У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


справи і є екологічними факторами. Відповідно, режим цих факторів (або їх склад) відхиляється від вимог екологічної ніші того чи іншого організму (або ланки у харчовому ланцюгу). При цьому порушуються процеси обміну речовин, знижується інтенсивність асиміляції продуцентів, а відповідно і продуктивність біогеоценозу в цілому. Таким чином, з екологічної точки зору забрудненню доцільно дати наступне визначення. Забруднення довкілля є будь-яке внесення у ту чи іншу екологічну систему (біогеоценоз) не властивих їй живих або неживих компонентів, чи структурних змін, які переривають кругообіг речовин, їх асиміляцію, потік енергії, внаслідок чого дана екосистема руйнується, або ж знижується її продуктивність.

Забруднення довкілля — складний і різноманітний процес. Відходи виробництва часто виявляються там, де їх раніше не було. Більшість із них хімічно активні і здатні взаємодіяти з молекулами, які входять до складу тканин живих організмів, або активно окиснюватись на повітрі. Зрозуміло. що такі речовини є отрутою відносно всього живого. Наслідки забруднення далеко не завжди відчуваються відразу. Вибухоподібним проявам забруднення нерідко передують приховані зміни, тому вченими проводяться інтенсивні пошуки способів своєчасної опосередкованої індикації забруднення на початкових стадіях.

2. Екологічні проблеми на Україні, причини, наслідки

Територія України належить до тих районів планети, де стан при-родного середовища оцінюється як несприятливий, а в багатьох облас-тях як критичний або близький до цього.

Україна, яка займала всього 2,7% площі колишнього Радянського Сою-зу, виробляла близько 20% його вало-вого суспільного продукту, і тут була зосереджена майже четверта части-на усього промислового і аграрного його потенціалу, причому таких га-лузей промисловості і сільського господарства, які надзвичайно нега-тивно виливають на природне сере-довище. В Україні нагромаджено промислового бруду більше, ніж в усьому колишньому Радянському Союзі. В цілому загальне наванта-ження всіх видів виробництва і насе-лення України на її природу і при-родні ресурси в 15 разів вище, ніж у середньому по колишньому Радянсь-кому Союзу.

У структурі господарського ком-плексу України переважають енерго- і природомістскі галузі вироб-ництва. Це вкрай нераціонально і екологічно небезпечно, бо зростає навантаження на природне середовище.

Йде нерозумне використання де-шевих природних ресурсів, збільшується обсяг відходів. При цьому виснажуються невідновлюва-ні мінерально-сировинні ресурси, ін-тенсивно забруднюються водойми і ліси. Щороку до водойм України потрапляє 5 мли. тонн солей. Майже половина мінеральних добрив і от-рутохімікатів змивається з полів у ріки. У Дніпро щорічно скидається 370 млн. кубометрів забруднених стоків. А 35 млн. жителів України, що спожи-вають води Дніпра, можуть залиши-тись без питної води уже в XXI столітті.

Чорноземи — найбільше багат-ство України. Вони складають 50% світового банку. Але 60% чорноземів зіпсовано. Щорічно втрачається 100 тисяч га родючих ґрунтів, 200 тисяч гектарів плодоносних земель Украї-ни насичено 10 мільярдами тонн шкідливих промислових відходів.

Великої шкоди шунтам в Україні завдала меліорація. 3 млн. 700 тисяч гектарів землі знаходиться в зоні дії аварії на Чорнобильській AEC.

Багато екологічних бід в Україні стається не від дефі-циту, а від надлишків окремих видів при-родних ресурсів. Це зумовило екстенсив-ний шлях розвитку її економіки, особливо сировинно-добувних галузей.

За територіаль-ним поділом забруд-нення характеризу-ється різною компонентною структурою. Так, в районі ЧАЕС ос-новним є радіаційне забруднення, в інших районах - хімічне. На Донбасі, в Придніпров'ї - забруднення атмос-ферного повітря, в районах зрошувальної меліорації — забруднення землі та води.

До районів з найбільш гострою екологічною ситуацією належить значна частина Полісся. Осушуваль-ні роботи привели до падіння рівня ґрунтових вод, швидкого спрацьову-вання гумусу.

Зоною екологічної кризи є Дон-бас. Інтенсивне поєднання вуглеви-добування з роботою металургійно-го комплексу, нафтохімії, машинобу-дування — все це призвело до най-більш інтенсивного в Україні забруд-нення навколишнього середовища та механічного порушення земель.

Складна екологічна ситуація в районі промислового Придніпров'я (ра-йон Дніпропет-ровська, Кривого Рогу, Запоріжжя). Висока концен-трація промислових об'єктів привела до забруднення атмос-ферного повітря та механічного порушення земель.

На півдні Херсон-ської області та при-леглих територіях Криму — критична екологічна ситуація, її ознаки: активізація засолення ґрунтів та суфозійно-просадкових явищ.

Несприятлива си-туація складається на узбережжі Чор-ного і Азовського морів, на південно-му березі Криму внаслідок хімічного забруднення морів, повітря від-працьованими газами автотранспор-ту, різкого зменшення об'ємів та якості водопостачання.

Таким чином, стан природного середовища в Україні є критичним.

Головні причини такого станови-ща:—

високий рівень індустріально-го розвитку,—

нераціональний і неприпусти-мо високий ступінь використання мінеральних і лісових ресурсів,

непродумана соціальна структура виробництва тощо.

3. Екологічна проблема міст

Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транспорт, енергетичні системи міста та промисловість.

У містах зосереджена основна маса транспортних засобів. Це вантажний, власний та громадський транспорт. Автотранспорт дає 70% усіх токсичних викидів в атмосферу. В Україні зареєстровано більше 1 млн. вантажних автомобілів та близько 3 млн. легкових. Частка автотранспортного забруднення атмосфери в загальній "їх кількості становить в Ужгороді — 91%, Ялті, Полтаві — 88%, Львові — 79%, Києві — 75%. За останній час в міському повітрі виріс об'єм оксидів вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сажі. Але найбільшу небезпеку, окрім оксидів азоту, становлять сірчані та свинцеві сполуки. Їх вміст у міському повітрі значною мірою зріс. Міста не пристосовані до такої кількості автотранспорту. Довжина пробігу без зупинок між світлофорами становить лише 400-600 м, внаслідок чого середня швидкість руху вдень в центрі міста (зокрема, Києва) і на великих автошляхах знижується до 12-20 км/год, а це збільшує витрати палива в 3-4 рази. Відповідно збільшуються й викиди. Автотранспорт


Сторінки: 1 2 3