Контрольна з екології

План

1. Антропогенний вплив на середовище, причини, наслідки

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим - забруднювати і руйнувати довкілля. Значна частина невідновних ресурсів уже використана. У багатьох країнах деякі відновні ресурси (деревина, гідроелектроенергія, прісна вода тощо) використовуються практично повністю. За останні десятиріччя сировини добуто більше, ніж за всю історію людства.

Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричиняти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхневого стоку, структури ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, будівництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності людини, вже викликали значні видимі і приховані зміни довкілля.

Нині людина експлуатує більше, ніж 55% суші, використовує 13% річкових вод, інтенсивність вирубування лісів досягла позначки 20 млн. га за рік. Щороку при будівельних та гірничих роботах переміщується більше 4 тис. км3 породи, видобувається з надр землі 100 млрд. т руди, спалюється 7 млрд. т умовного палива, виплавляється більше 800 млн. т різних металів, розсіюється на полях більше 500 млн. т мінеральних добрив і більше 4 млн. т отрутохімікатів, третина яких змивається поверхневими стоками у водойми або затримується в атмосфері. За даними всесвітньої організації охорони здоров'я, у практиці нині використовується до 500 тис. різноманітних хімічних сполук. Біля 40 тис. сполук володіють шкідливими для людини властивостями, а 12 тис. — токсичні.

Недосконалість сучасної технології не дозволяє повністю переробляти мінеральну сировину. Більша частина її повертається у довкілля у вигляді відходів. За деякими даними річна продукція становить 1-2% від використаної сировини, а решта потрапляє у відходи, що свідчить про нераціональні підходи до природних ресурсів. Тому щорічно у біосферу надходить більше 30 млрд. т побутових і промислових газоподібних, рідких та твердих відходів, які забруднюють атмосферу, гідросферу та літосферу.

В історичному плані виділяють декілька етапів зміни біосфери людством, які увінчались екологічними кризами та революціями, а саме:—

вплив людства на біосферу як звичайного біологічного виду,—

надінтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення людства,—

зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природнім шляхом: випасання, посилення росту трав шляхом випалювання тощо,—

інтенсифікація впливу на природу шляхом розорювання ґрунтів та вирубування лісів,—

глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому. Останній етап почався приблизно 300 років тому назад і за прогнозами найбільшої гостроти досягне до 2000 року.

Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:—

зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо),—

зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми),—

зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети,—

зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо.

Забруднення стало звичним повсякденним словом, яке наводить на думку про отруєні воду, повітря, землю. У дійсності, проблема забруднення довкілля набагато складніша.

Еколог Едуард Кормонді підкреслює: "... забруднювачі — це нормальні побічні продукти життєдіяльності людини як чисто біологічного виду і як соціальної, творчої істоти. Вони є органічними і неорганічними відходами метаболізму і травлення, а також діяльності спрямованої на вирощування і захист врожаю, опалювання будинків, виробництво одягу, оволодіння атомною енергією... Розв'язати цю проблему неможливо простим усуненням її причин, тому що, доки існує людина будуть і побічні продукти її життєдіяльності. Відповідь швидше всього полягає у розумному управлінні виробництвом і в контролі за небажаними змінами нашого оточення."

Прийнято розрізняти антропогенні забруднювачі, які можуть руйнуватись біологічними процесами та ті, що не піддаються руйнуванню. Перші надходять до природних кругообігів речовин і тому швидко зникають або піддаються руйнуванню біологічними агентами. Другі не включаються до природних кругообігів речовин, а тому руйнуються організмами у харчових ланцюгах.

Забруднення довкілля поділяють на природні, які викликані якими-небудь природними, часто катастрофічними, причинами (виверження вулканів, селеві потоки тощо), і антропогенні, які виникають у результаті діяльності людини.

Серед антропогенних виділяють забруднення біологічні — випадкове або завдяки діяльності людини; механічні — засмічення середовища агентами, які чинять лише механічний вплив без фізико-хімічних наслідків; хімічні — зміни природних хімічних властивостей середовища, внаслідок яких підвищуються середні багаторічні коливання кількості яких-небудь речовин, які в нормі у ньому відсутні або містяться у концентраціях, які перевищують норму.

З екологічної точки зору забруднення означає не просто внесення у атмосферу, ґрунт або воду тих чи інших не властивих їм компонентів. У будь-якому випадку об'єктом забруднення є елементарна структурна одиниця біосфери — біогеоценоз. Окрім того, надлишок одних речовин у природному середовищі або навіть присутність у ньому інших речовин означає зміну режимів екологічних факторів, оскільки шкідливі речовини по суті