих і навіть отруйних речовин.
У 1991 році в повітряний простір України надійшло з різних джерел 14,3 млн. тонн забруднюючих речовин. Основні викиди дають металургійні підприємства (33%), енергетика (30%), вугільна (10% ) та хімічна промисловість (7%). Це спричинює до сильну загазованість міст, особливо великих промислових центрів України. У м. Горлівка викидається ртуті до 0,015 кг/людину, у м. Костянтинівка - кадмію до 0,01 кг/людину, у м. Комунарську - промислового пилу до 1,9 т/людину, у м. Рубіжному - сірчаної кислоти до 2,9 кг/людину, у м. Красноперекопську - азотної кислоти до 381,5 кг/людину. До того ж мали місце випадки завезення на територію Україну шкідливих відходів виробництв із Німеччини та інших країн Західної Європи.
Запаси прісної води в Україні характеризуються такими показниками: загальний стік складає 52,4 км3, об'єм прісної води в 1 087 водосховищах дорівнює 55,1 км3. Але використовується та зберігається вода погано. Велика кількість підприємств споживає води у 2-3 рази, а деякі - у 10-13 разів більше, ніж це передбачено технологією. Основний споживач води в Україні - сільське господарство, яке використовує на зрошення 7,8 млрд. м3.
В Україні відбувається процес швидкої втрати якості поверхневих та підземних вод, що пов'язано зі скиданням сильно забруднених стічних вод. Основний стік (до 48%) неочищеної води дає комунальне господарство України. Це зумовлено недосконалістю очисних споруд. Забруднення ряду рік України перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК)у кілька разів. Вода в р. Дністер сильно забруднена аміаком та органічними речовинами. Забрудненість рік басейну Дніпра в ряді випадків перевищує 14 норм ГДК нітратів, 11 ГДК нафтопродуктів, 10 ГДК фенолу. Майже всі підземні води вміщують залишкову кількість пестицидів, у тому числі ДДТ, мінеральних добрив та інших речовин. У промисловому м. Донецьк р. Кальміус та Нижньо-Кальміуське водосховище містять сульфатів у 2 рази, нафтопродуктів - у 3-4,5 разів та фенолів - у 2-10 разів більше від санітарних норм.
Забруднення рік та підземних вод призводить до різкого забруднення Азовського та Чорного морів. Щорічно в Азовське море скидається 1,1 млрд. м3 неочищених стоків, у Чорне море - 2 млрд. м3. Із цим стоком тільки в Чорне море в 1990 році було скинуто 5,1 млрд. тонн різного роду забруднюючих та токсичних речовин.
Матеріали обстеження ґрунтів України показують, що їх забруднення небезпечно зростає. Так, при вивченні стану ґрунтів Київської області було виявлено, що 43% проб мали вміст азоту, який перевищував ГДК. Концентрація нітратів у ряді колодязів досягала 265-273 мл/л при нормі не більше 50. Має місце техногенне забруднення сільськогосподарських ґрунтів викидами промислових підприємств. Воно особливо велике в Донецькій, Луганській та Харківській областях. У цілому в Україні триває процес безперервного погіршення якості ґрунтів та зниження їхньої родючості.
3. Чим, на ваш погляд, є ноосфера?
1) сферою нових відносин людини і довкілля;
2) сферою інтелектуальної діяльності людини;
3) вищою стадією розвитку біосфери ("сферою розуму"), в якій розумна людська діяльність стає головним чинником розвитку;
4) стадією переходу до остаточного підкорення людиною природи.
Правильною є відповідь 3. Ноосфера — буквально "мисляча оболонка", сфера розуму, в межах якої розумова діяльність людини стає головним визначальним чинником розвитку природи і суспільства.
Поняттям ноосфери у сучасному розумінні світ зобов'язаний В.І. Вернадському, який вніс у нього матеріалістичний зміст. Ноосфера є новою, вищою стадією біосфери, пов'язана з виникненням і розвитком у ній людства, яке на основі пізнання законів природи і вдосконалення виробництва чинить визначальний вплив на хід процесів у охопленій його впливом сфері Землі (а згодом — і в навколишньому просторі), змінюючи його своєю діяльністю.
Основоположники вчення про ноосферу вірили, що інтелект людини, перетворюючись на планетарну геологічну силу, призведе до впорядкування діяльності, досконаліших форм існування, уникнення зла, загальної гармонії і соціальної справедливості. Згідно з цими уявленнями, ціннісні характеристики ноосфери мають бути однозначно позитивними, однак це суперечить діалектиці життя. Справді, останнім часом із зростанням кількості екологічних катастроф і прорахунків виявляються приховані протиріччя вчення про ноосферу, що ґрунтуються на безмежній вірі в людський розум, ноосферну етику, здатні забезпечити гармонію природи і суспільства. Тривожні екологічні тенденції сучасності змушують критично ставитись до цих стереотипів і визнавати, що глобальні негаразди — свідчення всього лише історичного факту, що наше суспільство само ще перебуває на тій стадії еволюції, коли зберігаються значні недосконалості соціальних форм та істотні соціальні антагонізми. Отже, сьогодні ми ще не можемо говорити, що наблизились до ноосфери.
4. Який з наведених варіантів визначення раціонального природокористування Ви вважаєте правильним?
1) природокористування, що дає найбільший прибуток;
2) яке передбачає відтворення природного ресурсу;
3) яке не призводить до зміни природоресурсного потенціалу, підтримує і підвищує продуктивність та красу природних комплексів;
4) таке, що відповідає програмі економічного розвитку агропромислового комплексу.
Правильною є відповідь 3, але за умов сьогоднішньої екологічної кризи навіть визначення, вказане у відповіді 2, є вкрай бажаним. Усі види виробництва для пом'якшення їх несприятливої дії на навколишнє середовище необхідно екологізувати. Екологізація - це поширення екологічних принципів і підходів на природничі та гуманітарні науки, на виробничі